Слухай онлайн
Історія

День в історії - 150 років тому народився скульптор Григорій Кузневич

30 вересня 1871 р. у с. Старе Брусно на Любачівщині, нині в Польщі народився Григорій Кузневич - майстер монументально-декоративної скульптури.
Григорій Кузневич

Про це інформує Календар українця у фейсбуці.

Ще в дитинстві в школі та місцевих каменярів навчався різьби по дереву та каменю. Волею випадку під час наукової експедиції до села приїхав архітектор і професор Ю. Захарієвич, який побачив талант в роботах юного аматора і виклопотав стипендію для навчання у Львівській художньо-промисловій школі.

Також навчався у Ю. Марковського, за підтримки Митрополита А. Шептицького в Академії красних мистецтв у Римі (1899-1902), яку закінчив зі срібною медаллю, Римській художній школі, де отримав дві срібні медалі, працював у майстернях відомих італійського скульптора Е. Феррарі та польського скульптора Т. Рігера.

У 1902 р. повернувся до Львова, де невдовзі отримав визнання і популярність. Працюючи над оздобленням храму Петра і Павла у Сокалі, створив фігуру Христа, що вважається однією з найкращих робіт майстра. Громада міста спершу не змогла належно оцінити цю роботу, повернула її автору і у 1908 р. вона була встановлена на Личаківському цвинтарі у Львові на могилі банкіра А. Шелленберга. Згодом, усвідомивши власну помилку, мешканці Сокаля замовили точну копію фіґури.

У 1907 р. після відмови у наданні стипендії для навчання у Парижі виїхав до США, де створив чимало робіт, в тому числі для української діаспори. Зокрема спільно з єпископом Сотером Ортинським розписав катедральний собор у Філадельфії та виготовив для храму декілька скульптур. У конкурсі на встановлення пам’ятника Христофору Колумбу його моделі було схвалено, проте роботу доручили англійському скульптору.

Створив три проєкти пам’ятника Т. Шевченку в Києві, проте через запізнення журі не прийняло їх до розгляду.

Під час Першої світової війни перебував у Ковелі, Києві, в Одесі, а у 1919 р. повернувся в Галичину. Відмовився викладати у мистецьких школах Кракова та Познані, оселився у рідному селі, працював у полі, ремонтував годинники, виконував дрібні замовлення, керував просвітянською читальнею та драмгуртком, навчав молодих каменярів. З кінця 1930-х полишив різьбярство по каменю та звернувся до малярства, як фізично легшої праці. У 1947 р. у рамках переселених акцій депортований із Закерзоння на Західну Україну. Помер у с. Ганачівка на Львівщині у 1948 р.

На початку 1950-х рр. велика кількість його робіт, які отримували найвищі нагороди на міжнародних конкурсах, були знищені як ідеологічно ворожі. Зокрема розтрощили скульптуру «Гончар», що на конкурсі в Римі зайняла найвищу нагороду і зберігалась у Львівському музеї художніх промислів та усі фасадні скульптурні оздоби Промислового музею у Львові. Залишки потрощених творів викинули до дворика Вірменської церкви.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ