Музику бароко у виконанні однієї з найуспішніших українських органіток запрошує послухати Львівський органний зал.
У суботу, 17 жовтня, о 19:00 відбудеться сольний концерт Заслуженої артистки України, солістки Національного будинку органної та камерної музики України Валерії Балаховської. Напередодні концерту ми поспілкувалися з пані Валерією про її гастролі, унікальність роботи органіста та про ситуацію довкола Національного будинку органної та камерної музики в Києві.
– Розкажіть, як ви почали займатися музикою та стали органісткою.
– Я співала з пелюшок. У чотири роки мені подарували маленьке іграшкове піаніно, на якому я одним пальчиком підбирала дитячі пісеньки, навіть з бемолями. Вочевидь, талант передався по татовій лінії: його батьки співали, у діда був красивий тенор, а тато був акордеоністом.
Мені дуже подобалася музика, без неї не уявляла свого життя. Тож у п’ять років почала ходити в музичну школу. У сім років я пройшла доволі серйозний конкурс у 10-річку (Київська середня спеціалізована музична школа-інтернат імені М. Лисенка – ред.), тоді було 200 чоловік на місце. Навчалася там до самого випуску по класу фортепіано.
У старших класах до нас прийшов органіст Володимир Кошуба (нині народний артист України, соліст Національного будинку органної та камерної музики – ред. ), який запропонував відвідувати факультатив органа. Так почалася моя любов до органа.
До консерваторії я вступила до класу фортепіано до Ії Павлової, а за півроку – ще й на спецкурс органа, у Галини Булибенко, яка вела мене до випуску. Мала честь спілкуватися з Арсенієм Котляревським, засновником нашої органної школи. Фортепіано не кинула, продовжувала навчатися на двох факультетах, отримала два дипломи.
– Проте врешті переміг орган.
– Орган завжди подобався мені більше. Це неймовірно багатий тембрально та універсальний інструмент. Я мріяла стати органісткою. З кінця 1991 року, ще навчаючись у консерваторії, я працювала асистентом у Будинку органної та камерної музики в Києві. Паралельно грала концерти, іноді виходило по 8 виступів на місяць: грала з ансамблями, вокалістами, оркестрами. Була абсолютно щаслива. У 1992 році мене взяли у штат солісткою Національного будинку органної та камерної музики.
– Ви навчалися у Німеччині, Словаччині, Швейцарії, Австрії. Мали багато гастролей в Європі та Азії. За ці роки бачили, мабуть, багато різних інструментів. Розкажіть про органи, які вразили вас найбільше.
– Кожен орган індивідуальний. Я грала на дуже різних інструментах, починаючи від маленьких позитивчиків, в яких немає навіть педалей, і закінчуючи великими 5-мануальними органами. Були старовинні інструменти та надсучасні. Найбільше мені запам'яталися старовинні органи зі скороченою октавою. Ми всі знаємо, що октава має 8 нот: до, ре, мі, фа, соль, ля, сі, до. Але раніше композитори використовували октаву, яка починається з ноти мі. Грати на таких органах не просто, це вимагає певного тренування та підготовки. Але, зрештою, до кожного органа потрібно звикнути: різна трактура, регистровка, акустика. Пам’ятаю, була на гастролях в Єрусалимі. Там величезний кафедральний собор. Акустика в ньому навіть більша, ніж у Домському соборі в Ризі. У Домському сустейн (тривалість видобутої ноти – ред.) – 7 секунд, а в Єрусалимському – близько 10! Дуже тяжко грати, бо мусиш не слухати акустичне запізнення свого звуку. Але це щось особливе! Словами не передати.
– Що можете сказати про львівський орган?
– У вас чудовий інструмент! Дуже люблю на ньому грати, обожнюю Львів і ваш Органний зал. На вашому органі добре вдається і музика бароко, і романтична, і сучасна. Велика кількість тембрів, барв, можна поєднувати їх як завгодно. Є свої виклики для органіста, адже інструмент з пневматичною трактурою, тож видобування звуку йде із запізненням. Але кілька репетицій – і до цього звикаєш.
– Орган на якому ви граєте теж унікальний. Дуже невтішно для любителів органної музики виглядають плани перенести Будинок органної та камерної музики з костелу Св. Миколая, в нове приміщення, яке обіцяють побудувати в столиці. Чи вдасться при такому переїзді врятувати орган? Розкажіть, яка наразі ситуація довкола Будинку органної та камерної музики.
– Ми підписали меморандум з католицькою громадою, що БОКМ буде знаходитися в костелі, поки не отримає нове приміщення. Поки мерія запропонувала нам якусь невелику ділянку, досить віддалену від центру. На мою думку, органний зал має бути в центрі міста. Але скажу, як дивимося на ситуацію ми, артисти: ніяким супер-сучасним залом не замінити органний зал у костелі Св. Миколая. Це архітектура, акустика, атмосфера. Орган був створений саме для цього залу. Не думаю, що перенести його у новий Органний зал взагалі можливо.
– Подібна ситуація була в Харкові: Успенський собор, де знаходився органний зал, перейшов у розпорядження єпархії УПЦ, влада міста побудувала сучасний концертний зал, на кошти меценатів придбали новий орган Alexander Schuke.
– Так, я грала в новій Харківській філармонії вже три чи чотири рази. Орган там прекрасний, має 4 мануали. Зал із прекрасною акустикою, зі стелею, що піднімається, з репетиційними кімнатами. Дуже комфортний. Проте, я вважаю, що і старий інструмент, який як і наш орган, виготовила фірма Rieger-Kloss, можна було б зберегти. Інструмент був прекрасний. Наразі його доля мені не відома. Дуже боляче і шкода.
Мене дуже надихає приклад західноєвропейських країн, де в приміщенні костелу мирно співіснують і релігійна громада, і музиканти. Де проходять і служби, і концерти, і фестивалі органної музики.
– Ви багато граєте з іншими виконавцями. Розкажіть, як почуваєте себе на сцені комфортніше: соло чи в ансамблі?
– І так, і так. Я грала з вокалістами, духовиками, зі струнними ансамблями, з оркестрами. Надзвичайно цікава була співпраця з ансамблем старовинної музики “Vox Animae”, які грають на копіях барокових інструментів. Орган і труба – дуже цікаве поєднання. Кілька років тому ми в Німеччині випустили диск із трубачем Розмуратом Арнакулієвим. Також маю два сольні диски, один з яких записано у нашому Органному залі в Києві, а другий – у лютеранській кірсі.
– Яку музику привезете цього разу у Львів?
– Мій концерт 17 жовтня буде мати барокову програму: Бах, Букстегуде, Куперен, Топферсон. А 15 листопада, в рамках Львівського органного фестивалю, гратиму романтичну музику: Моцарт, Франк, Відор, Мендельсон. Буду дуже рада бачити львів’ян на своїх концертах.
Квитки на концерти Валерії Балаховської можна придбати у касі Органного залу, також на сайті kontramarka.ua.
