Медіа-юрист Інституту масової інформації Роман Головенко зазначає, що відсутність реєстрації інтернет-ЗМІ ускладнює застосування санкцій законопроекту №5670-д “Про забезпечення функціонування української мови як державної” до таких медіа.
Так він прокоментував ухвалений 4 жовтня Верховною Радою в першому читанні закон про українську мову, який встановлює вимоги щодо застосування української мови, зокрема, і в засобах масової інформації, повідомляє “Мост-Дніпро”.
“Якщо онлайн-медіа не зареєстровано, то це просто ускладнює можливість застосування санкцій до нього. Ще невідомо, яким буде остаточний текст законопроекту до другого читання, але зараз ч. 6 ст. 23 говорить про стартову україномовну сторінку не тільки в ЗМІ, але і будь-якої юридичної особи або ФОП, що надають послуги в Україні (наприклад, розміщення реклами)”, – зазначив Роман Головенко.
Нагадаємо, 4 жовтня Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект №5670-д “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, який встановлює вимоги щодо застосування української мови на телебаченні та радіо, в пресі та інтернет-ЗМІ, у кінематографі, книговиданні та рекламі.
Згідно з законопроектом, зареєстровані в Україні друковані ЗМІ мають видаватися державною мовою. Допускається видання друкованих засобів масової інформації у двох чи більше мовних версіях, одна з яких – державною мовою. Всі мовні версії повинні видаватися під однаковою назвою, відповідати одне одному за змістом, обсягом та способом друку, а їх випуски повинні мати однакову нумерацію порядкових номерів і видаватись в один день.
Державною мовою також мають транслюватися теле- та радіопрограми (крім пісень; а щодо інформаційних продуктів для національних меншин передбачаються квоти) та подаватися реклама.
Інформаційні агентства мають поширювати свою продукцію державною та іншими мовами.
Інтернет-представництва (в тому числі інтернет-сайти, сторінки в соціальних мережах тощо) органів державної влади, підприємств, установ й організацій державної та комунальної форм власності, засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, а також юридичних осіб приватного права та фізичних осіб – підприємців, що реалізовують товари й послуги в Україні, виконуються державною мовою. Поряд з версією інтернет-представництв (в тому числі інтернет-сайтів, сторінок в соціальних мережах тощо), виконаних державною мовою, можуть також існувати версії іншими мовами. Версія українською мовою завантажується за замовчуванням та має не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії.
За порушення норм законодавства щодо застосування державної мови передбачена адміністративна відповідальність, зокрема у сфері інтернет-представництв – штраф для посадових осіб від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; друкованими ЗМІ – штраф для посадових осіб від 400 до 500 неоподатковуваних мінімумів.
