26 липня відбувся Круглий стіл "PRO звички пересування львів'ян та транспорт Львова", де презентували дослідження про мобільність Львова та обговорили способи її покращення.
Партнерами круглого столу було Німецьке товариство міжнародного співробітництва GIZ Ukraine GmbH.
Дослідження мобільності відбувалось за холодний період року. Опитали 800 осіб віком від 14 років, похибка становила біля 3-6%. До респондентів входили мешканці 5 громад Львівської ТГ: Львів, Рудно, Винники, Брюховичі, Дубляни.
За результатами дослідження, найбільш популярним типом переміщення є ходіння пішки (35%), автомобільні маршрутні засоби (автобуси, маршрутки; 21%), власний автомобіль (19%).
Щодо маршрутів, найчастіше люди добираються на роботу громадським транспортом (48%). За закупівлями ходять пішки (58%). Батьки з дітьми до садочку теж переважно ходять пішки (49%), до школи - користуються індивідуальним видом транспорту (52%). Індивідуальний вид транспорту переважає серед усіх маршрутів.
Переміщення містом люди найчастіше здійснюють трьома способами: власним/службовим автомобілем (25%), пішки (24%), електротранспортом (трамваєм, тролейбусом; 22%). Рідше автобусами (15%) та автобусами-маршрутками (9%). Велосипедами для руху по місту користуються 4% мешканців, таксі - 1%, як і самокатами, скутерами, мопедами.
Таким чином, найбільш популярним видом переміщень є громадський транспорт. Проте, порівняно із 2019 роком, його використання знизилось з 52% до 46%. Це пов’язано із пандемією. Як і те, що збільшилась кількість людей, які почали ходити пішки (з 18% до 24%), адже такий тип переміщення став для них також дозвіллям. Щодо використання велосипеду, то, зважаючи на похибку, кількість велосипедистів не змінилася у 2021 році порівняно із 2019.
Дивлячись на гендерні відмінності, жінки частіше використовують громадський транспорт, а чоловіки - автомобіль. Чоловіки загалом частіше є власниками авто, ніж жінки. Жінки ж частіше надають перевагу ходінню пішки, ніж чоловіки.
Існує тенденція до зростання кількості автомобілів у сім’ї. У 2021 році бодай одне авто мають 48% мешканців Львівської ТГ. У 2019 році ця частка була 43%, у 2014 - 39%. Так само зростає частка людей, які вказують, що мають два автомобілі у сім’ї. З 2014 року також зростає частка людей, що мають власне авто, незалежно від своєї родини: 38% у 2021 році порівняно із 33% у 2014 році. 81% автомобілів зареєстровані у Львові, 11% - у Львівській області. У 2021 році менша частка людей використовує автомобіль у будні дні, як і у вихідні, що, ймовірно, пов’язано із економічними наслідками пандемії і з обмеженнями маршрутів.
Половина опитаних респондентів сказали, що мають велотранспорт. А кожна десята сім’я має самокат або скутер. Трохи частіше про це кажуть чоловіки та мешканці громад.
У 2021 році зменшився індекс мобільності*, що пов’язано з пандемією. Він становить 2,23 порівняно із 2,61 у 2019 році.
* Індекс мобільності - це середня кількість переміщень однієї людини впродовж доби.
Щодо мети переміщення, у 2021 році трохи зросла частка переміщень на роботу, порівняно із 2014 роком.
Порівняно із 2014 роком, істотно знизився відсоток людей, що у будні дні користуються громадським транспортом (34% у 2021 році до 54% у 2014). Це відбулось, в першу чергу, за рахунок зростання кількості приватних транспортних засобів на 3-4% і за рахунок зростання тенденції до використання велосипедів (5% у 2021 році порівняно із 1,3% у 2014) і руху пішки.
Пік переміщення населення змістився із ранкового на вечірній час. Якщо у 2014 році найбільше людей рухались по місту біля 8:00, то у 2021 - у період з 17:00 до 18:00. Це пов’язано з тим, що трохи роззосередився початок робочого дня. Все ж, найбільші затори у м. Львів - з 7:30 до 9:00 і з 16:30 до 19:00.
Левова частка поїздок триває від 20 до 40 хвилин. Це свідчить про те, що треба пришвидшувати рух громадського транспорту.
“Тривалість руху у громадському транспорті зросла, незважаючи на те, що в багатьох районах впровадили виділені смуги. На інших ділянках є затори, і через це мешканці довше перебувають у громадському транспорті. Тоді як тривалість руху у приватному транспорті практично не зросла”, - прокоментував керівник відділу транспортного планування та моделювання ЛКП «Львівавтодор» Роман Зубачик.
У європейських містах є ті ж проблеми мобільності, що й у Львові.
Вирішення проблеми мобільності на Заході бачать кількома шляхами: зменшення кількості поїздок, зміна структури транспорту (більший перехід на громадський транспорт і мікромобільність), перехід від палива до транспорту з нульовими викидами та планування “Міста коротких відстаней”.
Як пояснив експерт у сфері мобільності Штефан Габі:
“Комбінація всіх аспектів - це щось таке, як “20 Minute Town”. Це децентралізована структура міста. Добре розвивати місто так, щоб у майбутньому всі спальні райони трансформувались у райони, де можна близько задовольнити всі потреби”.
Як же покращити мобільність у Львові?
Депутат ЛМР, активіст Ігор Зінкевич вважає, що важливо облаштувати автостанції, що будуть точками відпочинку, на в’їзді-виїзді зі Львова:
“Мені не вистачає у напрацьованих концепціях дві речі: кількість куплених нових транспортних засобів і скільки транспорту в’їжджає. Я беру проблеми, про які люди говорять щодо громадського транспорту. Перша проблема - “невчасно, неякісно, нечисто”. Якщо “неякісно і нечисто” ми, в принципі, можемо зробити, то з графіками є складність. Треба чітко структурувати, що має бути конкретна точка А і точка Б, і чітко контролювати. В моєму уявленні майбутнього міста, це - автостанція. Це цілі точки розваг, відпочинку: де люди, які приїжджають з району або з іншого міста, можуть залишити автомобіль на великій парковці, яка буде безпечною, під відеонаглядом; можуть закупити все, що їм потрібно, в торговому центрі; сісти на громадський автобус і поїхати в місто за бажання. Важливо, як ми рухаємося: чи ми переоблаштовуємо існуючі станції, чи думаємо про будівництво нових. Це поки ще не прописано в концепції. Коли ми це зробимо - зможемо скласти реальну модель міста: точки виїзду і гарантовані графіки”.
Депутат також визнає, що, ймовірно, восени львів’яни стоятимуть в заторах:
“В нас є зроблена центральна частина міста, є основні дороги. Зараз, зважаючи на ситуацію, що склалася, немає гарантій точних виконань дорожніх робіт. Ми можемо на осінь стати у дуже великі корки.
Придумали, ввели громадські полоси. Але є в нас перехрестя, де всі ті полоси нівелюються повністю, тому що наявні корки не дають досягти результату. В пріоритеті для нас розібратися з тими проблемними точками”.
Ігор Зінкевич наголошує, що в пріоритеті - безпека людей:
“Нам треба переходити до безпеки людей і давати їм певну гарантію. Це переходи, це нормальні пішохідні зони, це відеонагляд”.
Зінкевич визнає, що транспортна інфраструктура - не підготовлена:
“2769 автомобілів зареєстровано зараз в електротранспорті. І, на жаль, лише цього року ми почали нагадувати, що ми не підготували інфраструктуру. В нас непідготовлена інфраструктура щодо веловикористання: в нас одні доріжки є, інших нема. Важливо, аби водій велосипеда міг безпечно користуватись: знав, де можна припаркуватись, де можна відпочити. Тоді це входить в історію, як повсякденне користування”.
Орест Олеськів, начальник управління транспорту Львівської міської ради, каже, що з вересня очікує забезпечення нового стандарту руху громадського транспорту:
“Що стосується громадського транспорту, пандемія дуже вплинула на той стан, який ми зараз маємо. Дуже сильно впав пасажиропотік у 2020 році, знизилась собівартість перевезень. І це вплинуло на якість транспорту, яка в нас є. Але зараз відновлюються пасажиропотоки, піднявся тариф, ми виходимо на реалізацію Е-квитка. І я очікую, що ці речі дозволять нам з вересня забезпечити новий стандарт руху громадського транспорту”.
Олеськів також прокоментував проблему безпечного доїзду учнів до шкіл:
“Щодо питання безпечного доїзду до шкіл, ми вирішили працювати з громадською організацією. Вони зараз напрацьовують методологію. Вони планують взяти декілька пілотних шкіл і розробити безпечні шляхи, які після цього мають масштабуватися на все місто. За цей рік ми встановили декілька піднятих переходів, острівців безпеки на місцях, наближених до шкіл, де є інтенсивний рух транспорту. Але до цього треба більш системно підходити, а не так точково, як це відбувається зараз”.
Роман Зубачик підсумував дискусію, наголосивши на важливості проведення досліджень мобільності регулярно:
“Кожних 5 років має виділятися фінансування на такі опитування. Коли ми маємо такі дані, бачимо динаміку - нам легше керувати, і ми економимо кошти на транспортну інфраструктуру”.