У Львові триває другий день V Форуму місцевого самоврядування. Під час дискусійної панелі «Реформа містобудівного законодавства», головний архітектор Львова Юліан Чаплінський розповів про проблеми, з якими стикається місто через недосконалість чинного законодавства. Про це Гал-інфо повідомили в прес-службі ЛМР.
«Насправді, коли Львів отримав будівельний бум, то вже навіть звичайним людям, не фахівцям, стало зрозуміло, що щось робиться не так, і робиться стихійно. І коли ми почали пробувати виставити якість забрала, огородження, щоб захистити себе від навали тваринного капіталізму, то зрозуміли, що нема законів, які б нас захистили від бажання інвестора будувати будь-де і будь-що. А чинне законодавство настільки заплутали, що забудовник в суді впевнено звинувачує міськраду в небажанні сприяти інвестору, допомагати будівельнику, відповідно небажанні створювати нові робочі місця. І це так закручувалося, що в нас є випадки, коли суд зобов’язував видавати дозвільні документи на ту чи іншу забудову.
Та, на мою думку, не так найголовнішою проблемою є необхідність зміни законодавства, як власне створення простих формул для розуміння звичайних людей, що вони дійсно можуть на щось впливати. Бо хвиля хаотичних забудов породила спротив будівництву. Громадськість будь-яку забудову сприймає вже як зло. Це страшний бік цього процесу. Єдине, через що ми змогли поставити забудовника хоча б в якість рамки, – це зонування. Зонінг – це явище європейське і це добрий аспект закону про регулювання місцевого самоврядування
Однак, я був дуже здивований ініціативою Мінрегіонбуду винести зі списку містобудівної документації зонінг взагалі. Відповідно для суддів зонінг не буде існувати. Тому, коли ми забудовнику продиктуємо умови 4 поверхи, а він побудує 9, то при зверненні в суд, ми програємо, бо скажуть, що зонінг - це ваша приватна картинка, а ми користуємося лише генеральним планом, де просто написано багатоповерхова житлова забудова, а чи це 4 чи 9 поверхів - нас це не хвилює. Отож ,оперуючи юридичною мовою – забудовник правий.
Інша тема - це свавілля суддів. Це коли незакінчені і самовільні будівництва з порушенням не тільки містобудівних умов і обмежень, а й пам’яток охоронного законодавства визнаються об’єктами нерухомості. Суд визнає іменем України цей об’єкт нерухомості, і місто не має права на нього посягати. Ми маємо такий приклад в історичному ореолі, в сусідньому кварталі від Польського консульства. Місто нічого не може зробити з цією забудовою. Це парадокс, що в Україні не знесли жодної забудови, яку визнавали незаконною.
Це породжує в колах архітекторів певну апатію, зневіру в тому, що щось може змінитися на краще, не бажання працювати в робочих групах над законодавством. Тому тим займаються інші активісти, з іншими освітами, які не мають навіть інженерної освіти. Для них боротьба із забудовую стає принципом життя, і їх робота не в сенсі змін на краще, а просто в боротьбі із кожною забудовою, яка не допускає будівельного розвитку.
Тому я підтримую внесення змін в законодавство. Маю надію, що через законодавчі зміни до місцевих рад будуть перетягнуті повноваження створювати правила забудови на місцях. Я за поєднання неформального планування з формальним із значно більшими повноваженнями місцевих рад», - розповів Юліан Чаплінський, головний архітектор Львова.
