Слухай онлайн
Cуспільство  |  Здоров'я  |  Історія

110 років медицини: від Дому здоров'я Солецького до Військово-медичного клінічного центру прикордонників

Напевно, кожен, хто хоч раз бував на вулиці Личаківській звертав увагу на будинок № 107, який прикрашений гуцульськими мотивами.

Він височіє на ландшафтному підвищенні в оточенні парку. Ця архітектурна пам’ятка зведена у стилі сецесії з характерними ознаками «закопанського стилю».

Львів’яни знають, що ця будівля має свою славетну історію. Проєкт будівництва розробила фірма Івана Левинського. Архітектором був Олександр Лушпинський. У 1910 році завершилося будівництво. Так постала лічниця, або Санаторій доктора Солецького на Личакові.

Реклама закладу К. Солецького у пресі, до 1914 року. Фото -  Фотографії старого Львова.
Реклама закладу К. Солецького у пресі, до 1914 року. Фото - Фотографії старого Львова.
Лічниця Солецького на Личакові, фото 1912 року. Фото з сайту Фотографії старого Львова.
Лічниця Солецького на Личакові, фото 1912 року. Фото з сайту Фотографії старого Львова.
Санаторій Солецького на Личакові. Фото 1960-х рр. Фото з сайту Фотографії старого Львова.
Санаторій Солецького на Личакові. Фото 1960-х рр. Фото з сайту Фотографії старого Львова.
1/3

Доктор Казимир Солецький був вправним менеджером. У тогочасній пресі він рекламував свій лікувальний заклад і, навіть, закликав львів’ян не їхати на лікування за кордон, «де нас обдурюють», а звертатися до своїх лікарів. Варто зауважити, що заклад був дуже комфортним для пацієнтів. Лікування у ньому могли дозволити собі далеко не усі. Саме тому тут лікувалися заможні люди, які мали у своєму розпорядженні цілі кімнати, багаторазове індивідуально підібране харчування, купелі, необхідні процедури, власного лікаря, під наглядом якого він був цілодобово. Для дозвілля було доступне фортепіано, прогулянки мальовничим парком, велика бібліотека тощо. Таке лікування у Домі здоров'я доктора Солецького коштувало дорого – від семи крон за добу.

Від самого початку будівля була ідеально спланована саме для лікувального закладу. Вздовж коридору розміщувалися палати, а наприкінці – кабінет лікаря та операційні, які мали найсучасніше обладнання.

У Домі здоров'я доктора Солецького лікували усі захворювання, за винятком інфекційних та психічних. У закладі виконували складні операції, тому гігієна була чи не найголовнішим пріоритетом. Також тут були пологові палати, де приймали породіль, та рентгенівський апарат.

Напередодні Першої світової війни, у січні 1914 року, будівлю придбав австрійський Червоний Хрест. Тут відкрили офіцерський шпиталь. У 1941 році тут був шпиталь для німецьких льотчиків Люфтваффе.

Сьогодні тут функціонує Військово-медичний клінічний центр Державної прикордонної служби України.

Тут бережуть традиції медицини Галичини, шанобливо дбають про приміщення, яке дісталося їм у спадок і розвивають медичну галузь.

Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
1/4

Гал-інфо побувало на території клінічного центру та поспілкувалося із медиками, які працюють в установі. На їхні долі випало не просте випробування, адже шпиталь, як і сто років тому, знову приймає поранених, лікує тих, хто пережив війну.

Перше, що справляє враження, коли потрапляєш на територію колишнього санаторію Казимира Солевського, це затишок і порядок. Це наче оазис в самому центрі Львова. Важко повірити, що за кілька метрів на вулиці Личаківській вирує життя із довічними заторами і дзенькотом трамваїв.

Іващенко Андрій Андрійович, начальник військово-медичного центру. Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
Іващенко Андрій Андрійович, начальник військово-медичного центру. Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
1/1

Про те, чим зараз живе один із найпопулярніших у Львові медичних закладів, Гал-інфо поспілкувалося з начальником Військово-медичного клінічного центру, полковником медичної служби, Андрієм Іващенком.

«Приміщення ці занесені у спадщину ЮНЕСКО. Лікувальному закладу, який я очолюю, цього року виповнюється 110 років. Від самого початку він був закладений як санаторій здоров’я доктора Солецького і тут завжди була тільки медицина. Два роки тому відбулася реорганізація і наш госпіталь був перейменований у Військово-медичний клінічний центр. Штат наш значно зріс і ми стрімко розвиваємось», –  розповів начальник клінічного центру.

Андрій Іващенко – досвідчений хірург із великим стажем. Він почав працювати тут ще 25 років тому і пройшов усі ланки: від старшого ординатора клініки хірургії до начальника центру. Він добре знає історію цього місця і докладає усіх зусиль, аби зберегти її.

Війна з Росією на сході України внесла свої корективи і дала новий, хоч і не надто приємний, досвід для лікарів.

Іващенко Андрій Андрійович, начальник військово-медичного центру. Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
Іващенко Андрій Андрійович, начальник військово-медичного центру. Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
1/1

«З  початком бойових дій практично усі наші лікарі, керівники відділень, були у відрядженнях та займалися практичною роботою в підрозділах охорони кордону, які несли бойові завдання з захисту східних рубежів. Зараз склад госпіталю оновлюється. У нас розвивається хірургія, ортопедія та травматологія. Ми проводимо унікальні операції, зокрема ендопротезування суглобів. Це заміна хворих суглобів на штучні. Ми започаткували це ще у 2008 році, ще коли я був начальником клініки хірургії. За рік у нас проходять лікування більше 4 тисяч пацієнтів, з них 2,7 тисяч – це військовослужбовці. Решта – це працівники та члени сімей військовослужбовців. Окрім того, налагоджена допомога цивільним», – розповів Андрій Іващенко.

Він пригадує, як на початку війни госпіталь приймав перших поранених.

«У нашій службі є чітка градація, відтак усіх поранених найперше привозили в центральний госпіталь у Києві. До нас вони вже прибували на реабілітацію та подальше лікування. Хлопці були різні. Ураження були жахливі. Звісно ж, що каліцтво молодих людей непросто спостерігати, але у нашій роботі варто відкидати емоції і бути максимально професійним, адже здоров’я пацієнтів – на першому місці.

У нас був на лікуванні пацієнт, якому осколок залетів через очну ямку, не пошкодивши око, і залишився у мозку. Людина осліпла на одне око. Зараз ми продовжуємо надавати йому допомогу та реабілітувати. У нас загалом достатньо сильна реабілітаційна база. Наші фахівці відновлюють пошкоджені нерви та функції кінцівок», – сказав Андрій Іващенко.

Іващенко Андрій Андрійович, начальник військово-медичного центру. Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
Іващенко Андрій Андрійович, начальник військово-медичного центру. Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
1/1

Запитуємо із чим найчастіше звертаються учасники бойових дій?

«У нас близько 30–40% всіх людей, які на лікуванні, це учасники бойових дій. До них особливе ставлення, все лікування вони отримують безкоштовно. Наше завдання відновити їх. Основні звернення – це проблеми опорно-рухової системи. Носіння на собі спорядження та бронежилету викликає порушення хребта, колінних суглобів. Також вони часто страждають на пост-травматичні розлади, тому з ними працюють психологи, два психіатри, які знають як ці проблеми подолати. Страшенно запущених випадків у нас немає, бо робота із ними проводиться постійно», – розповів він.

Однією із сильних сторін клінічного центру є хірургія. Цю галузь у госпіталі постійно розвивають та приводять до світових норм.

«Золотий стандарт – це хірургія одного дня. Що це? Це означає, що сьогодні пацієнту зробили операцію, а завтра вже виписали додому. Складніші операції передбачають перебування в госпіталі до чотирьох днів. За минулий рік  післяопераційних ускладнень у нас не було. У нас абсолютно усі – від молодшого персоналу закінчуючи лікарями – ретельно ставляться до виконання свої обов’язків.

Загалом хірургія – це наша сильна сторона. Ендопротезування в Україні досить слабо поширено у порівнянні із польськими колегами. З Тернополя до нас приїздить оперувати професор Олександр Іванович Яшан, який робить унікальні операції на кісточках середнього вуха, ендопротезування кісточок. Людям, які втратили слух внаслідок травми чи захворювання, фактично повертають його. 

Також у нас потужна щелепо-лицева хірургія. Вперше в Україні була застосована методика, коли бійцю Нацгвардії, який втратив щелепу внаслідок кульового поранення, її відновили. Це була складна операція. У Польщі на 3D принтері щелепу виготовили з титану і польський професор на нашій базі провів її імплантацію. В результаті цього боєць позбувся каліцтва. Зараз людина має змогу їсти та усміхатися», – розповів Андрій Іващенко.

Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
1/1

На базі Військово-медичного клінічного центру у Львові надають допомогу також працівникам ДСНС та служби виконання покарань.

«Ми допомагаємо колегам із інших силових відомств. У нас хороша діагностична лабораторія, яка оснащена сучасними аналізаторами. Це дозволяє опрацювати аналізи за 40 хвилин. Цьогоріч ми очікуємо томограф. Загалом ми забезпечені повністю медикаментами і виробами медичного призначення для лікувального процесу. У нас є необхідний набір апаратури для оперативних втручань. Однак, медицина не стоїть на місці і нам також постійно хочеться чогось нового і кращого», – каже Андрій Іващенко.

Також, за його словами, на Львівщині прикордонники мають два санаторії, які зараз ремонтують. Один розміщений в м. Немирів, а інший – у м. Моршині.

«Санаторій у Немирові вже майже готовий. Восени туди вже будуть заїжджати перші відпочиваючі. Там унікальна вода і унікальна природа», –  сказав він.

Андрій Іващенко розповів, що госпіталь має бригаду екстренної медичної допомоги, яка постійно бере участь у міжнародних та загальноукраїнських змаганнях. Вони тричі ставали кращою іноземною командою  у Польщі та мають кубки від їхнього міністра охорони здоров’я.

Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
1/2

«Через війну у нас бригади постійно були на сході. Зараз, коли стало спокійніше, з 2019 року відновили роботу тут», –  пояснив начальник.

Загалом, за його словами, укомплектованість медичними кадрами у клінічному центрі 100%.

Зважаючи на процес реформування у медичній сфері, між закладами охорони здоров’я розпочинається змагання за пацієнта. Запитуємо, де ж місце клінічного центру в цій реформі?

«Завжди люди шукали собі кращих спеціалістів. Якщо буде конкуренція – це добре. Людина зможе обирати собі місце лікування, яке буде максимально комфортним для неї. Де ми будемо в цій галузі наразі невідомо, бо відомчу медицину і ветеранські госпіталі, ніби обійшли, їх не бачать у тій новій системі. Поки служать солдати строкової служби, поки в країні війна – нам місце буде. Зрештою прикордонники будуть завжди.

У нас головний капітал – це люди. Освіта та професійне зростання нашого персоналу – це мій найбільший пріоритет. Наші спеціалісти постійно співпрацюють із закордонними колегами, переймають досвід, діляться своїм. Для нас важливою є міжнародна співпраця, аби постійно розвиватися та ставати ще кращими», –  сказав Андрій Іващенко. 

Капітан медичної служби Руслан Соболевський. Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
Капітан медичної служби Руслан Соболевський. Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
1/1

Після інтерв’ю перший заступник начальника центру – начальник медичної частини, капітан медичної служби Руслан Соболевський провів для журналістів Гал-інфо невелику екскурсію, аби показати історичне приміщення та розповісти про роботу відділень.

«У нас дуже хороше відділення фізіотерапії. Ми маємо сучасне обладнання і тут проходять лікування пацієнти зі всіх відділень», –  каже він.

В умовах військових дій це дуже важливо, адже трапляються травми, які потребують вчасної реабілітації. Також після складних оперативних втручань часто доводиться відновлювати рухливість опорно-рухового апарату.

Завідувач відділення фізіотерапіі Шпильчак Наталія Михайлівна. Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
Завідувач відділення фізіотерапіі Шпильчак Наталія Михайлівна. Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
1/4

У відділенні стоматології проводять складні операції щелепо-лицевої хірургії. Як розповів начальник стоматологічного відділення, підполковник медичної служби Олександр Кузнєцов, саме тут першими почали проводити двощелепові операці. Також проводять кісткову пластику.

Підполковник медичної служби Олександр Кузнєцов. Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
Підполковник медичної служби Олександр Кузнєцов. Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
1/1

«Беремо ребро, таз, кортикальну пластину черепа і відновлюємо дефекти кісток обличчя. Такі операції роблять без розрізів на обличчі, через порожнину рота», – сказав він.

Руслан Соболевський наголосив, що прикордонникам і учасниками АТО такі операції проводяться безкоштовно. Однак, оперують тут і цивільних, але за оплату, яка компенсує витрати держави.

У історичному приміщенні колишньої лічниці Солецького розміщується кілька клінік. Тут світло та затишно, у просторому холі відпочивають люди. Відверто кажучи, це місце мало нагадує класичну лікарню, адже більше схоже на курорт.

Тут розміщена клініка неврології і реабілітації хворих, яку очолює капітан медичної служби Мирослава Лучкевич.

«Специфіка служби у ДПСУ полягає в тому, що прикордонникам доводиться багато пересуватися пішки. У нас є ділянки кордону у гірській місцевості, а це додаткові навантаження. Додайте до цього часті переохолодження, що провокує загострення хронічних захворювань, болі в хребті, ногах, колінах, тому вони їдуть до нас на лікування. Окрім медикаментозного лікування, ми практикуємо лікувальну фізкультуру, фізіотерапію, водолікування. Практично усі пацієнти є учасниками АТО і часто виникають психологічні проблеми такі, як пост-травматичні стресові розлади. У нас в штаті є лікар– психіатр, який займається із ними. Однак, у нас ще є відволікаючі процедури, такі як галотерепія, тобто сольова кімната, і фітобар, де готують заспокійливі чаї. Це потрібно для того, щоб пацієнти могли відпочити», - сказала Мирослава Лучкевич.

Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
1/3

Як розповіла начальниця відділення нетрадиційної медицини, яка входить у клініку неврології і реабілітації хворих Оксана Гриценко, галотерапія має відволікаючий і профілактичний ефект при бронхітах і бронхіальних астмах. Тут також займаються водолікуванням: душ Шарко, підводний душ-масаж, ванни гейзер із ліками. У фітобарі готують седативні чаї та відвари при патології шлунково-кишкового тракту.

«Звісно медикаментозне лікування – це основне, але ми намагаємось створити пацієнтам комфортні умови і затишок. Це заспокійливо діє на тих, хто пережив війну», –  сказала вона.

Поруч із клінікою неврології – клініка хірургії, яка спрямована на досить широкий спектр хірургічних проблем.

Полковник медичної служби Сергій Балясевич. Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
Полковник медичної служби Сергій Балясевич. Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
1/1

«Основне чим ми займаємось – це травматологія і ортопедія. Ми проводимо оперативні втручання при переломах кісток кінцівок, тазу, щелепно-лицевою хірургією. Щодо ортопедії – це ендопротезування суглобів. За рік в клініці хірургії було виконано стаціонарно понад 900 оперативних втручань», – розповів начальник клініки хірургії, полковник медичної служби Сергій Балясевич.

На верхніх поверхах розміщена клініка терапії із терапевтичним та кардіологічним відділенням.

Як розповіла начальниця клініки терапії, начальниця терапевтичного відділення підполковник Ольга Топилко, за рік тут лікується близько 800 пацієнтів, а у відділенні кардіології – 1 200.

Начальниця терапевтичного відділення підполковник Ольга Топилко. Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
Начальниця терапевтичного відділення підполковник Ольга Топилко. Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
1/1

«У нас на лікуванні багато учасників АТО. Буває так, що за рік вони можуть проходити лікування два–три рази. Людина проходить обстеження і ми бачимо, чи потребує вона амбулаторного лікування, чи стаціонарного. Ми забезпечені медикаментам і проводимо увесь необхідний об’єм обстежень», –  розповіла вона.

Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
1/2

На території Військово-медичного клінічного центру розміщена ще одна історична будівля – приватний будинок доктора Сілецького. Зараз це клініка амбулаторно-поліклінічної допомоги з денним стаціонаром, яку очолює капітан медичної служби Олександр Короткий.

Капітан медичної служби Олександр Короткий. Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
Капітан медичної служби Олександр Короткий. Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
1/1

Хоч у клініці в основному лікується персонал ДПСУ, члени їхніх сімей та учасники бойових дій, але серед львів’ян вона є досить популярною. Водночас, лікарі в поліклініці не можуть бути сімейними лікарями і заключати договори із Національною службою здоров’я.

Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
Фото Гал-інфо, Андрій Маринюк
1/1

«Нам це не заважає, бо ми – прикордонники є однією родиною і так виходить, що наші лікарі також сімейні», - сказав Олександр Короткий.

Нагадаємо, раніше Гал-інфо розповідало про спецпідрозділ ДОЗОР.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...
");