Соціальні мережі та медіа, дистанційне навчання та онлайн-зустрічі, електронний документообіг та миттєве поширення будь-якої інформації – цифровізація сьогодні має вплив на кожну сферу нашого життя.
Дискусії про переваги й недоліки глобальної цифровізації не мають кінця й краю. Щороку у різних куточках світу проводять конференції та круглі столи на цю тему, проте визначити так і неможливо, чи такий стрімкий розвиток технологічного життя в онлайн піде на користь суспільству чи ні.
Що ж таке цифровізація?
Цифровізація (digitalization) — це впровадження цифрових технологій в усі сфери життя. Таке просте й зрозуміле визначення читаємо у блозі Національної бібліотеки України ім. Ярослава Мудрого. Сьогодні можна вважати, що усі цифрові технології володіють найбільшою кількістю інформації, яка існувала коли-небудь та існує зараз у світі.
Часто ми не замислюємось, що навіть звичні для нас дії є наслідком глобальної цифровізації. Замовити вечерю через кур’єрську доставку та придбати новенький одяг чи бажану техніку онлайн, замовити таксі та взяти участь в державному опитуванні у Дії, переглянути телепрограму в записі та залишити коментар під відео улюбленого блогера, завантажити електронну книгу та вивчити нову мову за допомогою онлайн-курсів – справ у мережі багато не буває.
Цифровізація подарувала людям свободу обирати інформацію на власний розсуд. Кожен може створювати та розповсюджувати будь-який контент коли і як забажає. Згідно з даними Міжнародної спілки електрозв’язку, станом на 2021 рік кількість людей, які користуються Інтернетом, становила 4,9 млрд, у той час як у 2019 році це число було значно меншим – 4,1 млрд. Таке зростання спричинила зокрема пандемія COVID-19, адже працівники були змушені дистанційно працювати, а діти й молодь навчатися онлайн.
Переваги глобальної цифровізації: експерти
Директор відділу маркетингу GlobalLogic в Україні Владислав Ткачук розповів, що цифровізація має основні 3 переваги: дуже швидка передача інформації, майже безкоштовне її зберігання та можливість швидкої обробки інформації.
«Цифровий формат має більше переваг, тому що є додаткове дублювання інформації, додаткове збереження. Якщо ми подивимось, то на серверах інформація ніколи не зберігається, чи майже ніколи не зберігається в одиночному випадку… Вона дублюється. Або сучасні технології, блокчейна – вони взагалі якось інформацію реплікують і розподіляють», - розповідає про ефективність збереження цифрової інформації Владислав Ткачук.
Він також додав, що з тієї точки зору інформація є захищеною. Зокрема є прислів'я: «Що один раз, колись потрапило в Інтернет, завжди залишиться в Інтернеті”. Навіть якби і хотіли, його не завжди можна видалити.
Василь Кметь, директор Львівської муніципальної бібліотеки, звертає увагу також на інші досягнення глобальної цифровізації. Зокрема, не слід забувати про можливість збереження пам’яток культури в онлайн: «Наприклад, зараз йде війна. Дуже багато об'єктів національної спадщини руйнують. Тобто, оцифрування, створення 3D-копій таких об'єктів – вселяє надію, що в майбутньому можна буде щось відтворити, щось зберегти, принаймні максимально наближено чи в якомусь переосмисленому варіанті, який буде актуальний для суспільства».
Важливими досягненнями цифровізації, на думку Василя Кметя, є також можливість активної наукової та освітньої співпраці між різними державами та доступність інформації для людей з інвалідністю.
Які загрози несе цифровізація?
Втрата інформації, яка є на застарілих пристроях, небезпека зловмисного використання особистої інформації, дезінформація та неправомірне використання штучного інтелекту – такі основні загрози цифровізації виділяють експерти Василь Кметь та Владислав Ткачук.
Василь Кметь виокремлює також небезпеку соціальної нерівності, адже значний відсоток населення не має доступу до Інтернету, а відповідно й відповідних важелів впливу для використання набутків цифровізації. Директор Львівської муніципальної бібліотеки зазначає, що кількість активних учасників процесу, які будуть координувати роботу IT-кластерів і визначатимуть певні програмні напрацювання, зменшуватиметься. Натомість більша частина суспільства перетворюватиметься в системного користувача, споживача цих послуг.
«Треба розуміти, що з розвитком цифровізації зростатиме недовіра суспільства, недовіра людей до отих засобів збереження інформації… Тому що ми говоримо про можливість маніпуляцій, про можливість отримання доступів до неякісної інформації. І ми можемо реально говорити про таке кероване суспільство», - виділяє загрозу психологічного впливу на людей Василь Кметь.
Однією з небезпек є також перенасичення інформацією. Директор Львівської муніципальної бібліотеки звертає увагу на те, що сучасна десятилітня дитина отримує інформації приблизно стільки, скільки в XVI-XVIII ст. отримувала 70-літня людина. Експерт пояснює, що таке засилля інформації тисне на суспільство в цілому, адже попри позитивну можливість величезного вибору інформації є також загроза втонути в ній.
Чи можна говорити про втрату всієї онлайн-інформації?
Питання про захист та тривалість збереження інформації онлайн можна розглядати по-різному. Владислав Ткачук зазначає, що оцифровані дані та уся інформація, опублікована в Інтернеті, залишається там назавжди, адже сучасні методи збереження даних забезпечують створення кількох копій, які зберігаються на серверах у різних куточках світу: «Світ прагне до більшої універсальності контенту…. Навіть от запис онлайн-дзвінка – де він фізично зберігається? На якому сервері чи на яких серверах? В якій частині світу? Але ми маємо до нього доступ. Тобто можна сказати, що механізми збереження доступу й обробки інформації стають більш універсальними і менше нас турбують».
З розвитком технологій науковці можуть створити нові методи обчислення, наприклад, за допомогою квантових комп’ютерів, які, відповідно, базуються на інших принципах збереження та обробки інформації. «Коли ви робите ставку на якусь одну модель чи підхід, то потім, очевидно, дорого та важко перейти на якісь інші», - зазначає Владислав Ткачук на загрозі можливої втрати даних через перехід на нові механізми роботи цифрових технологій.
Водночас уся цифрова інформація та доступ до неї безпосередньо залежить від технічних засобів, від забезпечення електрикою, а це ставить її під загрозу повного знищення у випадку технологічної катастрофи. Звичайно, ймовірність цього є низькою, проте навіть тимчасові блекаути, спричинені ракетними ударами росії по енергетичних об’єктах України, змушують нас виживати в умовах темряви, коли друковані книги стають більш зручними, а цифрові технології частково втрачають свою цінність та унікальність.
Марія Твардовська
