Третім празником Різдвяних свят є Богоявлення або, як співаємо у коляді, Святе Водохреща. Традиційно напередодні свята і в сам день Богоявлення у церкві освячують воду, на знак освячення води Ісусом Христом, який вступив у води Йордану. Освячена на Водохреща вода вважається цілющою і християни зберігають її протягом цілого року.
По селах, як колись, так і тепер, водосвяття на Йордан відбувається на річках. Після відслуженої у церкві Святої Літургії усі вірні зі священиком йдуть на водосвяття. На Гуцульщині традиційним атрибутом водосвяття були свічки-трійці. З запаленими трійцями ґазди йшли з церкви до річки. Тут під час обряду освячення води ті трійці ґазди подавали священикові, які він занурював у воду. «З засьвіченими трійцями вертають ґазди до хати, де над столом роблять три хрестики димом із свічок, опісля гасять трійцю і кладуть єї серед стола, – потім пють свячену воду, відтак кропять нею хату».
Вважається, що зроблені повністю з воску свічки-трійці були попередниками підсвічників-трійць. Воскові трійці у нижній частині скріплювались восковим шнуром, а вгорі ті свічки знаходились на відстані одна від одної. Деколи такі свічки могли прикрашатись кольоровими восковими квіточками, листочками і хрестиками. Свічники-трійці вирізьблювались переважно з яворового дерева у формі півкола з верхньою горизонтальною планкою з трьом лійками для свічок або у вигляді кола, центральна частина якого була багато різьблена. Корпус свічника кріпився до центрального стрижня-стояка. Такі свічники переважно були прикрашені геометричною плоскою різьбою або рельєфною різьбою під впливом церковного бароко. На багато різьблених свічниках-трійцях могли бути зображені солярні знаки – розети, антропоморфічне зображення сонця, також хрести з зображенням Розп`яття або сцени Богоявлення та фігурки херувимів у вигляді голівок з крилами.
Використання гуцулами свічників-трійць на водосвятті мало своє символічне значення. Свічники-трійці вказували на Пресвяту Трійцю, яка об`явилася в часі хрещення Ісуса Христа на Йордані. У цій події Водохреща Бог об`являється людям у трьох Особах – Отця, Сина і Святого Духа. Це таїнство об`явлення Пресвятої Трійці є чудово передане у одній дуже розлогій гуцульській коляді, фрагмент якої хочемо тут представити:
«Пречиста Дїва, Мати Христова,
Тай покликала тогди Ивана,
Тогди Ивана Всехрестителя:
Схрестїте минї Сотворителя,
Шо нам сотворив небо тай землю,
Дім господарський, мир хрестіяньский!
Так Исус Христос там на Иорданї,
Отец предвічний з облок си спускав,
Але сьвйитий Дух голубом лїтав.
Там си зробила сьвйитая Тройця,
Иван Хрестїтель так наказував,
Так наказував там на Йорданї,
Там на Йорданї трійці робити,
Трійці робити, вогнем палити,
Вогнем палити, в воді гасити.
Иван Хрестїтїль так наказував
Там на Йорданї усїм народам:
Що Господь один у Тройці стоїт,
У Тройці стоїт, у трох особах:
Перша особа – Господь предвічний,
Друга особа то є Син Божий,
То є Син Божий, так Ісус Христос,
Трета особа то є сьвьитий Дух.
А мижи тими тай особами,
Так особами нима старшеї,
Нима старшеї, всї три однакі,
Всї три однакі, бо Господь один,
Бо Господь один у Тройцї стоїт».
У цьому невеликому фрагменті колядки, що передає у простій формі навчання Церкви про Пресвяту Трійцю, згадується і про трійці, які треба запалювати і гасити на Йордані. Це виразно вказує на символіку свічників-трійць як символів Пресвятої Трійці, що традиційно використовувались в обряді водосвяття на Гуцульщині.
Свічники з колекції Музею.
Матеріал підготовлено на основі монографії В. Шухевича «Гуцульщина».
Підготувала – наукова співробітниця Музею Уляна Франків.
Джерело: Музей архітектури та побуту імені Климентія Шептицького.
