18 квітня за ініціативи “Народного руху України” в прес-центрі Гал-інфо відбувся круглий стіл на тему “Будівництво і збереження історичного обличчя Львова”.
Зокрема, обговорювали питання щодо генерального плану міста та історичного ареалу. Не оминули увагою і нове будівництво в історичному ареалі (2 441 га). А також говорили про реставрацію та нове будівництво у межах території ЮНЕСКО (120 га).
Серед учасників дискусії були фахівці зі сфери містобудування, охорони культурної спадщини, громадські діячі та інші. До обговорення запросили: керівника АПМ-2 ДІПМ «Містопроект», керівника робочої групи "Коригування генерального плану м. Львова" Віталія Дубину; архітектора, заступника директора Українського інституту культурної спадщини, члена українського національного комітету IKOMOS Миколу Гайду; історика, директора Львівської обласної універсальної наукової бібліотеки Івана Сварника; доцента кафедри реставрації архітектурної і мистецької спадщини, НУ ''Львівська Політехніка’’ Василя Петрика; керівника ГО «Форум Львів і майбутнє» Ігора Кузьмака; творчого працівника, скультора-виконавця Юрія Приходу; голову громадської ради при державній архітектурно-будівельній інспекції у Львівській області Володимира Беньо; голову Львівськго Руху Ігора Мартинюка.
Модератор круглого столу головний редактор журналу ''Наша спадщина'', член Національної спілки журналістів України Андрій Левик зазначив, що Львів вже понад 20 років є у списках ЮНЕСКО. І почав з того, що торік відзначали круглу дату з цього приводу, де як на мене відзначали відзнаками непричетних людей, і не згадували тих, хто безпосередньо готував подання.
“Львів живе своїм життям, звичайно, що місто повинно розвиватись. Звісно, що Львів повинен враховувати і ті етапи розвитку будь-якого європейського міста, які на сьогоднішній день постають перед ним. Львів — це безумовно місто з довгою та цікавою історією, і тому перед нашими сучасниками стоїть завдання зберегти його автентичним.
Наведу один приклад. Кілька років тому були перші європейські ігри в Баку. І тоді коментатор, розповідаючи про перебіг подій на змаганнях, зауважив те, які гарні споруди у місті, висотні будинки. Але він наголосив на тому, що усі ті нові будинки виросли поза межами історичного центру Баку.
І цей факт мені впав до вух. Безумовно, що це правильна практика, якою Львів має послуговуватись. Говорячи про збереження історичної спадщини Львова, не можна обмежуватись тільки заміною вікон та реставрацією дверей”, - такий вступ до дискусії зробив Андрій Левик.
Про загальну ситуацію в Україні щодо охорони культурної спадщини в країні, зокрема, про структурну та організаційну частини висловився Микола Гайда.
“В Україні зона відповідальності за охорону культурної спадщини лежить на центральному органі влади — це Міністерство культури України. Воно у співпраці з іншими міністерства та відомствами мало би виступати тим організаційним та політичним координатором, який піклується про збереження нашої історії.
Попре те, що ми вже майже тридцять років незалежні та, на жаль, ми лишились у пострадянському просторі. Проблема у тому, що декларативно, тобто на папері, Мінкультури здійснює функції центрального державного органу охорони культурної спадщини, але структури на місцях не створені.
У кожній з областей ми мали би мати підпорядковані Мінкульту окремі спеціальні органи охорони культурної спадщини з відповідними функціями. Натомість, у дійсності ми маємо цілком інакшу ситуацію. Десь вони притулені при органах культури, десь притулені при органах архітектури та містобудування, десь при землевпорядних органах, а подекуди взагалі нема. Ось такий в нас рівень організації. Я вже не говорю про кваліфікацію працівників, які мали би ефективно діяти задля охорони культурної спадщини", - розповів Микола Гайда.
Віталій Дубина розповів про розробку генплану міста та про відображення історико-архітектурного опорного плану та історичного ареалу у генплані.
Цікавим був виступ Ігора Кузьмака, який наголосив на комплексному підході до вирішення питання розвитку міста та збереження культурної спадщини. Також він запросив всіх 25 травня до НУ’’Львівська Політехніка’’ на конференцію, яка буде присвячена саме обговоренню шляхів реалізації цих комплексних підходів.
Андрій Левик підтримав такий підхід і запропонував ініціювати прийняття міською радою Програми збереження історичного середовища Львова передбачивши заходи і фінансування цих заходів. Попередня програма завершилась ще у 2007 році. І після цього ні Кабінетом міністрів, ні міською радою нова Програма не приймалася.
Громадський діяч Володимир Беньо: «Громадськість намагається максимально своєчасно реагувати на порушення та контролювати дії у сфері містобудування Львівської міської ради та виконавчого комітету, які створюють та є першопричиною проблем міста. Колективна безвідповідальність породжує все більше таких проблем у місті. Громадські слухання, електронні петиції, це єдиний дієвий механізм, котрий сьогодні є у громади міста, тому прошу підтримати петицію котру зареєстрували наприкінці минулого тижня про нагальне коригування генерального плану міста та створення містобудівної стратегії Львова унеможлививши схеми котрі зараз процвітають у Ратуші».
Юрій Прихода: ми маємо замислитися над тим, що на сьогодні через тотальну забудову Львів знаходиться під загрозою виключення з ЮНЕСКО…? Тому я закликаю всіх задуматись над тим, що є Львів для вас? Адже ми хочемо жити в величному, старовинному, європейському місті і не втратити при цьому неофіційного звання "культурна столиця України".
Історик Іван Сварник наголосив на тому, що ми повинні передати нащадкам об’єкти культурної спадщини не у стані, у якому знаходиться зараз, наприклад, відомий палац Бесядецьких.
Голова міської організації НРУ Ігор Мартинюк - запропонував фахівцям спільно з громадськими активістами виробити спільну позицію щодо збереження історичного середовища Львова, а також постійно нагадувати владі на всіх медіа майданчиках та зустрічах про необхідність системного підходу до вирішення питань будівництва у межах історичного ареалу.
Загалом круглий стіл пройшов досить продуктивно і максимально корисно, адже кожен гість зустрічі міг висловити власну думку, порушити важливі питання, а також почути інших.
