Слухай онлайн
Політика

Американське спілкування: з одними – в Овальному кабінеті, з іншими – на «пісуарах»

Минулий тиждень розпочався з міжнародного скандалу: Москва мала намір і далі паскудити в Сирії, а Вашингтон сказав: «Ні». А щоби показати твердість своїх намірів, американці збили урядовий літак путінського приятеля Асада.

Наступного дня на Москві не тільки обурювались через збитий літак та через новий пакет американських санкцій. Кремлівців «плющило» через візит у Вашингтон президента України, а також «ковбасило» через відмову Дональда Трампа провести офіційні переговори з Путіним під час зустрічі лідерів країн G20. Тим часом президент Порошенко здійснив тріумфальний візит у Брюссель, ЄС створить аналог європейського НАТО, США розробляють проект надання Україні летального озброєння, а також готуються взяти під свій політико-бізнесовий протекторат країни у Східній Європі. В Одесі СБУ викрила мережу путінських шпигунів-дипломатів.

Трудова міграція із України

В Інституті демографії та соціальних досліджень НАН України розповіли, що трудова міграція з України, яка істотно посилилася в останні роки, створила в державі велику кадрову проблему. Міграція трудових кадрів призвела до того, що у даний час на українських підприємствах практично майже нема кому працювати.

Станом на сьогодні українських працівників вже не влаштовує зарплата у 7-12 тисяч гривень, яку можуть запропонувати керівники підприємств. До традиційного на ринку праці дефіциту електрозварників, газозварників, будівельників тепер додалась нестача і представників багатьох інших спеціальностей. Чимало людей з України виїхало на роботу за кордон, трудова міграція триває, через що в країні утворилась катастрофічна ситуація з професійними кадрами.

Наприклад, у Західній Україні іноземні інвестори побудували кілька підприємств, на яких, як планували, будуть працювати українці за зарплату вище середнього рівня у країні, проте повністю укомплектувати штат вони до сих пір так і не змогли. За аналогічну роботу за кордоном українцям платять учетверо більше, а ті робітники, що залишаються в Україні, уже або відвикли від виробничої дисципліни, або за пропоновану зарплату не мають бажання повністю викладатись.

З’ясувалось, що за 2016 рік українські гастарбайтери перерахували в Україну майже $7 мільярдів. Ця сума становить 6,5% ВВП країни. За період 2011-2016 років українські заробітчани тільки офіційно перерахували в Україну $40 мільярдів. У зв’язку з тим, що велика частина таких переказів відбувається неофіційно або готівкою, сума переказів може досягати $62-65 мільярдів.

На даний час на роботах за кордоном офіційно влаштовано лише 35% українських заробітчан, більшість з яких задоволені своєю зарплатою і умовами праці та проживання.

Українським роботодавцям доведеться змінити психологію розподілу сукупного продукту, якщо не хочуть мати справу із заробітчанами з Азії та Африки, і таких же соціальних проблем, яких зазнала Європа через міграційну політичну недолугість Ангели Меркель.

Шпигуни Путіна в оточенні Порошенка і Гройсмана

Олександр Скіпальський, екс-заступник керівника СБУ, і Микола Маломуж, екс-керівник Служби зовнішньої розвідки, повідомили, що для України дуже великою небезпекою є бізнес-інтереси тих високопосадовців, які пов'язані з Москвою.

Микола Маломуж навів приклад фінансування окремих проектів у Верховній Раді в контексті безпосередньої контрабанди між РФ і Україною. Зовнішня розвідка має інформацію, що навіть українські комплектуючі для руского військового сектору постачають контрабандою із України на Москву через треті країни. Отже, наголосив генерал, якщо у такий бізнес залучені чиїсь мільйони, така особа буде орієнтуватись на Москву не лише у бізнесі, але й також у політичних розкладах. Микола Маломуж зазначив, що спецслужби про це знають, проте зазначену контрабанду покривають у верхніх ешелонах влади, тобто на дуже високому рівні в керівництві країни – в оточенні президента і уряду.

Екс-керівник Служби зовнішньої розвідки наголосив, що в Україні аж зашкалює число впливових персон, які є потенційними зрадниками і кремлівськими колаборантами, а потім стають відкритими ворогами.

Олександр Скіпальський погодився із висновком Миколи Маломужа і сказав: «Якби сьогодні настав день «Х», всі були б шоковані точно так, як були ошелешені ситуацією в Криму». Екс-заступник керівника СБУ запевнив, що, незважаючи на заборону Комуністичної партії, руский комуністичний центр має в Україні конспіративні структури та «консерви» – агентуру, яка зачаїлась до часу. При цьому лідери і керівники замаскованих антиукраїнських організацій відчувають себе привільно. З боку держави і правоохоронної системи ніяких обмежень для них нема, а їхні корупційні зв'язки дають їм можливість спілкуватись із ворогом та узгоджувати свою антиукраїнську діяльність.

СБУ викрила агентуру ФСБ

Контррозвідка СБУ виявила і затримала в Одесі Ігоря Ткаченка – українського манкурта і руского агента, який виконував завдання особливої складності – в агенти ФСБ вербував оперативників СБУ. Затриманий – агент «Зима», він же агент «Гравер», громадянин Московії і громадянин Молдови, колишній начальник зв'язку батальйону «Дністер» так званої «Придністровської молдавської республіки», колишній військовослужбовець підрозділів ГРУ ГШ РФ, а сьогодні діючий агент ФСБ і «Міністерства держбезпеки» Придністров'я.

Вербувальник упродовж року приїжджав із Придністров'я в Одесу, зустрічався з працівниками СБУ і записував їхні розмови. Опісля, кожного разу, одеський маршрут агента «Зими-Гравера»  пролягав в Аркадію – на Гагарінське Плато, будинок №14, до генконсульства РФ. У цьому кремлівському кублі агент здавав записи розмов із українськими офіцерами. Останнього разу контррозвідка СБУ створила умови, через які відвідування Гагарінського Плато не склалось. Отож агент «Зима», чи то здуру, чи з будуна, вирішив не закладати записані розмови в тайник, а повезти їх у Придністров'я. На кордоні його вже радо чекали оперативники СБУ і галантно взяли попід руки з доказами шпигунської діяльності.

Далі ще цікавіше. Агент ФСБ щиросердечно розповів, що записи своїх розмов із офіцерами СБУ, яких вербував для ФСБ, передавав особисто Євгенію Шульцеву – рускому шпигунові під прикриттям виконуючого обов'язки генерального консула РФ. Ткаченко так і сказав: «Консул – діючий офіцер. Вони там усі діючі».

З'ясувалося, що не тільки шпигунські пристрасті пов'язують Ткаченка і Шульцева. Під дахом руского консульства ці спритники заснували корупційний центр із надання фіктивного руского громадянства. Ткаченко, окрім вербування працівників СБУ, підзаробляв тим, що приносив у консульство фіктивні довідки про нібито руске етнічне походження тих, хто бажав отримати паспорт РФ. А далі діючий офіцер Шульцев просував фальшиві папери на верх –  по руских інстанціях. За таку послугу в Тирасполі платили до $1000, а в Одесі – $250. За кожного такого «клієнта» рускі діючі офіцери-бізнесмени «відстьобували» українському манкуртові юдин гріш – $30.

На Кремлі тепер скандал. Жадібні до американського долара дипломати-феесбешники не тільки зганьбили кодекс чекістів у примітивній паспортній корупції, а й «засвітили» всю мережу своїх шпигунів у Південній Пальмірі. Тепер їм «світить» Мурманськ або Магадан. У кращому разі.

Чехія ймовірно готується вийти з ЄС

Президент Чехії Мілош Земан заявив про підтримку проведення референдуму про вихід країни з Європейського Союзу. Про це він повідомив під час конференції про чеські національні пріоритети «Жофинський форум». Мілош Земан розкритикував побоювання чехів у питанні вступу до зони євро. Він сказав: «Чеська Республіка готова до вступу в зону євро вже більше десяти років, наша країна виконує критерії Маастрихтського договору, але є ментальний бар'єр. Тільки 30% чехів погоджуються на запровадження євро».

Президент Чехії також зазначив, що підтримує ідею проведення референдуму про подальше членство Чехії в ЄС, однак при цьому уточнив, що сам проголосував би проти виходу з Євросоюзу. Мілош Земан наголосив, що таке важливе питання повинні вирішувати громадяни Чехії.

Нагадаємо, ЄС хоче притягти до відповідальності Польщу, Угорщину і Чехію за відмову приймати біженців, а Польща, Угорщина і Чехія не сприймають ідею-фікс Ангели Меркель поселити в Європі увесь азіатсько-африканський світ і батрачити на переселенців.

Європейський оборонний Альянс – PESCO

У перший день брюссельського саміту країни ЄС вирішили розвивати спільну оборону і створили загальний фонд для фінансування розробок систем озброєнь та їх спільних закупівель. Зокрема, затверджено план «Розвитку постійної структурної співпраці» – «Permanent Structured Cooperation» (PESCO) – для країн ЄС у військово-політичній сфері.

Дональд Туск, голова Європейської Ради, назвав історичним кроком рішення стосовно PESCO, а керівники держав і урядів країн ЄС домовились разом боротись із тероризмом і вжити заходів для кращого захисту зовнішніх кордонів Євросоюзу.

Під час зустрічі було наголошено, що, зміцнюючи військове співробітництво, ЄС не має наміру конкурувати з НАТО. Канцлерка Німеччини Ангела Меркель переконана, нова військова структура ЄС надасть можливість Євросоюзу проводити власні масштабні військові операції, в яких, окрім збройних сил, також будуть задіяні дипломатія і допомога для розвитку інших країн.

США повертаються в Європу. Путін лютує

Путіна попередили, що США повертаються на європейський континент. Про це свідчить політика Білого Дому. Під час президентства Барака Обами США дистанціюватись від українсько-московського конфлікту, демонструючи, що вони «за все хороше і проти всього поганого». З одного боку, адміністрація президента Обами наголошувала на територіальній цілісності України, а з іншого – не намагалась бодай якось реально виконати свої зобов'язання, зафіксовані у Будапештському меморандумі.

Теперішні дії президента Дональда Трампа, зокрема його зустріч із президентом Петром Порошенко, вказують на те, що США готові виступити на боці України у протистоянні Києва з Москвою. Дональду Трампові, як і Обамі, Україна також не близько лежить до серця, але бізнес у Східній Європі – понад усе! А Україна, власне, і може стати партнером, гарантом безпеки і «молодшим шерифом» на східноєвропейському просторі.

Президент США: Україна – регіональний лідер і партнер

Зустрічі української делегації у Вашингтоні відбулись на найвищому політичному рівні й були результативними. Українці провели переговори із Крістін Лагард – очільницею Міжнародного валютного фонду, Джимом Йонг Кімом – президентом групи Світового банку, Ріком Перрі – міністром енергетики США, Джеймсом Меттісом – міністром оборони США, Рексом Тіллерсоном – державним секретарем США, Майклом Пенсом – віце-президентом США і президентом Дональдом Трампом. Під час зустрічі в Овальному кабінеті президент Дональд Трамп заявив, що у відносинах між США і Україною «за останній час було досягнуто значного прогресу», а президент Петро Порошенко, у свою чергу, відзначив, що «очікує на ефективну співпрацю».

Переговори з Крістін Лагард і Джимом Йонг Кімом стосувались питання довготривалого фінансування Києва. Його ще називають «Планом Маршала» для України, хоча справедливіше називати «Планом трьох: Кубілюса, Кіркіласа і Вайтекунаса». Цей проект передбачає надання Києву 30 мільярдів євро для інвестицій в економіку країни. Однак спочатку ЄС очікує від Києва завершення шести ключових реформ – медичної, пенсійної, судової (створення антикорупційного суду), освітянської, земельної та приватизаційної.

Під час зустрічі Петра Порошенка з міністром енергетики США Ріком Перрі сторони обговорили питання енергетичної незалежності України. Досягнено домовленості про американсько-українську співпрацю в постачанні в Україну таких енергоресурсів: американського ядерного палива, американського вугілля і американського скрапленого газу. Була мова і про блокування кремлівського «Північного потоку-2», який становить загрозу для країн Східної Європи.

Після зустрічі Петра Порошенка із Джеймсом Меттісом представниця Пентагону Дана Вайт зробила заяву, що під час переговорів сторони знайшли спільні позиції в оцінці агресії «об'єднаних руско-сепаратистських збройних сил на Сході України». А керівник Пентагону наголосив, що 2014 рік став переломним в оцінках загроз і безпеки в Європі. У цій небезпечній ситуації Україна показала себе з кращого боку. Джейм Меттіс запевнив: «США будуть завжди поруч і будуть підтримувати Україну в її відстоюванні суверенітету, міжнародного порядку і міжнародного права».

Візит української делегації у Вашингтон активізував підготовку «Договору США-Україна», який стосується військового співробітництва. Аналогічні договори Київ має з Туреччиною, Британією, Канадою, Польщею. У таких ратифікованих документах передбачені обмін технологіями, фахівцями, розвідданими, ліцензіями та постачанням зброї.

Під час зустрічі Петра Порошенка з держсекретарем США Рексом Тіллерсоном відбулась конструктивна розмова про засоби для припинення кремлівської агресії на Донбасі та повернення Криму. Президент України представив пропозиції щодо більш активного залучення США до мирного процесу на Донбасі, після чого сторони домовились підтримувати консультації з метою вироблення спільних планів. Держсекретар Тіллерсон підтвердив готовність США сприяти мирному врегулюванню ситуації на Донбасі та підтвердив збереження санкцій проти Москви аж до цілковитого відновлення суверенітету і територіальної цілісності України. Тіллерсон і Порошенко також обговорили питання звільнення українських заручників і дійшли згоди, що це питання необхідно вирішити у максимально швидкий спосіб.

Як повідомив Петро Порошенко, під час переговорів з віце-президентом США Майком Пенсом була досягнута домовленість, що найближчим часом Україну відвідають кілька ключових представників адміністрації США. Президент України наголосив: «Будуть підписані дуже важливі угоди. Зокрема, угоди з оборонного співробітництва, включаючи угоду про оборонні закупівлі та угоду про військово-технічну співпрацю».

Президент Петро Порошенко наголосив на доцільності більш активного залучення США до врегулювання ситуації на Донбасі, але не вважає необхідним змінювати формати переговорних процесів – «Нормандської четвірки» та «Мінські угоди».

Під час зустрічі американського й українського лідерів в Овальному кабінеті, Дональд Трамп сказав: «Це велика честь бути тут із президентом України Порошенком. Це той регіон, до якого була прикута вся наша увага і ви це бачили, і всі про це читають. Ми мали надзвичайно добру дискусію. Ці переговори продовжаться впродовж всього дня. Я вважаю, що було досягнуто значного прогресу. Це велика честь приймати вас, пане Президенте. Дякую вам. Дякую дуже. Щось хочете сказати?».

Петро Порошенко відповів: «Це велика честь, і мені дуже приємно бути разом із Вами, пане Президенте. Ви – один із найбільш надійних і стратегічних партнерів України. Ми справді боремось, щоби принести свободу і демократію. Ми відчуваємо Вашу потужну підтримку в сфері безпеки, підтримку наших реформ, підтримку моїй 45-мільйонній країні. Цій країні, яка є найбільшою на європейському континенті. Я абсолютно переконаний: Україна являє собою історію успіху, і я пишаюсь тим, що Ви, пане Президенте, і Сполучені Штати, є спонсорами цієї історії успіху. Ми надзвичайно захоплюємося вашою провідною роллю і вашими ефективними кроками, адже сьогодні подвійний історичний день – 5 місяців Вашої роботи на посаді президента і три роки після початку нового мирного плану для України. Я абсолютно переконаний, що ефективна координація наших зусиль принесе мир нашій країні і підтримає нашу територіальну цілісність та суверенітет».

До негативу візиту української делегації, під час якого відбулось аж вісім топ-зустрічей, можна зарахувати відсутність спільної прес-конференції Порошенка і Трампа, як це було під час візиту до США президента Румунії Клауса Йоганніса. Можливо, або Трамп ще остаточно не відмовився від божевільної ідеї знайти компроміс із Путіним, або ще не цілком відійшов від гніву на Україну за дискредитацію його політтехнолога Пола Манафорта, або незадоволений повільним просуванням українських реформ і нецільовою витратою американських грошей.

Тріумфальний візит Порошенка у Брюссель

Під час візиту в Брюссель президент Петро Порошенко зустрівся і провів переговори з Дональдом Туском, головою Ради Європи, а також із шерегою лідерів країн ЄС – Німеччини, Іспанії, Хорватії та іншими. За підсумками зустрічі Петро Порошенко анонсував продовження європейських санкцій проти Кремля ще на півроку. Це пов'язано з тим, що рускі війська не покинули окуповані території України, заручники не вийшли на свободу, а водночас почастішали атаки на співробітників місії ОБСЄ та на цивільні об'єкти України.

Ірина Геращенко, заступниця голови Верховної Ради, повідомила, що європейські лідери виявили особливий інтерес до підсумків візиту Петра Порошенка в США, до тієї частини, яка відбулась не публічно, у вузькому колі. Одночасно ключовими темами під час переговорів у Брюсселі були такі питання: зустріч у Нормандському форматі, Мінські переговори і санкції проти Москви.

G20: Трамп відмовився від офіційних переговорів із Путіним

Перша двостороння зустріч президента США з Путіним, яку на Кремлі ретельного готували, була запланована відразу після інавгурації Дональда Трампа. Потім її перенесли на Балкани, потім у Фінляндію, потім у Петербург, далі – під час саміту країн «двадцятки», а тепер на Кремлі таку зустріч скасували цілком. Незважаючи на те, що до саміту G20 у Гамбурзі залишилось два тижні, конкретної домовленості з адміністрацією Трампа, як і раніше, нема. Про це у минулу середу сумно повідомив Дмітрій Пєсков, – прес-секретар Кремля. На Москві підготовку до зустрічі вже не ведуть, оскільки під час перебування у Гамбурзі Дональд Трамп не планує окремого контакту з Путіним.

Однак не все так трагікомічно, оскільки Пєсков передбачив імовірний контакт. Він наголосив: «Путін і Трамп братимуть участь в саміті« двадцятки », і в зв'язку з цим ми не можемо виключати, що вони зустрінуться "на полях"».

Якщо в оточенні президента США не передбачена зустріч із Путіним «на полях» 12 саміту світових лідерів групи G20, то є очевидна ймовірність зустрітись «на ногах» десь у буфеті під час брейк-кави. У крайньому випадку є ще третій запасний варіант – зустріч у чоловічий кімнаті «на пісуарах». Розповідають, що одна спритна леді вміло скорилась такою можливістю під час Національного молитовного сніданку із Дональдом Трампом.

Вашингтон заклав під Кремль «цифрову бомбу»

Видання «The Washington Post» повідомило, що перед відходом зі свого поста екс-президент США Барак Обама санкціонував таємні заходи з метою встановлення в руску інфраструктуру кіберзброї, яка є еквівалентом ядерної бомби. Цю «цифрову бомбу» можна буде превентивно підірвати, якщо відбудеться різке погіршення відносин із Кремлем. Наприклад, якщо розвідка донесе, що Путін остаточно «злетів із котушок» і готується завдати ядерний удар по Європі.

Заходи екс-президента Обами стали відповіддю на втручання Москви в американські президентські вибори в 2016 році. Однією із граней кібер-впливу, його непублічної частини або превентивних обмежувальних заходів, застосували щодо Кремля у грудні 2016 року, коли США вислали 35 руских шпигунів у ранзі дипломатів, а також закрили два рускі шпигунські центри у США. Окрім того, американські спецслужби розробили спеціальні «імплантати», які можливо дистанційно помісти до «важливих мереж РФ» у відповідь на ймовірну агресію Москви. В результаті такої кібероперації для низки руских міст існує загроза залишитись без електропостачання та Інтернету. Розробкою та встановленням «імплантів» займається Агентство національної безпеки США.

Видання наголосило, що тепер Дональд Трамп буде вирішувати, чи застосовувати зазначені кіберзасоби проти Кремля. Якщо президент США вирішить деактивувати (нейтралізувати) кіберзброю, тоді він повинен видати відповідний указ, однак він поки що цього не зробив.

Трамп вирішив заполонити світ американськими вуглеводнями

Президент Дональд Трамп готується радикально змінити зовнішню енергетичну політику США. Він має намір застосувати досвід Путіна і використовувати експорт енергоресурсів як інструмент зовнішньоторговельної політики. Агентство «Bloomberg» повідомило, що Дональд Трамп вже цього тижня оголосить «Тиждень енергетики» з метою збільшення експорту нафти, газу і вугілля, щоби досягти домінування на міжнародному ринку в цій сфері. Нещодавно у Білому Домі розпочали  перегляд існуючих нормативних актів, які обмежують розвиток енергетики. За вказівкою Дональда Трампа державні службовці взялись усунути законодавчі бар'єри, які перешкоджають видобутку внутрішніх енергоресурсів.

Прагнення президента Трампа посприяти домінуванню США в енергетиці є чималим поступом уперед. Адміністрація Дональда Трампа надає енергетичному секторові свою підтримку активніше, аніж це робила адміністрація Обами. Це пов'язано із передвиборними обіцянками Дональда Трампа збільшити число нових робочих місць у США.

США нададуть Україні військову і фінансову допомогу

Вашингтонське видання «The Hill» розповіло, що Мак Торнберрі – конгресмен, голова Комітету з питань Збройних сил Палати представників США, повідомив, що в законопроекті про надання коштів для Міноборони на 2018 фінансовий рік «передбачені мільйони допомоги для захисту від агресії з боку Північної Кореї і РФ».

Мак Торнберрі наголосив: «Він [законопроект] як і раніше включає в себе військову допомогу Україні, як також і заклик до адміністрації Дональда Трампа надати летальне озброєння, щоб українці могли захищати себе від агресії зі Сходу».

Про домовленості Києва і Вашингтона стосовно підписання двох угод в оборонній сфері, які будуть сприяти наданню Україні летальної зброї, повідомив і Валерій Чалий, посол України в США. Політична підтримка надання Україні летального озброєння є в обох палатах Конгресу США, а зустрічі Петра Порошенка і Дональда Трампа, посприяє кардинальній зміні зовнішньополітичної тенденції американської президентської адміністрації.

Інтернет-користувачі готові платити за новини

Великобританський дослідний центр «Reuters Institute» оприлюднив звіт, що з року в рік зростає число користувачів Інтернету, які готові платити за новини. Після опрацювання відповідей з'ясувалось наступне:

▪ у США обсяг оплати за інтернет-новини зріс на 16%;

▪ у Норвегії – на 15%;

▪ у Швеції  – на 12%;

▪ у Данії – на 10%;

▪ у Британії – на 3%;

▪ у Греції – на 2%

▪ у Чехії – на 2%.

Характерно, що зростання числа абонентів, які підписуються на інтернет-новини, відбувається за рахунок молодшої генерації (віковий ценз 18-24 та 25-34 років), а також тієї соціальної групи, яка поділяє лівацькі політичні погляди. У США, наприклад, частка користувачів віком від 18 до 24 років, які платять за новини в мережі Інтернет, зросла із 4% у 2016 році до 18% у 2017 році. Водночас поки що складно сказати, чи це короткочасна реакція на політичний шок частини американців після обрання на посаду президента Дональда Трампа, чи довготривала тенденція.

На питання дослідників «Reuters Institute», чому користувачі платять за новини, відповіді респондентів ранжувались у такій послідовності: 29% американців і 25% австралійців відповіли, що мають бажання фінансувати незалежну журналістику. Водночас і пожертви на користь новинних організацій у поточному році, порівняно з попереднім роком, зросли у США на 4%, в Австралії – на 1%. В інших країнах аналогічної тенденції не виявлено.

Розповіли респонденти і про свої вподобання, за які готові платити гроші:

▪ 41% – за гарячі новини;

▪ 38% – за репортажі з місця подій;

▪ 34% – за аналітичні матеріали;

▪ 29% – за коментарі до подій;

▪ 23% – за розважальний контент.

А ще респонденти вказали, що цінують інформацію, яка залишається «за лаштунками», ексклюзивні матеріали і якісний контент. Надані відповіді здивували дослідників, оскільки до термінових новин читачі в Інтернеті й так можуть мати безкоштовний доступ.

Респонденти молодшої «фокус-групи» також наголосили і на соціальній важливості мобільних додатків, які можна налаштовувати для своїх індивідуальних потреб, як теж і на можливості інтегрувати їх відразу на кількох пристроях.

Захист журналістів посилять у всьому світі

У Бундестазі проголосували за створення установи спеціального уповноваженого із захисту журналістів при генеральному секретареві ООН. У його функції входитиме відстеження дотримання країнами міжнародно-правових зобов'язань стосовно свободі преси і соціальний захист журналістів. Уповноважений із захисту журналістів повинен буде повідомляти генеральному секретарю ООН про всі виявлені порушення. На відміну від спеціальних доповідачів ООН, в яких є обмежений мандат і які працюють на громадських засадах, спецуповноважений з питань захисту журналістів буде штатним співробітником ООН. Він може діяти незалежно і мати власний штаб.

Представники міжнародної правової організації «Репортери без кордонів» відгукнулися про рішення Бундестагу з вдячністю. Вони заявили, що німецький парламент є першим в світі, де був підтриманий заклик організації створити посаду спецуповноваженого із захисту журналістів.

Ярослав Левків

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Завантаження...
Loading...