Соколине полювання - один із найбільш знакових елементів середньовічної куртуазної культури.
Тонкому мистецтву полювання з птахами (з роду соколових? або яструбових) представників аристократії вчили з дитинства. Про це йдеться у матеріалі на сторінці "Symbolon. Центр середньовічних та ранньомодерних студій" у Facebook.
І саме це заняття вважалось найбільш гідним для чоловік з вищих станів. Тому не дивно, що перший ґрунтовний трактат на цю тему («De Arte Venandi cum Avibus» був написаний у 1240 р. Фрідріхом ІІ Гогенштауфеном, імператором Священної Римської імперії.
Соколине полювання мало і символічний вимір. Нерідко, зокрема у ліриці мінезингерів, воно ставало метафорою перебігу стосунків між чоловіком та жінкою – переслідування чоловіком жінки своїм коханням та її підкорення, що якнайкраще відповідало украй патріархальним ідеалам куртуазності.
Якщо соколине полювання – справжнє мистецтво, то і усе необхідне спорядження має відповідати високим естетичним стандартам. Саме тому сьогодні запрошуємо насолодитись сумками для полювання (Falkenzeug або ягдташ) з колекції Габсбургів у Відні. Найбільш ранні ягдташі належали Максиміліану І Габсбургу, одному із засновників імперії, «над якою ніколи не сідало сонце» та відомому меценату і покровителю Альбрехта Дюрера.
Нагадаємо, раніше Гал-інфо розповідало про те, що у середньовіччі при дворах королів та імператорів популярними були звіринці, або так звані зоосади.
