На тлі того, що потік біженців та економічних мігрантів до Європи набуває загрозливого масштабу, чільний представник ООН заявив, що міграційна криза не є проблемою виключно Європи і закликав заможні країни інших континентів активніше приймати біженців. Між тим всередині Європейського союзу гучніше лунають голоси тих, хто скаржиться на усунення внутрішнього прикордонного контролю країнами Шенгенської зони, що, мовляв, ускладнює тепер контроль над потоком біженців.
З регулярною частотою до великого грецького порту Пірей прибувають пороми. Але деякі з них везуть людей з квитком в один бік – або й взагалі без квитка, оскільки не всі мігранти можуть собі дозволити його придбати. Зокрема пороми, які приходять з грецького острова Лесбос, де накопичилось багато мігрантів. В середньому один такий паром великого розміру вміщає понад дві тисячі людей на борту – значну кількість серед них становлять сирійські біженці.
Не всіх влаштовує те, як до мігрантів ставиться грецька поліція. Біженка з Сирії Майса Мустафа пояснює: «Поліція агресивно ставилась людей і все було погано організовано через те, що ніхто не брав на себе відповідальність за допомогу цим людям. ООН мала би взяти на себе відповідальність, але не бере, бо вони не володіють ситуацією через відмову грецького уряду від співпраці».
Багато біженців скаржаться, що в жахливих умовах на грецьких островах змушені були провести 10-15 днів, стверджуючи, що не мали можливості харчуватися і відчували брак питної води.
Між тим криза набуває гострого характеру і вимагає від Європейського союзу рішучих дій. Проте, як каже Ян Рандолф, директор консалтингової компанії Sovereign Risk в Лондоні, специфіка ЄС в тому, що він не діє навипередки, а реагує пост-фактум на кризи.
«Меркель сказала, що це може бути більш важливим, аніж грецька боргова криза, важливішим за кризу єврозони і, за великим рахунком, вона права – бо це політична криза для Європи. Але – як і багато чого в Європі – щоб щось зрушило з місця, потрібна криза. Європі потрібна криза, щоб діяти. Тільки тоді і люди, і уряди країн Європи об’єднуються або навпаки розходяться по закутках, як бачимо нині. І якраз зараз в цій міграційній кризі Європа опинилися на роздоріжжі», – каже Рандолф.
В епіцентрі кризи опинилася Угорщина, бо вона є першою країною Шенгенської зони, якої дістаються мігранти, прямуючи з Греції через Македонію і Сербію. Угорський уряд зводить паркан на кордоні з Сербією, який намагаються обійти або прорватися тисячі мігрантів.
Всередині ЄС серед країн, які входять до Шенгенської зони, усунутий внутрішній прикордонний контроль. Зараз лунають – наразі поодинокі, але гучні – голоси аби знову повернути контроль на кордонах всередині ЄС для стримування потоків міграції.
Пітер Сазерленд, спеціальний представник ООН з питань міграції та розвитку, каже, що Шенгенська угода постала перед серйозними випробуваннями, які висвітлила нинішня криза з біженцями.
«Шенгенська угода, вірогідно, може розвалитися і, ймовірно, розпадеться, якщо ми не виробимо спільної європейської політики щодо міграції. Шенген під загрозою, хоча він є одним із найголовніших здобутків Євросоюзу і одним із найбільш вигідних здобутків якраз для тих, хто відмовляється від цієї спільної політики – маю на увазі зокрема країни Центральної та Східної Європи», – заявив Сазерленд.
За словами Сазерленда, міграційна криза є не лише європейською, а глобальною. Тому, на його думку, активніше приймати біженців мали б й заможні країни, розташовані на інших континентах.
«Всі країни… мають зобов’язання взяти на себе свою частку, і це стосується Сполучених Штатів, Канади, Австралії, Латинської Америки та Далекого Сходу. Всі вони повинні мати відповідальність», – сказав спеціальний представник ООН.
