“Ми доношуємо не тільки секонд-хенд, а й технології заводів”: мешканці “Знесіння” мітингують проти будови сміттєзаводу
Учора відбулися чергові збори громади мешканців мікрорайону "Знесіння" міста Львова, представників ЛМР та ЛКП "Зелене місто". Люди зібралися аби донести їхню позицію до чиновників стосовно будівництва сміттєпереробного заводу, проте все ж не змогли дійти до консенсусу. Давайте детальніше розберемось в цій темі.
Вже цього року у Львові розпочнуть будувати сміттєпереробний комплекс, який буде розташований в промисловій зоні мікрорайону “Знесіння” на вулиці Пластовій, 13. Там же знаходяться й очисні споруди міста.
Земельну ділянку на цей проєкт депутати ЛМР виділили ще в 2018 р. Тоді ж Львів уклав договір з Фондом Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (ESP) та Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) щодо надання місту кредиту та гранду на будівництво сміттєпереробного комплексу, а також рекультивацію Грибовицького полігону ТПВ.
На зборах був присутній ще й президент ГО "Комітет екологічного порятунку України" Наконечний Вадим-Домінік, який висловив свою думку щодо цієї ситуації:
“Метою мого відвідання даного масового заходу є підтримання мешканців мікрорайону "Знесіння", оскільки екологічний стан цього району бажає бути кращим, а будівництво сміттєпереробного заводу на його території може погіршити екологічний стан повітря.
В даному районі знаходиться нафтобаза та ще ряд підприємств, які негативно впливають на якість повітря в районі. Велика кількість вантажівок, які щохвилини їздять до підприємств також долучаються до забруднення мікрорайону "Знесіння". Залишилось збудувати сміттєпереробний завод, щоб остаточно місцеве населення почало хворіти на онкологічні захворювання, які можуть бути спричинені внаслідок негативної якості повітря. Екологія понад усе...”, - коментує пан Вадим.
Сміттєпереробний комплекс стане першим в Україні, який буде працювати за технологією механіко-біологічної переробки відходів. Механічна обробка охоплює відсортування вторсировини (ПЕТ-пляшки, папір, пластик і тому подібне), яку можна здавати на переробку. Біологічна обробка буде знезаражувати все, що є в смітті та унеможливлювати будь-які шкідливі наслідки для навколишнього середовища. У підсумку відбуватиметься отримання вторсировини, неперероблюваних залишків (близько 30%) та твердого палива (RDF), який буде продаватись на цементні заводи в якості палива.
Як повідомляє представник комунального підприємства ЛМР “Зелене місто”, яке є бенефіціаром даного проєкту, місце будівництва такого комплексу погоджено Міністерством екології та природних ресурсів, а також Антимонопольним комітетом України та розпорядженням голови ЛОДА.
“Більшість людей, які проти будівництва аргументують це тим, що територія забруднюється сміттєпереробним заводом, якого навіть ще немає. Питання більше до очисних споруд, яким потрібна реконструкція, адже завод не матиме ніяких викидів, які будуть шкодити навколишньому середовищу, там буде повністю закритий цикл. Як це працює в Європі: ці сміттєпереробні заводи є переважно в містах, неподалік, щоб тим самим оперативніше зменшувати кількість сміття. Тут, на вул. Пластовій не залишатиметься ніякого сміття та залишків, тобто сировина буде перероблятися, а те, що не переробляється будуть вивозити”, - розповідає в коментарі Гал-інфо керівник відділу реалізації проєктів ЛКП “Зелене місто” Назарій Кирилейза.
За контрактом банк буде контролювати комплекс до 2032 року, доки не виплатиться остання кредитна сума. Після цього сміттєпереробний комплекс перейде місцевій владі. А також, відповідно до угоди, термін будівництва сміттєпереробного комплексу має становити 24 місяці.
Відвідати чергову інформаційну зустріч щодо майбутнього сміттєпереробного заводу прийшов й один з наглядовців даного проєкту Крістофер Раунд. Він є технічним консультантом від литовської компанії «Гідротера», яка перемогла у тендері, який проводив ЄБРР. Саме ця фірма проводитиме нагляд за будівництвом заводу на вулиці Пластовій та рекультивацією полігону в Грибовичах. Її завданням буде забезпечити дотримання відповідності з європейськими нормами: будівельними, екологічними та інженерними.
Які гарантії екологічності даного заводу?
“Є два рівні екологічного забезпечення: українське законодавство, згідно з яким діє даний проєкт та міжнародний рівень, це Європейське законодавство, яким користується Європейський банк реконструкції та розвитку. Оскільки цей банк не комерційний, а є публічною фінансовою установою Європейського Союзу, він не буде вкладати жодної інвестиції в будь-який проєкт, який не є екологічним та не забезпечує збереження навколишнього середовища. Банк попередньо проводив перевірку “ESEP” та на підставі цього вирішують чи підписувати кредитну угоду. Після підписання така перевірка проводиться кожного року ”, - інформує голова проєктної групи з розробки Feasibility Study Lviv Solid Waste Managment Крістофер Раунд.
Проте мешканці дуже занепокоєні наслідками, які за собою принесе цей сміттєзавод, адже після повної виплати та передачі контролю місцевій владі, громада вважає, що Львівська міська рада не зможе належно утримувати це підприємство.
“На сьогодні громада району проти будівництва сміттєзавода на цьому місці, оскільки воно не відповідає ні європейським, ні українським нормам. Якщо брати до уваги експертизу, то чесно кажучи вона була не до кінця реально проведена. Адже проводився моніторинг очисних споруд і написано, що все добре, проте такою ситуація не являється. Датчик, який встановлений на Пластовій, ми чуємо носом різні запахи, ну і сам “Львівводоканал” заявляє, що в них є проблеми з очисними спорудами. Ми наполягали на проведенні стратегічно-екологічної оцінки, яка так і не була проведена.
Зараз будівництво сміттєпереробного заводу виглядає нереальним. Тільки самі очисні споруди є джерелом неприємного запаху і шкідливих викидів, таких як сірководень, меркаптан і тд. Це постійні перевищення в 2,5-3 рази”, - каже мешканець мікрорайону “Знесіння” та місцевий активіст Дмитро Левик.
Також враженнями після чергових зборів на своїй сторінці в Facebook поділилась ще одна мешканка мікрорайону “Знесіння” Мар’яна Куц, яка в доволі жорсткій формі висловилась щодо цієї ситуації:
“Після закінчення зустрічі ще довго розмовляли з представником компанії Egis. Поділюсь з вами почутим і враженнями.
1. Компанія робила аналізи і територія була забруднена, всі дані передані в ЄБРР, а з результатами ми не познайомимось. Але вони збирали аналіз тих даних, щоб спрогнозувати можливий негативний вплив заводу, а не засвідчення існуючого стану;
2. Дуже багато слів від представника звучало про майбутнє. Вони розуміють, що в нас політика і корупція, але живуть тим, що в майбутньому все зміниться і в нас так буде, як у Франції. Вони відірвані від нашого життя!!!
3. Цей комплекс буде діяти тільки за умови налагодженого сортування у Львові і з полігоном. Інакше ніяк!
4. Чому МБТ (механіко-біологічна технологія переробки відходів, - ред), а не сміттєспалювальний, аля Швеція? Бо ми з вами жебраки. Нам вибрали найдешевшу технологію. Без виробництва тепла, електроенергії. Але при цьому не врахували, що RDF паливо нам нема де збувати, а переорієнтація печей цементних заводів потребує капіталовкладень.
5. Їх дивує поведінка закритості документів, але передавати інформацію до ЄБРР (про ситуацію з громадою) вони не будуть, ну хіба їх спитають.
Не тіштесь, що ми європейці. Ми доношуємо не тільки секонд-хенд, а й технології заводів, бо ця технологія тільки для таких країн, як наша”, - написала місцева активістка.
