Фонд державного майна України розпочав продаж пакетів акцій (25%) восьми обленерго та енергогенеруючих компаній: «Західенерго», «Дніпроенерго», «Київенерго», «Донецькобленерго», «Одесаобленерго», «Донбасенерго», «Сумиобленерго» і «Дніпрообленерго». Першим покупцем 25% акцій «Донецькобленерго» стала компанія Ornex (входить у групу «СКМ») Рината Ахметова. Загалом бюджет України планує отримати від приватизації обленерго приблизно 4,1 млрд грн.
Коментує член Спостережної ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.
Приватизацію обленерго та енергогенеруючих підприємств не можна назвати ефективною та вигідною через низку причин. Продаж невеликих пакетів акцій (25%) не є цікавими для потенційних іноземних інвесторів, а тому покупцями можуть виступати лише існуючі власники компаній. Держава планує отримати лише 157 млн. дол., хоча під час приватизації у 2011-2012 рр. відповідний обсяг акцій приніс би як мінімум удвічі більше коштів – 350-400 млн. дол. (9-11 млрд. грн.). Фактично приватизація обленерго здійснюється для звіту перед кредиторами України (МВФ), а також із врахуванням політичних домовленостей існуючих фінансово-промислових груп.
Приватизацію обленерго також не можна вважати ефективною, оскільки в Україні відсутній ринок електроенергії. Відповідно ймовірна купівля неконтрольного пакету акцій чи іноземною, чи сторонньою компанією могла би відбутися за умов існування умов проведення обленерго IPO, залучення зовнішнього кредитування, перехід на європейські біржі.
У такій ситуації для компаній-власників обленерго (ДТЕК, VS Energy, Григоришин і Коломойський), які абсолютно контролюють ці підприємства, відсутня будь-яка необхідність чи мотивація витрачати кошти і купувати 25% акцій. Хіба мова може йти про політичну домовленість, яка передбачає або обов’язок власників «наповнити» приватизаційний бюджет країни, або залучення до бізнесу нових партнерів через купівлю пакету акцій новими компаніями.
Зрештою, якщо більшість пакетів акцій будуть продані, то така операція не принесе вигоди ані власникам обленерго (ДТЕК, VS Energy, Григоришин і Коломойський), ані державі, яка отримає відносно невелику суму за приватизацію (максимум 4,1 млрд. грн).
Власне, перший успішний результат із продажу 25% акцій «Донецькообленерго» засвідчив, що 143 млн. грн заплатила компанія із Кіпру Ornex, яка була створена лише в кінці 2016 року. І хоча Ornex входить в структуру «СКМ» Рината Ахметова, але такий крок викликав іще більше питань. Компанія «ДТЕК» Рината Ахметова контролює на сьогодні 5 із 8 об’єктів, які виставлені на продаж («Західенерго», «Дніпроенерго», «Київенерго», «Донецькобленерго» і «Дніпрообленерго».)
Окремо варто зауважити занижений рівень отримання доходів від приватизації з боку держави – лише 4,1 млрд. грн. Згідно оцінки продажу акцій цих же обленерго та енергогенеруючих підприємств у 2011-2012 рр., то вартість продажу лише об’єктів ДТЕК і «Донбасенерго» мала би становити як мінімум удвічі більше – 360 млн. дол. (9,4 млрд. грн.).
Водночас, однозначним є і те, що вартість акцій за якою компанії купували обленерго і енергогенеруючі підприємства у 2011-2012 рр., на сьогодні вже не є актуальною. «Мінусами», які вплинули на об’єктивний процес встановлення низької стартової ціни пакетів акцій, є наступні фактори: 1) знецінення національної валюти по відношенню до долара США і євро утричі; 2) дефіцит вугілля-антрациту власного видобутку; 3) необхідність імпорту енергетичного вугілля; 4) багатократне збільшення рівня субсидій серед населення, що впливає на оперативну діяльність обленерго; 5) нарешті, подальше пониження рівня життя населення і його платоспроможності.
Тим не менше «плюсами» для встановлення вищої ціни на пакети акції були наступні фактори: 1) ріст тарифу для теплових електростанцій у середньому у чотири рази – із 55 коп. за 1 кВт-год до 1,95 грн за 1 кВт-год.; 2) розгляд питання встановлення RAB-регулювання для обленерго (стимулююче тарифоутворення), що має дозволити компаніям включати інвестиційну складову у тариф; хоча в умовах специфічного «ринку» електроенергії України це питання є суперечливе та дискусійне. 3) перспектива подальшого росту тарифів для населення.
Зрештою, складна економічна ситуація в країні не є найкращим часом для проведення будь-якої приватизації. До того ж, для потенційних покупців пакетів акцій завжди залишаються ризики, що пізніше можуть з’явитися питання до легітимності процесу приватизації і як наслідок може відбутися перегляд результатів приватизації обленерго та енергогенеруючих підприємств.
