За даними компанії «Укренерго», запаси вугілля дефіцитної марки антрацит продовжують знижуватися і становлять менше 330 тис. т. Разом з іншими марками вугіллям загальні запаси на складах теплових електростанцій становлять 880 тис. т. Згідно ухваленого плану уряду до початку опалювального сезону (1 листопада 2016 р.) на складах ТЕС має знаходитися утричі більше – 2,8 млн. т вугілля.
Коментує член Спостережної ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук:
Уряд провалив роботу щодо накопичення запасів вугілля на складах ТЕС. Особливо це стосується вугілля марки антрацит. Тому розпорядження №566, яким був затверджений план підготовки ПЕК України до осінньо-зимового періоду, не буде виконано. Можна однозначно стверджувати, що з боку уряду мав місце факт свідомого зриву та саботажу виконання свого ж розпорядження.
Відповідно, протягом двох місяців, що залишилися, на складах буде накопичено суттєво менше вугілля і тим паче не вдасться забезпечити наявність 1,4 млн. т вугілля-антрацит. У кращому випадку запаси цього виду вугілля становитимуть близько 1 млн. т. А тому питання поставок імпортного вугілля чи то з ПАР, чи з Росії будуть визначати хід опалювального сезону 2016-2017 рр. Також і надалі зберігається залежність енергосистеми від поставок вугілля із неконтрольованих територій Донбасу.
На жаль, криза із забезпеченням вугіллям ТЕС та постачанням вугілля носить штучний характер та вигідна оточенню президента Порошенко, яке протягом 2015-2016 рр. остаточно оформило «владний» контроль над компанією «Центренерго». Рішення про призначення заступником голови спостережної ради «Центренерго» Олександра Візира, який пов’язаний з народним депутатом від фракції «БПП» Ігорем Кононенко, лише посилює залежність державної компанії від інтересів президентського оточення.
Власне, це стало однією із причин того, що уряд підлаштовує функціонування енергоринку України повністю під потреби «Центренерго». Це стосується як визначення обсягів виробництва електроенергії у країні, встановлення тарифів на виробництво електроенергії, так і потреби у вугіллі.
Відповідно, криза із поставками вугілля з Донбасу та накопиченням вугілля на складах ТЕС грає на руку «Центренерго». Таким чином компанії вдається залишатися надзвичайно важливим учасником енергоринку. А також, що не менш важливо, і далі «пропускати» через себе потік поставок імпортного вугілля. На такому фоні цілком закономірно, що приватизація «Центренерго» буде відкладатися стільки часу скільки це треба буде оточенню президента.
