Створення електронної системи закупівель Рrozorro мало стати гарантом чесної конкуренції та зекономити бюджетні кошти. Але досить часто невдоволені учасники торгів вдаються до не зовсім чесних методів боротьби з конкурентами. І яскравим прикладом тут стала одна із закупівель, яку нещодавно проводив відділ освіти Сихівського та Личаківського районів управління освіти Львівської міськради.
17 липня ц.р. освітяни оголосили тендер на придбання дитячої постільної білизни, ковдр та подушок, а також рушників. У технічних вимогах до ковдр тендерний комітет вказав, що щільність ковдри, а саме йдеться про наповнення повинна бути 300 г/м2, вага наповнювача 450-550 г/м2.
Документи на участь у тендері подало шість фірм. У п’ятьох учасників було виявлено ряд порушень, що не відповідали вимогам тендерної документації.
У результаті виник невеличкий скандал і за рішенням тендерного комітету рішення про оголошення переможця було скасовано, а 20 вересня відмінено і сам тендер.
24 вересня на одному з сайтів з’являється блог власника однієї з фірм, що брала участь у тендері, Олександра Беньяміновича Соколовського. У статті «Історія з ковдрами, Або як розірвати кругову поруку» автор стверджує, що у «Львівській області діє реальна тендерна ОЗГ». Звинувачення більш ніж серйозне. Тому редакція видання Leopolis.news вирішила розібратися у цій справі детальніше, тим паче, що пан Соколовський згадав у своїй публікації і їх.
Найбільше дісталось у статті одному з учасників тендеру - ПП «Товарна база». Його звинувачують у тому, що воно взяло участь у сотнях тендерів і виграло замовлень на десятки мільйонів гривень. Але ж підприємці для того і створюють фірми, щоб заробляти гроші і боротись за контракти. Це природа і суть підприємництва у цілому світі. Як і те, що фірми можуть перереєстровуватись, ліквідовуватись, змінювати власників та вчиняти будь-які інші дії згідно з чинним законодавством.
Хоча Олександр Беньямінович скромно промовчав про обсяги виграних тендерів його фірмою ТОВ «ТК-Домашній текстиль». А це немало-небагато 140 мільйонів 44 тисячі 206 гривень. Як говорять, «бачить скалку в чужому оці, а колоду у власному не зауважує». От де може бути непочатий край роботи для досліджень чесності цих тендерів для правоохоронців!
Згадує Олександр Соколовський у тексті і юриста ПП «Товарна база» Зеновію Плекан, її чоловіка Плекана Валерія, який багато років працює спеціалістом в одному з управлінь облдержадміністрації, та сина Плекана Віталія, який працює в органах прокуратури. Пан Соколовський робить «фантастичний і сміливий» висновок, що саме ці люди – син та чоловік пані Зеновії – «надійно прикривають тили фірми». Хоча директором «Товарної бази» є зовсім інша особа – Іван Щекун. А хто прикриває «тили» пана Соколовського він вирішив не розповідати.
А далі пан Соколовський, для якого ПП «Товарна база» виявилась конкурентом в одному з тендерів робить висновок (цитуємо мовою оригіналу), підмінюючи собою і суд, і прокуратуру, і поліцію, вже самостійно визначивши «махінаторів» і те, що вони щось вкрали: «Не буду больше загружать вас подробностями из других тендерных подвигов этих махинаторов. Это только один маленький пример, хоть и на десятки миллионов украденных у налогоплательщиков денег…».
Власник ТОВ «ТК-Домашній текстиль» пише у своїх публікаціях, що ПП «Товарна база» пропонує освітянам купити ковдри за щільністю «брезенту». Але і тут виявилась маніпуляція. Бо за офіційними даними лабораторії ДП «Львівстандартметрологія» щільність виробу (ковдри) складає 465 г/м2 – це разом тканина і наповнення. Саме продукцію з такою характеристикою і запропонувало ПП «Товарна база».
Але пишучи про «скандал» Олександр Беньямінович чомусь забув сказати, що у пропозиції ТОВ «ТК-Домашній текстиль» встановлено низку недоліків. Відповідно до тендерної документації учасники повинні підтвердити наявність досвіду виконання аналогічного договору шляхом подання копії такого договору та відгуку, який повинен містити інформацію про суму договору, період виконання, предмет закупівлі та інше. Однак учасником подано відгук, який не відповідав вимогам тендерної документації. І саме цю інформацію пан Соколовський чомусь не згадав у своїй статті, оприлюднивши лише другу сторінку протоколу відхилення, де власне йшлося про щільність ковдри і де була допущена формальна технічна помилка тендерним комітетом. Учасника ТОВ «ТК-Домашній текстиль» було відхилено за ряд порушень, а не тільки через помилку тендерного комітету.
І як в історії про боротьбу доброго принца зі злом тут можна було б поставити крапку. Але якось все занадто просто на перший погляд. Але чи не є уся ця риторика про боротьбу з «тендерними махінаторами» власника ТОВ «ТК-Домашній текстиль» Олександра Беньяміновича банальною боротьбою з конкурентом та створення інформаційного шуму та самопіар? Але нехай читачі самі роблять висновок.
26 вересня ц.р. відділ освіти Сихівського та Личаківського районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради оголошує повторний тендер на закупівлю виробів з текстилю (постільної білизни, ковдр, подушок). До участі у ньому зголосилося лише двоє учасників ТОВ «ТК-Домашній Текстиль» та ФОП «Лучків Ігор Зіновійович». Після критики «відомого блогера» та за сумісництвом одного з найбільших в Україні виробників текстильної продукції ПП «Товарна база» участі у цьому тендері від гріха подалі вже не брало.
Приватна особа-підприємець подала аж на 202 гривні пропозицію дорожчу, ніж ТОВ «ТК-Домашній Текстиль», кінцевим бенефіціарним власником якого є Олександр Беньямінович Соколовський. Але вражає інше: під час усіх трьох раундів торгів ФОП «Лучків Ігор Зіновійович» жодного разу не знижував ціну! Це виглядає щонайменше дивно для фірми, яка хоче виграти тендер. Ну або швидше за все ця фірма є просто підставною. Зрозуміло, що цього разу у чесній і конкурентній боротьбі переможцем стане ТОВ ««ТК-Домашній Текстиль». До речі, сам ФОП «Лучків Ігор Зіновійович» був зареєстрований лише 14 червня ц.р. за адресою: вул. Купера, 10, Львів-Рудно.
До усієї цієї «війни» Олександр Беньямінович, навіть, зміг долучити міського голову Львова Андрія Садового. Пан Соколовський похвалився, що очільник міста подзвонив йому особисто і пообіцяв у всьому розібратися.
Що ж, для боротьби з конкурентами у сильних світу цього всі методи дозволені. Найголовніше, побільше піару і наїздів. Бо ж блогерів, які за сумісництвом є ще й підприємцями і вміло лобіюють свої інтереси, влада має боятися. Хоча уся ця історія з купівлею ковдр для львівських садочків більше нагадує звичайну боротьбу з конкурентами. Сильніший та нахабніший знищує слабшого. Як кажуть у Києві: «Соррі. Це ж лише бізнес і нічого особистого».
