Депутати Буської райради прийняли звернення до голови Львівської обласної ради Олександра Ганущини щодо обласного конкурсу мікропроектів місцевого розвитку, у якому йдеться про стурбованість щодо результатів проведення цьогорічного обласного конкурсу мікропроектів місцевого розвитку, а саме - визначенням кількості потенційних переможців проектів, поданих від Буського району, повідомив "Буський медіа портал".
Звернення було розроблено особисто головою Буської районної ради Богданом Гловою, яке депутати на сесії одноголосно підтримали.
Подаємо текст Звернення:
"Ми, депутати Буської районної ради, глибоко стурбовані результатами проведення цьогорічного обласного конкурсу мікропроектів місцевого розвитку, а саме - визначенням кількості потенційних переможців проектів, поданих від Буського району.
Вважаємо, що умови конкурсу виписані таким чином, що створюють умови для перемоги територіям, які і так мають найбільші надходження до бюджету і на територіях яких розміщені великі підприємства, що дає можливість забезпечити найбільше співфінансування та знайти багатих спонсорів.
Натомість сільські аграрні райони, які переважно розташовані на більшій відстані від обласного центру і мають менші бюджети, не можуть конкурувати з фінансово стійкішими, переважно міськими, громадами. В результаті, багатші отримують ще більше, а села продовжують занепадати. Хоча усі заявляють, що потрібно піднімати село, допомагати сільським населеним пунктам виходити зі стагнації.
На нашу думку, Програма проведення обласного конкурсу мікропроектів місцевого розвитку у Львівській області на 2016-2020 роки виписана саме під багатих – території, на яких проживають чи здійснюють діяльність найбагатші спонсори. Про це, зокрема, свідчить додаток 5 до Програми - таблиця оцінювання мікропроектів, поданих для участі в обласному конкурсі мікропроектів місцевого розвитку, а саме п. 4 «Кількість додатково залучених не бюджетних коштів конкурсанта», за який пропонується максимальні 15 балів.
Є приклади, коли багаті спонсори частину коштів дають від імені громади, а частину показують як спонсорські, тим самим, забезпечуючи проекту високий бал та перемогу, оскільки градація зростання балів по небюджетному внеску розписана аж до 50% від загальної суми проекту. Звідки бідне село візьме такий великий небюджетний внесок?
Наочний в цьому питанні і п. 2.7 додатку 3 до Програми, який, на перший погляд, звучить гарно – «Показники ефективності (співвідношення між очікуваними витратами і очікуваними результатами)», де, як приклад, наводиться різна кількість дітей у дитячих садках на одну вартість мікропроекту для одного садка та виводиться ефективність затрат на одну дитину. Звісно перевага в того, де більше дітей на одну і ту ж суму мікропроекту. А тепер задумаймось, де більше дітей чи населення загалом, у містах чи селах ? Звісно у містах. То кому віддадуть перевагу у ефективності співвідношення витрат до результатів? Звісно містам. Тобто, знову переможуть багаті. А як у такому разі рятувати бідне село?
Окрім цього, по деяких питаннях оцінки не могло не існувати суб’єктивізму, виходячи з постановки самого питання, за яке ставиться оцінка. Наприклад питання з таблиці оцінювання додатку 5 до Програми – «В якій мірі проект сприяє місцевому розвитку?». За це питання ставиться 3 бали. А де конкретні вимоги визначення цієї міри, за яку потрібно поставити 1, 2, 3 чи 0? Питання – «Наскільки логічно узгодженими є головні ланки проекту проблема – мета – завдання - заходи?». За це питання також 3 бали. Звісно легше оцінити питання узгоджені чи не узгоджені, але як визначити наскільки узгоджені і ставити 2 чи 3 бали. Такі ж питання «Детальність та якість опису заходів проекту?» та «Конкретність і чіткість очікуваних результатів?». Кожне з них вартує 3 бали. Але оцінка 2 чи 3, в даній ситуації, без чітко встановлених критеріїв, однозначно носитиме суб’єктивний характер. Тож, в даній ситуації, виникає значне поле для маневру. Не виключений також лобізм.
Враховуючи вищевикладене, пропонуємо розділяти проекти подані від міст та малих сіл, а також звертати увагу на справді соціально значимі проекти, а не лише на розмір співфінансування та кількість населення. В протилежному випадку села просто вимруть.
Пропонуємо визначити певну суму на соціально-значимі мікропроекти по кожному районі, які подаються за спільним поданням голови районної ради, голови райдержадміністрації та депутатів обласної ради від території".
