Наприкінці 2021 року експрезиденту Порошенку виписали підозру в державній зраді. Його звинувачують у «державній зраді» та «фінансуванні тероризму» через закупівлю у «ДНР» і «ЛНР» вугілля для українських теплових електростанцій у 2014-2015 роках.
Сам Порошенко і його прихильники вважають звинувачення політичними репресіями, а його адвокати наполягають на тому, що постачання вугілля з окупованих територій відбувалося законно і воно, начебто, врятувало Україну від енергетичного колапсу. Натомість, за версією слідства, схеми постачання вугілля з окупованих районів Луганської і Донецької областей ініціювали саме російські високопосадовці.
У своєму першому інтерв’ю під час повернення з Варшави до України Порошенко заявив, що вугілля з окупованих територій постачалося державними шахтами, які на той час були зареєстровані на підконтрольній території. Ці шахти, за словами Порошенка, платили податки і нарахування на зарплату в державний бюджет України.
«Якщо це вважається фінансування тероризму, тоді постачання води Донбасу – теж фінансування тероризму. Виплати пенсій пенсіонерам на окупованій території – теж фінансування тероризму», - заявив Порошенко під час інтерв’ю УП.
Тему виплат пенсій, себто, пенсійного туризму, як джерела фінансування учасників НЗФ ми розглянемо окремо. Там буде про що поговорити. Наразі мовиться про постачання води окупованим територіям, яке, на думку експрезидента, немає ознак фінансування тероризму.
У мене інші думки з цього приводу. І я поясню, чому я так вважаю.
Нагадаю, на початку січня 2017 року прес-служба Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо-переміщених осіб України повідомила про відновлення водопостачання на територію окупованих районів Луганської області. У повідомленні зазначалося,що тоді вперше майже після року перемовин механізм розрахунків за водопостачання запрацював. Попаснянський водоканал отримав на свої рахунки 10,5 мільйонів гривень від представників окупаційної адміністрації за споживану воду.
В свою чергу компанія «Луганське енергетичне об'єднання», яка належить бізнесмену Григоришину, отримала від Попаснянського водоканалу 6 мільйонів гривень в рахунок боргу за спожиту електроенергію. Це дозволило останній сплатити частину боргу перед ДП «Енергоринок» і відновити у повному обсязі водопостачання на окуповану територію.
Утім, загальна сума боргу Попаснянського водоканалу перед «ЛЕО» за спожиту електроенергію на той момент складала 129 мільйонів. 6 мільйонів-це було покриття заборгованості лише за один місяць, а саме: за вересень.
Саме «ЛЕО» накопичило борг перед ДП «Енергоринок» (оптовий продавець електроенергії) у розмірі понад 1,2 млрд грн. Більшу частину боргу становила саме несплата за електроенергію, поставлену на захоплені Росією території Луганської області.
Варто сказати декілька слів і про саме «Луганське енергетичне об'єднання».
«Луганське енергетичне об'єднання» (ЛЕО) на той момент належило бізнесмену з російським корінням Костянтину Григоришину. В цей період «ЛЕО» було монополістом з постачання електроенергії в Луганській області. Крім того, відповідало за постачання електроенергії на окуповану територію Луганської області.
У 2000-х роках засновниками «Луганського енергетичного об'єднання» були ТОВ «Компанія з управління активами «Сварог ессет менеджмент» Григоришина (75% статутного капіталу), ще 25% були порівну розподілені між ТОВ «Стратеджік інвестмент менеджмент» і ТОВ «Шер ессетс фанд». Засновниками двох останніх фірм були кіпрські «Джімена лімітед» і «Джен лімітед» відповідно.
Власник компанії Костянтин Григоришин народився в Запоріжжі, але значну частину життя прожив у Москві. Його бізнес-активи, в тому числі підприємства енергетики, судно- і машинобудування в основному зосереджені в Україні. Прохання про отримання громадянства України Григоришин подав 15 березня 2016 року. У тому ж 2016 року він отримує громадянство України. Варто зазначити, що у питанні прийняття громадянства України не останню роль зіграв той факт, що в РФ бізнесмена оголосили в розшук у рамках розслідування справи про ухилення від сплати податків. Григоришин став фігурантом кримінальної справи про несплату податків на суму 675 млн рублів.
Примітно, що момент цих подій Петро Порошенко публічно оголосив про боротьбу з олігархами. Утім на зміну фаворитам попередньої влади, прийшли нові. За інформацією ЗМІ, одним із них став бізнес-партнер Порошенка– російський бізнесмен Костянтин Григоришин.
Показово, що за дивним збігом обставин Міненерго запропонувало провести рішенням Кабміну схему, якою передбачалося не лише «пробачити» борги «ЛЕО», а й забезпечити постачання електроенергії на окуповані території Луганської області на постійно-безоплатній основі, тобто за гроші українських громадян. Міністерство тоді вийшло на уряд з пропозицією замінити приватне «ЛЕО», як постачальника електроенергії на окуповані території Луганської області, на державне підприємство «Регіональні електричні мережі» - РЕМ. Це при тому, що РЕМ ніколи не працювало з кінцевими абонентами, наприклад, населенням. До того ж, воно мало значно більші борги перед ДП «Енергоринок».
Найцікавіше - на момент внесення пропозиції РЕМ перебувало у процедурі банкрутства й мало арештовані рахунки, тобто не могло проводити розрахунки. І міністр знав про це. Тобто пропозиція означала: «пробачити» борг приватній компанії без шансів колись його повернути і дати їй можливість отримувати через РЕМ електроенергію на окуповану територію - безоплатно і без шансів на оплату. Пропозицію Міненерго в інтересах компанії, що відмовлялася перереєстровуватися на українській території, уряд не ухвалив.
У ЗМІ повідомлялося, що ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» платило податки в казну «Луганської народної республіки». Мовляв, до назви підприємства додали абревіатуру «ЛНР», тим самим «узаконивши» його перед окупаційною владою.
В свою чергу, представники окупаційної адміністрації заявляли, що двоє її членів- Махмуд Сада і Володимир Машков будуть входити у наглядову раду товариства (раду директорів). Також повідомлялося, що «в.о. першого заступника генерального директора «ЛЕО» Андрій Рева за запитом представників «ЛНР» повинен був надавати цікаву для них інформацію і сприяти їм у здійсненні контролю».
Тим часом, за інформацією Луганської ОВЦА 10.5 млн. гривень, які Попаснянський водоканал отримав від представників окупаційної адміністрації –це лише чотири відсотки від суми загального боргу «ЛНР» за отриману від України воду. Загальна сума боргу складала 260 млн. гривень.
Відновлення практично безкоштовного водопостачання призвело до того, що вже за місяць сума боргу збільшилася на суму отриманої оплати.
Варто зауважити, що на окупованих територіях Луганської області самопроголошеними «органами влади» проводився збір грошей за спожиту воду з населення та підприємств. Утім, ці гроші йшли не на оплату боргів українським підприємствам за надані послуги, а на фінансування незаконних збройних формувань, які вели активні бойові дії проти ЗСУ.
Але родзинка цієї ситуації полягала в іншому.
За декілька місяців після відновлення фактично безкоштовного водопостачання на окуповані території, ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» відключає на контрольованій території Луганської області від електропостачання насосні станції «Боровська» і «РТІ» комунального підприємства «Лисичанскводоканал». Підставою для прийняття такого рішення стали за борги КП за споживану електроенергію у розмірі 130 млн. грн. Без питної води залишилися місто Привілля, мікрорайон Матроська і частково мікрорайони заводу ГТВ у м. Лисичанськ, які знаходяться на контрольованій ЗСУ території.
Примітно, що «Луганське енергетичне об'єднання» не відключало від енергопостачання західну фільтрувальну станцію Попаснянського водоканалу, що постачала 90% води на окуповані території Луганської області і мало значно більшу заборгованість за споживану електроенергію.
Сумарна заборгованість споживачів на окупованих територіях Донецької і Луганської областей станом на лютий 2017 року складала близько 24 млрд. гривень. Про це на прес-конференції повідомив тимчасово виконуючий обов'язки генерального директора «Укренерго» Всеволод Ковальчук. Приріст заборгованості тільки з початку 2017 року становив близько 1 млрд. гривень. 80-90% цієї заборгованості відносилося до споживачів окупованих районів Луганської області.
Виходить так, що ми задурно постачали їм електроенергію.
«ЛНР» щомісяця отримувала українську електроенергію на суму майже 300 млн. грн., при цьому оплата з окупованої території практично не надходила.
На моє переконання, водо- та- електропостачання на окуповані території мали би бути припиненені до моменту повного погашення заборгованості за спожиту воду і електроенергію. Або запропонована наступна схема взаєморозрахунків- вугілля в обмін на воду та електроенергію.
Натомість, практично безкоштовне водопостачання, на мою думку, і було прямим фінансуванням окупаційної адміністрації квазі утворень ЛДНР.
Нагадаю, Печерський суд столиці обрав запобіжний захід Петру Порошенку у вигляді особистого зобов'язання за підозрою у держзраді та сприянні терористичним організаціям.
Дмитро Снєгирьов
