Держсанепідслужба спільно з партнерами реалізовує План безпеки води в Україні. Повідомили Гал-інфо в прес-службі МОЗ України.
Фахівці Держсанепідслужби з усієї України у співпраці із громадськістю, представниками Міністерства екології та природних ресурсів, Міністерства охорони здоров’я, профільних наукових установ, місцевого самоврядування відпрацювали питання з виконання українських завдань у межах Протоколу про воду і здоров’я під час національного семінару на підтримку планів забезпечення безпеки води.Мультисекторальний підхід та залучення міжнародних експертів дозволили підвищити обізнаність фахівців, що опікуються проблемами якості і безпечності питної води, обмінятися досвідом щодо підходів в оцінці та управлінні ризиками щодо питної води у світі.
ВООЗ рекомендує цілісний підхід щодо використання оцінки та управління ризиками забезпечення безпечної води «від джерела до крана». Цей підхід називається Планом безпеки води.
Серед основних причин незадовільної якості питної води фахівці визначили – зношеність інженерних мереж до 30-70%, застарілі технології підготовки питної води, забруднення поверхневих та підземних джерел водопостачання неочищеними господарсько-побутовими та стічними водами, нітратне забруднення ґрунтових вод внаслідок ненормованого використання в колективних господарствах та у приватному секторі мінеральними добривами.
«Сьогодні в Україні четверта частина сільського населення досі вживає воду з децентралізованих джерел, так званих колодязів, які зазвичай влаштовані на рівні першого водоносного горизонту, на рівні ґрунтових вод, і, безумовно, не гарантують епідемічну безпеку населенню, - зазначив Святослав Протас, керівник Держсанепідслужби України, відкриваючи семінар. – Ми ставимо собі за мету, що все населення України повинно бути забезпечено системою централізованого водозабезпечення і отримувати безпечну питну воду».
Учасники семінару детально розглянули українські завдання у межах Протоколу про воду і здоров’я. Серед національних цільових показників протоколу – покращення безпечності питної води за мікробіологічними показниками та хімічним складом. Також зниження рівня захворюваності населення хворобами, пов’язаними із вживанням недоброякісної питної води. Мова йде про холеру, бацилярну дизентерію (шигельоз), гостру кишкову інфекцію (викликану ентерогеморрагічною кишковою паличкою), вірусний гепатит А, черевний тиф, водно-нітратну метгемоглобінемію.
До цілей протоколу входить забезпечення необхідним новітнім обладнанням лабораторій для перевірки безпечності та якості питної води. Адже станом на 2015 рік таких лише 20%. Також після виконання цілей протоколу має збільшитись кількість дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, що мають доступ до якісної питної води. Рівень забезпечення населення централізованими системами водовідведення згідно протоколу у 2015 році у містах та селищах становить 80%, у селах – 20 %, на 2020 рік заплановано відповідно 100% і 50%.
Також протоколом охоплено зменшення кількості трубопроводів водовідведення та водопостачання, що перебувають в аварійному стані, відображене питання регулювання обсягу скиду стічних, шахтно-кар’єрних та колекторно-дренажних вод без очистки і недостатньо очищених та підвищення у рази ефективності роботи очисних споруд.
Довідково:
Україна посідає 111 місце серед 152 країн світу з наявності внутрішніх ресурсів прісної води на душу населення.
Лабораторіями Держсанепідслужби щорічно проводяться майже 600 тис. лабораторних досліджень якості питної води. Під наглядом Держсанепідслужби щорічно знаходиться більше 18 тис. джерел централізованого водопостачання, із них близько 1,6 тис. комунальних, 5 тис. відомчих, 7,5 тис. сільських водопроводів і близько 163 тис. джерел нецентралізованого водопостачання.
