Публічні і відкриті обговорення нової редакції статуту, одного з головних документів партії проходять в усіх обласних осередках УКРОПу. 5 серпня обговорення змін до статуту відбулось і у Львові на IX обласній конференції «Українського об’єднання патріотів - УКРОП».
Участь у партійній конференції взяв голова політради партії «УКРОП», народний депутат України Тарас Батенко, народні депутати України, члени президії політради партії Олександр Дубінін та Валентин Дідич. Презентували реформовану "партійну Конституцію" члени робочої групи з розробки статуту - Оксана Тунік-Фриз та Марія Белінська. У залі були не лише укропівці Львівщини, а й керівники обласних осередків партії з Тернополя і Закарпаття, громадські активісти та симпатики партії.
За ходом конференції можна було слідкувати у прямій трансляції через сторінку «УКРОП Львівщина» у соціальній мережі Фейсбук.
«Презентуючи перед активом партії «Українське об’єднання патріотів - УКРОП» нові пропозиції до проекту статуту, перш за все, ми прагнемо децентралізації управління партії, щоби молоді партійці, нові члени партії мали можливість просування по вертикалі, мали можливість впливати на прийняття важливих рішень, – наголосив Тарас Батенко. – Це й є демократизація. Коли людина має можливість стати активним учасником партійного процесу.
Важливою є девождизація в партії. Ми не є партія якогось вождя, ми не є партія зациклена на якійсь персоналії, як цим страждає ряд політичних партій в Україні, що неодноразово призводило до розколів. Ми партія модерна, європейського нового типу, де є багато регіональних лідерів, де є співзвуччя загальноукраїнських імен. Ми партія для волонтерів, для представників АТО, для професіоналів, для людей з бізнесу, для громадських активістів. Для тих людей, які хочуть себе реалізувати, чи у владі, чи у громадському секторі, але головним інструментом для цього є, власне, політична структура, як це є в цивілізованому суспільстві», – підкреслив народний депутат.
Олександр Дубінін, член Президії Політради партії, народний депутат України, нагадав, що за рік до створення партії, Дніпровська область, що її зараз називають російськомовним Львовом, об’єднала патріотів. Саме там почали формувати добровольчі батальйони, завдяки патріотам із Сходу «русская волна» була зупинена на дузі від Дніпра до Одеси.
«Згодом стало зрозуміло, що країну треба змінювати політичним шляхом, використовуючи інструменти влади. І рік тому патріотів об’єднала партія УКРОП. Новий статут – це шлях до планомірного створення партії європейського рівня», - наголосив Олександр Дубінін.
«Сьогодні ворог не лише на Сході. Він у байдужості і безвідповідальності влади. Недолугі рішення можуть привести до катастрофічних наслідків, бунтів, на що й розраховує Путін. Ми маємо змусити владу працювати на народ, або піти геть. УКРОП бореться за європейське майбутнє країни. Партія росте і змінюється. І саме таку партію, партію нового європейського типу, дасть вибудувати новий статут», – окреслив свою позицію Валентин Дідич, член Президії Політради партії УКРОП, народний депутат України.
Запропоновані зміни до статуту УКРОПу передбачають підвищення ролі рядових партійців та первинних осередків, що має посприяти створенню в партії дієвих соціальних ліфтів. Це дозволить сформувати новий якісний кадровий потенціал, дасть можливість проявитися здібним талановитим людям. Виписані також нові прозорі правила прийому в партію та виключення з неї. У новий статут внесені процедури, що зроблять неможливою узурпацію влади, зокрема й через вотум недовіри та «права на бунт».
Укропівці Львівщини гаряче дискутували, обговорюючи норми Статуту та вносили свої пропозиції. Переконували і сперечались, відстоювали свої позиції і своє бачення норм партійного життя. За європейським зразком статут УКРОПу передбачає, до прикладу, праймеріз, коли обрання кандидатів проводиться відкритим голосуванням у осередках партії. Згодом обраних більшістю голосів партія виставляє на вибори різних рівнів. Участь у такому внутрішньопартійному голосуванні можуть брати не лише укропівці, а й симпатики партії. Юрій Зошій, львівський укропівець, правник, заявив, що аналізував не один десяток партійних статутів. Ознайомився й з новим укропівським. «Україна давно чекала такого статуту. Питання праймеріз має бути винесено на державний рівень», - наголосив правник.
Демократичність львівського УКРОПу проявилась і в небайдужості щодо делегування своїх представників на з’їзд партії. До списку, що сформований за пропозиціями місцевих осередків, вносили на конференції ще й інших кандидатів. Голосували за них поіменно, проводячи рейтингове голосування.
Після обговорення змін до статуту в усіх обласних осередках партії, буде сформовано остаточну його редакцію. У вересні в Києві з’їзд партії «Українське об’єднання патріотів - УКРОП» розгляне проект нового статуту та його затвердить.
«З’їзд буде робочий, етапний. Партія живе всього на всього рік часу. За цей час ми пройшли місцеві вибори минулого року, де показали дуже непоганий результат. По-суті - четвертий результат за числом депутатів обласних рад по Україні. І якщо би це були парламентські вибори, ми би вже були парламентською партією. На довиборах у Верховну раду України по семи округах, у яких ми взяли участь у липні цього року, провели двох депутатів. Окрім тих, що є зараз там представлені від УКРОПу. І це – чи не найкращий результат серед тих партій, що брали участь у довиборах. Тому, власне, ми хочемо підвести риску і означити питання на перспективу: це статут партії, це оновлення партії, це і чітке позиціонування партії серед людей. І я вважаю, що таке позиціонування додасть нам снаги для подальшої праці і до подальших перемог», – поділився своїми очікуваннями Тарас Батенко.
Андрій Возний.
