У 2022-му році Міністерство охорони здоров'я, посилаючись на попередні дослідження і досвід інших країн, що постраждали від збройних конфліктів, повідомляло, що щонайменше кожна 5 людина в Україні буде мати негативні наслідки для психічного здоров’я, а кожна десята відчує ці наслідки на рівні середньої тяжкості або важкої хвороби.
Щоб зменшити негативний вплив війни на ментальне здоров'я, в Україні працюють тисячі фахівців: психіатрів, психологів та психотерапевтів. Зокрема, у Львові діє Центр ментального здоров'я лікарні Св. Пантелеймона, де можна отримати послуги психологічної допомоги.
Як працює цей Центр, а також як подбати про своє ментальне здоров'я в умовах війни цивільним, військовим та внутрішньо переміщеним українцям, розповідає Гал-інфо.
Як у Львові працює Центр ментального здоров'я лікарні Св. Пантелеймона
Центр ментального здоров'я при лікарні Святого Пантелеймона у Львові розпочав свою роботу восени 2021 року. На початку повномасштабного вторгнення він вже мав певну кількість спеціалістів та почав активно надавати допомогу цивільним, військовим, а також внутрішньо переміщеним українцям.
Наразі команда Центру ментального здоров'я налічує близько 35 спеціалістів, а з травня 2022 по березень 2024 фахівці центру прийняли орієнтовно 3 тисячі цивільних пацієнтів, з жовтня 2022 по квітень 2024 надали допомогу більше 2 тисячам військовим, 300 членам їхніх сімей та понад 300 ВПО. Загалом понад 13 тисяч консультацій вже надали спеціалісти Центру пацієнтам, які постраждали від війни.
Також Центр співпрацює з Єльським університетом, паризькою клінікою Primo-Levi, що спеціалізується на роботі з людьми, які пережили катування і тортури, ізраїльськими та британськими колегами, психіатрами та психотерапевтами з країн НАТО.
“Унікальність нашого центру полягає в тому, що ми приймаємо всі категорії пацієнтів. Ми працюємо з цивільними, надаючи їм платні психотерапевтичні послуги, з військовими, членами їхніх родин, ВПО, забезпечуючи їм доступ до безкоштовної допомоги. Ми також маємо дитячих спеціалістів, сімейних, групових психотерапевтів. У нас є фахівці, які працюють в різних методах: гештальт терапія, когнітивно-поведінкова терапія, психоаналіз, EMDR. Крім того, у нас є можливість відвідувати арт-терапію, транскраніальну магнітну стимуляцію, нейрофідбек, працювати з нейропсихологами”, – ділиться керівниця Центру Уляна Криницька-Березюк.
Вона додає, що центр обслуговує всіх військових та ВПО, які проходять лікування та реабілітацію у лікарні Святого Пантелеймона, у центрі реабілітації “Unbroken”, а також усіх тих, хто звертається самостійно. Загалом для того, щоб отримати послуги Центру, достатньо зателефонувати до них за контактами, які розміщені на сайті.
Як подбати про ментальне здоров'я в умовах війни: поради для цивільних, військових та ВПО
За словами Уляни Криницької-Березюк, війна актуалізувала багато питань у житті людей, тож до Центру звертаються абсолютно різні категорії населення з різноманітними запитами.
“Спочатку ми мали дуже мало запитів стосовно війни. Ніхто не проходив говорити про неї. Люди проходили говорити про життя, бо війна актуалізувала безліч питань. Зараз ситуація змінюється. Якщо раніше люди опиралися агресії, суму, невизначеності, безпорадності, яку принесла війна, зараз вони починають говорити про це. Люди почали плакати, сумувати, злитися, а це ознака того, що вони живуть та є спроможними прийняти реальність. А без прийняття не буває наступних кроків”, – каже Уляна Криницька-Березюк.
Однак, хоч прийняття і є важливим кроком, одного його недостатньо, щоб зберегти ментальне здоров'я в умовах війни. Як подбати про себе цивільним, військовим та вимушено переміщеним українцям, розповідає психотерапевтка центру Руслана Головата.
- Що робити цивільним та ВПО
Звичайно, досвід цивільних українців, які переживають війну вдома, та тих, хто був змушений залишити свої домівки й переїздити, різниться. Однак попри відмінності багато аспектів в турботі про свій стан є спільними.
“Дуже важливо налагоджувати сон та свою фізичну рутину. Це запорука гарного ментального здоров'я, хорошого настрою, продуктивності й ефективності. І хоча, звичайно, ночами часто бувають тривоги, варто старатися досипати, тримати своє тіло відпочилим, наскільки це можливо. Загалом слід звертати увагу на тіло та задовольняти його базові потреби, зокрема в русі, гарному харчуванні”, – рекомендує Руслана Головата.
Вона додає, що дбати слід і про емоційний стан. Поширеним захисним механізмом психіки в умовах війни є уникнення, але непрожиті емоції залишаються і впливають на самопочуття, тому варто давати собі час посумувати, поплакати, позлитися, ділитись своїми почуттями з безпечними людьми.
“Інша важлива річ – це контакти з людьми. Ми соціальні створіння, нам потрібно бути в любові, потрібно відчувати любов. Ті, хто має своє середовище, чи то сім'я, чи друзі, чи колеги, швидше адаптовуються до змін, краще почуваються, швидше одужують, якщо хворіють. Важливо не ізолюватися та шукати знайомства. Особливо актуально це для тих, хто опинився далеко від дому, адже соціальне середовище може бути втрачене, але потреба у ньому не зникає”, – пояснює Руслана Головата.
Для ВПО психотерапевтка також рекомендує відновлювати опори, які були вдома, шукати речі, які будуть підтримувати, додавати сил.
“Спитайте себе, чим ви любили займатися до війни, вдома. Спробуйте відновити цю активність тепер. Гарною ідеєю буде робота руками. Хай то саджання невеликого городу, квітів, різьблення по дереву чи випічка. Важливо відновлювати такі опорні речі та вносити їх в життя зараз”, – ділиться Руслана Головата.
- Як підтримати військових та що робити захисникам самостійно
Як пояснює Руслана Головата, військовим важливо, щоб їх бачили та поважали, адже вони віддають велику частину свого життя, часу, здоров'я, можливостей задля захисту батьківщини.
Тож перш за все, для того, щоб підтримати військових, достатньо ставитися до них з повагою та не давати непроханих порад, не порушувати їхні особисті кордони та кордони їхніх близьких, а також ставитися з розумінням до захисників та захисниць.
“Військові можуть мати загострені реакції на стрес, реагувати на тригери. Але до цього слід ставитися з розумінням, бо ці чоловіки та жінки звикли бачити небезпеку, вони реагують на те, що може видатися небезпечним. Важливо пам'ятати, що захисники – це такі ж люди, які всі. Так, вони мають інший, специфічний досвід, але особливих секретів немає – достатньо бути розуміючою та чесною людиною. Якщо не знаєте, як підтримати чи відреагувати, краще так і скажіть. Цього буде досить, щоб людина відчула себе почутою”, – каже психотерапевтка.
Вона зауважує, що зараз у відкритих джерелах є достатня кількість інформації про те, як спілкуватися з військовими та їхніми сім'ями, що варто та не варто говорити, як бути підтримкою, а не нашкодити, тож найкращим рішенням буде цікавитися та вивчати цю тему.
Крім того, спеціалістка акцентує, що не вважає достатньо етичним радити будь-які речі людям, які перебувають у зоні бойових дій, але може пропонувати їм пам'ятати, що насправді більшість суспільства ставиться до них з повагою, тому якщо виникають якісь непорозуміння, часто вони є ненавмисними, а також не закриватися, ділитися почуттями з близькими й не нехтувати професійною допомогою, адже фахівці точно знають, як надати необхідну підтримку.
Підготувала Олеся Філоненко
