28 серпня християни східного обряду святкують Успіння Пресвятої Богородиці – одне з 12 найбільших церковних свят, яке є заключним у церковному році.
Вже з 1 вересня українські церкви переходять на григоріанський календар, а всі свята зі сталою датою тепер святкуватимуться на 13 днів швидше.
Хоча празник Успіння нагадує про сумну подію смерті (Богородиця, яка породила Сина Божого, померла як людина, але на третій день по успінню була взята з душею і тілом на небо), все-таки він належить до радісних свят, адже в особі Богородиці християни мають запевнення, що смерть не страшна, бо за брамою смерті чекає на нас Христос. Це виражає іконографія празника Успення, де Ісус Христос, стоячи при смертному ложі Богородиці, тримає в руках душу своєї Мами, зображену у білому сповитку. Богородиця вже народилася до вічного життя. А постать Христа у центрі композиції символізує, що Він переміг смерть і є вічним жителем небесної слави, куди забирає і свою Матір.
Свято Успіння Пресвятої Богородиці набуло великої пошани на наших землях. Про це свідчить дуже велика кількість церков посвячених в честь Успіння Богородиці. В народі свято називають «Перша Пречиста», а в цей день у церквах є звичай освячувати зілля.
Після Першої Пречистої розпочинається весільний сезон. У цей час дівчата в селі вже звільнялись від тяжкої роботи. Приповідка каже: «Прийшла Перша Пречиста – стає дівка речиста» – багато говорить, бо немає вже що робити. Зі святом Успіння Богородиці є пов'язані різні прикмети. У народі кажуть: «Яка Перша Пречиста – така й осінь», «З`явилась веселка на небі – осінь обіцяє бути теплою», а якщо «гарна погода, то бабине літо буде прохолодним»
Матеріал підготувала наукова співробітниця
Музею народної архітектури та побуту у Львові
імені Климентія Шептицького Уляна Трач.
