У понеділок, 17 жовтня, о 10.00 у Львові відбудеться безпрецедентна акція – небайдужі львів'яни вийдуть до будівлі Львівської ОДА вшанувати пам'ять дівчинки Полінки Стронціцької, яка загинула у пологовому будинку. Про це повідомили організатори.
Акція також буде пікетом проти катастрофи у пологових будинках міста. Активні львів'яни вимагатимуть неупередженого розслідування смерті дівчинки, а також негайного наведення ладу у пологових міста. Трагедія підняла масштабну хвилю обурення у соціальних мережах, тож очікується, що в понеділок під ЛОДА свічки запалюватимуть сотні львів'ян.
На початку жовтня у пологовому будинку на Рапопорта Тетяна Свінціцька народила мертву дитину. Вагітність проходила нормально, а вага немовлятка становила 3 кг 800 грам. Усі факти та розповіді свідчать, що дитина померла внаслідок медичної недбалості. Зараз триває розслідування, тож опис ситуації подаємо прямою мовою.
“Я батько Татяни. Мою онучку вбили. Я не знаю, чому донька вибрала цей пологовий будинок. Поступила вона "на Джамбула" 30 вересня. По результатам УЗД було виявлено згущення вод та маловоддя і лікарка УЗДистка сказала, що вже час народжувати, що не варто тягнути. Тим більше термін пологів настав ще 26 вересня. На це її лікарка Колодій відповіла, що ще не час і все в нормі - так має бути, на УЗД не можуть побачити маловоддя. Майже такі самі відповіді були на різні запитання доньки до 3 жовтня. Сказала, що в понеділок буде професорський обхід і тоді будемо вирішувати. Під час обходу Колодій сказала професору, що в Тані ще тиждень часу, професор "ткнув" пальцем в живіт і вони вийшли. В той день я перший раз за 9 місяців почув, як моя дитина плаче. Ми почали обздвонювати знайомих лікарів. Відповіть у всіх була одна - або вона дурна, або вона тягне час, щоб кесерити, бо це дорожче. Сказали терміново їхати до лікарки і вирішувати що робити. В 22:00 ми з дружиною вирішили їхати в пологовий будинок, але дочка сказала, що сама підійде до неї і буде вимагати пояснень. В той вечір її лікарка була черговою. Вже вночі подзвонила Таня і сказала, що болі в животі посилились і що Оксана Іванівна порадила добре виспатись, бо в ночі народжувати гірше, а зранку будемо вирішувати, що робити, дала обезболююче та таблетку "гінепрал", яка виявилась препаратом, що пригнічує пологову діяльність. Сказала, щоб лягала спати та пішла. Зранку дочка почала відчувати, що дитина поводить себе не як завжди, подзвонила до Колодій, на що Колодій відповіла, що вона зайнята і вона про неї не забула. Таня не стала її чекати і побігла до іншого лікаря, який зробив КТГ і сказав що немає серцебиття.
4 жовтня я був на роботі і коли побачив, що дзвонить донька, я подумав, що нарешті все закінчилось і в мене народилася онучка. Але те що я почув, я не забуду до кінця свого життя. Це був несамовитий вий: Тату, вони вбили мою дитину, приїдь і вбий їх! Описати мої відчуття? Думаю, не треба. Коли я приїхав і побачив свою донечку, я подумав, що може вона помилилась. Вона сиділа на ліжку, тримала животик і мовчала. Так з мертвою дитиною вона проходила майже добу. Описати її відчуття? Посеред вою та плачу нашої сім'ї, зі ступору вивів візглявий голос "лікарки" Колодій: що ви всі від мене хочете, причому тут я?
Бог їй суддя, але суд Божий буде колись. Напевно я поганий християнин. Я не прощу! Я не прощу біль нашої сім'ї, моєї дружини, яка три доби не відходила від нашої дитини, яка була присутня при пологах і перша побачила нашу онучку, вимазану зеленою жижою, бо в животі небуло ні каплі вологи, а потім обнявшись ридала разом з завідуючим відділення, який приймав пологи. За пекло, яке я пережив виносячи з моргу в труні свою онучку, не ембріон, а пухленьку дівчинку 3 кг. 800 гр., 57 см. одягнену в малюсеньке біле платтячко, в те саме, в якому ми мали зустріти на виході з пологового будинку. Як клав в труну м'яку іграшку, яку просила покласти моя донька. За ридання мого сина, сльози якого я бачив ще в дитинстві. Мою внучку звали Поліна Стронціцька. …. Чиновник міського департаменту охорони здоров'я на моє питання, як вони відреагували на смерть моєї онучки та ще 23 дітей, які померли за останній час в цьому пологовому будинку, сказав, що він не в курсі про це, що заяв до них ніяких не поступало. Я напишу заяву, нехай я буду першим. Таким як вони, я хочу побажати здоров'я їм та їхнім дітям і щоб ніхто з них ніколи не почув: "Татку, приїдь до мене, вони вбили мою дитину", - розповідає батько Тетяни Ігор Майко.
Активісти матимуть чіткі вимоги до влади міста та області. Зокрема, мова йде про неупереджене розслідування трагедії, відсторонення лікарки від виконання службових обов'язків, проведення перевірок у всіх пологових, термінове відновлення роботи найбільшого у Львові пологового - перинатального центру на вул. Вашингтона".
Фото nashamama.com.
