Віддалена робота вже стала звичним форматом для працівників приватного бізнесу і навіть державних підприємств.
Її випробували багато людей під час розпалу коронавірусної пандемії. Зараз же свою роль відіграє невизначеність щодо місця проживання. Аби адаптувати український кодекс законів про працю до поточних реалій, влада навіть офіційно закріпила поняття “надомна робота”. Тому працедавці все частіше шукають вирішення таких важливих питань:
- Як швидко запустити процес віддаленої роботи?
- Чому потрібен виділений сервер для організації віртуального офісу (встановлення пакетів програм, підключення акаунтів працівників)?
- Яка обчислювальна платформа підійде для офісу на дистанційці?
Віддалений доступ працівників до інфраструктури організації можливий. Присутність спеціаліста в офісі давно не вважається умовою успішного робочого процесу. Завдяки розумінню специфіки та правильному підходу до технічної реалізації віддаленої роботи люди отримують постійне робоче місце в онлайні, а адміністратори — дієвий інструмент управління програмним забезпеченням.
Реалізація віртуального офісу на сервері
Для створення віртуального офісу хорошим варіантом буде оренда VDS/VPS або виділеного сервера у провайдера. Це справжня панацея для бізнесу, який не бажає зупинятися.
Допускається варіант самостійної організації віддаленої роботи завдяки локальному серверу, встановленому в офісі. Але процес технічно трудомісткий і потребує багато часу на налаштування. Адже потрібно купити сервер, обладнати для нього приміщення, знайти та встановити необхідний софт, підключити робочі столи всього колективу. Ба більше, немає гарантії, що локальний сервер витримає необхідне навантаження.
Тому для швидкої і безпечної організації віддаленої роботи краще скористатися пропозиціями оренди від провайдера. Він професійно реалізує потрібне рішення, забезпечить обслуговування техніки, а при необхідності — адміністрування.
Дата-центри постачальників послуг докладають максимум зусиль для безпеки устаткування та розміщених на ньому даних, адже це є запорукою їхньої репутації.
Якщо дата-центр має стандарт надійності Tier III чи вище, можна не сумніватися у цілодобовому контролі процесів, захисті обладнання від перегрівання, пожеж, перебоїв з електропостачанням і зв’язком.
При співпраці з провайдером можна розгорнути віртуальний офіс з усіма необхідними програмами на орендованому сервері. Перевагою є те, що співробітники не відчують змін, адже працюватимуть як завжди, з комп'ютера або ноутбука. Клієнту для входу у віддалений офіс не потрібно багато ресурсів. Сам обмін інформацією відбувається через протокол віддаленого робочого столу (remote desktop protocol).
Завдяки оренді виділеного сервера спрощується робота штатного системного адміністратора. Тому що супроводом та оновленням обладнання займається провайдер, він же може надати додаткову допомогу в адмініструванні. Також є свобода для вибору софту: можна користуватися своїм ліцензійним ПЗ або орендувати дозволи у провайдера.
Провайдери надають підприємцям можливості root-доступу. Це статус суперкористувача, який має право на виконання всіх без виключення операцій. Проте в такому випадку є кілька “але”: за безпеку, резервне копіювання та налаштування ПЗ доведеться відповідати самостійно.
Втім, провайдер, зацікавлений у комфорті клієнтів, завжди тримає в арсеналі низку опцій на вибір, надаючи можливість обрати індивідуальну конфігурацію сервера та адміністрування різних рівнів (від передачі керування клієнту до повного пакету підтримки).
Облаштування віддаленого офісу в хмарі
Не менш ефективним рішенням для організації надомної роботи співробітників офісу є хмара. Опція теж надається провайдером, але вже іншої специфікації.
Робота хмарного сервера має зовсім іншу структуру. Якщо звичайний фізичний або віртуальний сервер функціонує в межах однієї машини, то в цьому випадку декілька серверів спочатку об’єднуються в один спільний кластер (хмару), і вже потім з нього виділяються ресурси під клієнтський акаунт.
Хмарні сервери мають багато спільних переваг зі звичайними — у першу чергу це можливість легко організувати віртуальний офіс і підключити до нього працівників без необхідності розвитку власної технічної інфраструктури. Є у цього виду і додаткові переваги.
Плюси хмари:
- Організована на рівні архітектури хмарного кластера відмовостійкість та високодоступність. Комплекс серверів “страхує” роботу один одного.
- Панель керування послугами простіша, ніж на серверах.
- Наявність додаткових послуг та інструментів для полегшення роботи.
- Легке масштабування з панелі управління. Варіант підходить на випадок збільшення чи зменшення використовуваних ресурсів.
- Оплата тільки за використані ресурси.
Але існують у хмарних серверів і свої мінуси. В першу чергу це залежність від правил провайдера та програмної архітектури. Якщо на фізичному сервері ви можете встановлювати що завгодно (навіть самостійно написані програми) та здійснювати будь-які операції, то на хмарі простір для вільних дій набагато менший.
Вибираючи між сервером і хмарою, варто визначитися, що важливіше. В першому випадку ви отримуєте повноцінне потужне устаткування з максимумом свободи дій, в другому — простоту у використанні та мінімум технічних знань, які знадобляться для керування своїми ресурсами.
