Головний архітектор Львова Юліан Чаплінський розповів у бліц-інтерв'ю Гал-інфо про боротьбу з незаконними будівництвами в місті, захист та збереження історичного середовища, про забудову територій колишніх підприємств та перспективи розвитку районів міста, зокрема, про розбудову Збоїща та про чистку від радянських підприємств історичного району Підзамче.
(Текстова версія інтерв'ю містить частину відповідей. Усі запитання та відповіді - у відеоверсії).
Вас було призначено т.в.о. головного архітектора міста Львів до проведення конкурсу на цю посаду. Чи був проведений конкурс та які його результати?
На три місяці я був взятий на контракт. Згодом був оголошений конкурс, наскільки я знаю, в ньому не взяв ніхто участі, чомусь. Тому тут є суперечливий момент, на яких правах я займаю посаду, однак нікому не заважали взяти участь в тому конкурсі.
Львів досі немає погодженого в Міністерстві культури історико-архітектурного опорного плану, що є складовою генерального плану міста. Коли планується затвердити такий документ?
Опорний план – це визначення скільки є пам'яток архітектури, цінність забудови, визначення охоронних зон – все воно не змінились. Скажімо, коли історичну частину міста брали в ЮНЕСКО, то послуговувались картографією.
На сьогодні управління охорони історичного середовища ЛМР вже виконали частину роботи, котра стосується ЮНЕСКО. Нині ми плануємо провести обговорення в професійних колах, відбудуться широкі слухання в Політехніці. Очевидно відбудуться і громадські слухання. Ми цей процес запустили і, думаю, в цьому році ми розробимо опорний план для Галицького та Личаківського районів, а це, фактично, 99 відсотків роботи.
Чи проводиться соціально-економічне планування при розробці містобудівної документації?
Українські ДБН-и щодо містобудування мають алгоритми для поєднання всієї інфраструктури. З розрахунку на якусь площу ділянки чи району мусить бути якась кількість паркомісць, парків, певна кількість шкіл, садків. В принципі, воно працює, але очевидно, що генеральний план в своїй основі мусить бути візуалізацією економічної стратегії. Враховуючи, що Україна в тому борсається, не маючи економічної стратегії, то Львів не є винятком.
Підзамче треба почистити, - головний архітектор
Буречи до уваги мінусовий приріст населення у Львові, чи не очікує нас значна кількість пустих новобудов?
Тут слід говорити про дві протилежні думки. Якщо уявити, що Львів законсервований в рості населення, і містяни інвестують в нерухомість як в найкращий вид "складання грошей", тоді, звичайно, така проблема може виникнути. Однак в такому разі не буде проблеми зі збільшенням кількості автомобілів, зі збільшення навантаження на енергоносії і так далі.
З іншого боку, міста зацікавлені в прирості населення, тож міста докладають максимальних зусиль для того, щоб бути настільки комфортними, аби до них приїжджали люди, щоб жити. Тож ми повинні докласти максимум зусиль, аби створити комфортну транспортну мережу, аби послуги були дуже комфортними, аби була максимальна кількість цих послуг. В такому разі люди будуть тягнутись сюди, а це збільшення населення, збільшення надходжень від податків, збільшення бюджету.
Міст Небесної сотні ризикує обернутись скандалом рівня пам'ятника А.Шептицькому, - Юліан Чаплінський
5 травня 2015 року Голова Львівської ОДА Олег Синютка розпорядився ліквідувати Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. Розкажіть, як місто може зберегти пам'ятки архітектури в історичному ареалі.
Скасування Державного історико-архітектурного заповідника було невипадковим, адже утримувати мертве тіло на своєму балансі є певного роду незрозумілістю. Більше того, мене дивує, чому люди, котрі про це говорять нічого не робили, коли він існував.
У 1975 році був створений заповідник. Для чого він був створений? Величезна кількість пам'яток архітектури сконцентрована в одному місці, однак є нюанс. Тоді не було приватної власності, і Держава була власником всього. Держава сама замовляла реставрацію, сама проектувала в державних інститутах. Коли радянський союз розвалився, почався активний процес приватизації. Відтак, цей орган, Державний історико-архітектурний заповідник, став непрацездатним, уже не в його власності перебувають будинки.
Наразі створені такі державні органи, як управління історичного середовища, обласне та міське, а пізніше з'явився і Мінкульт, який погоджує історико-містобудівні обґрунтування.
Які особливості отримання дозволу на будівництво в межах історичного ареалу?
У межах історичного ареалу всі проекти перед тим, як потрапити до міської ради на видачу містобудівних умов та обмежень, повинні отримати погодження в управління охорони історичного середовища.
В разі якщо об’єкт є пам’яткою архітектури або примикає до пам’ятки архітектури, тоді проходить погодження в обласному управлінні охорони історичного середовища та пізніше Мінкульту.
Чи планує місто зробити публічною графічну частину містобудівних умов та обмежень, що надаються разом з проектами для отримання дозволів на будівництво?
Якщо говорити про проект, скажімо, десятиповерхового житлового будинку, то графічна частина буде у вигляді товстої папки. Сканувати її повністю та завантажувати в мережу - доволі складно. Думаю, для людей буде достатньо бачити генеральний план, візуалізацію, переріз, і, можливо, план першого поверху. Ми зараз будемо просити проектантів надавати в електронному вигляді графічну частину і, ми будемо її оприлюднювати. Ми не бачимо жодних перешкод в тому.
Більше інформації - у відеоверсії інтерв`ю.
Розмову вів Сергій Бобра.
