Бібліотека Конгресу США оприлюднила найбільшу онлайн-колекцію документів президента США Теодора Рузвельта (1858—1919), які відображають його карколомну політичну кар’єру губернатора штату Нью-Йорк, віце-президента й президента, а також діяльність як реформатора, письменника й натураліста.
Колекцію приурочено до 160-ї річниці народження 26-го американського президента, який народився 27 жовтня, повідомляє сайт бібліотеки, повідомила Історична правда.
Документи Рузвельта є однією з найбільших колекцій президентів в Бібліотеці Конгресу — 276 тис. документів, що в цифровому форматі дає біля 461 тис. зображень. Вона включає листи, промови, урядові розпорядження, альбоми, щоденники, журнали відвідувань Білого дому та прес-релізи його адміністрації, а також родинні архіви.
 |
| Теодор Рузвельт після того, як залишив Білий дім у 1910 році. Фото: Бібліотека Конгресу США |
Колекція дає змогу поглянути ближче на Рузвельта як на особистість та сильного президента в 1901—1909 роках, який започаткував традицію використання цієї посади як трибуни для впливу на суспільство за допомогою ЗМІ.
Документи також відображаю його перебування на посаді віце-президента перед убивством президента Вільяма Мак-Кінлі, губернатора штату Нью-Йорк, комісара поліції м. Нью-Йорка, офіцера-кавалериста під час Іспансько-американської війни, заснування ним Прогресивної партії та невдале балотування на президента в 1912 році.
 |
| Промова Рузвельта в Коннектикуті піл час балотування на другий термін 1912 року |
Архів Рузвельта збергіається в Бібліотеці Конгресу США відтоді, як Рузвельта вперше надіслав туди свої папери на зберігання в 1917 року. Наступні рази його архіви передавали рідні та уповноважений розпорядник.
Велику архівну колекцію про життя й діяльність Рузвельта містить Бібліотека Гарвардського університету. Центр Теодора Рузвельта в Державному університеті Дікінсона, штат Дакота створює цифрову бібліотеку матеріалів Рузвельта у співпраці з Бібліотекою Конгресу та іншими організаціями.
Колекцію можна переглянути за посиланням.
Як повідомлялося, президент Латвії затвердив закон про публікацію документів КГБ Латвійської РСР.
У вересні в Іспанії було прийняте рішення про відкриття архівів доби Франко
