Слухай онлайн
Cуспільство

Ігор Зінкевич: Ми можемо на осінь стати у дуже великі корки

26 липня відбувся Круглий стіл "PRO звички пересування львів'ян та транспорт Львова", де презентували дослідження про мобільність Львова та обговорили способи її покращення.
фото - Сергій Бобра, Гал-Інфо

Партнерами круглого столу було Німецьке товариство міжнародного співробітництва GIZ Ukraine GmbH.

Дослідження мобільності відбувалось за холодний період року. Опитали 800 осіб віком від 14 років, похибка становила біля 3-6%. До респондентів входили мешканці 5 громад Львівської ТГ: Львів, Рудно, Винники, Брюховичі, Дубляни.

За результатами дослідження, найбільш популярним типом переміщення є ходіння пішки (35%), автомобільні маршрутні засоби (автобуси, маршрутки; 21%), власний автомобіль (19%).

Щодо маршрутів, найчастіше люди добираються на роботу громадським транспортом (48%). За закупівлями ходять пішки (58%). Батьки з дітьми до садочку теж переважно ходять пішки (49%), до школи - користуються індивідуальним видом транспорту (52%). Індивідуальний вид транспорту переважає серед усіх маршрутів. 

Переміщення містом люди найчастіше здійснюють трьома способами: власним/службовим автомобілем (25%), пішки (24%), електротранспортом (трамваєм, тролейбусом; 22%). Рідше автобусами (15%) та автобусами-маршрутками (9%). Велосипедами для руху по місту користуються 4% мешканців, таксі - 1%, як і самокатами, скутерами, мопедами. 

Таким чином, найбільш популярним видом переміщень є громадський транспорт. Проте, порівняно із 2019 роком, його використання знизилось з 52% до 46%. Це пов’язано із пандемією. Як і те, що збільшилась кількість людей, які почали ходити пішки (з 18% до 24%), адже такий тип переміщення став для них також дозвіллям. Щодо використання велосипеду, то, зважаючи на похибку, кількість велосипедистів не змінилася у 2021 році порівняно із 2019. 

Дивлячись на гендерні відмінності, жінки частіше використовують громадський транспорт, а чоловіки - автомобіль. Чоловіки загалом частіше є власниками авто, ніж жінки. Жінки ж частіше надають перевагу ходінню пішки, ніж чоловіки. 

Існує тенденція до зростання кількості автомобілів у сім’ї. У 2021 році бодай одне авто мають 48% мешканців Львівської ТГ. У 2019 році ця частка була 43%, у 2014 - 39%. Так само зростає частка людей, які вказують, що мають два автомобілі у сім’ї. З 2014 року також зростає частка людей, що мають власне авто, незалежно від своєї родини: 38% у 2021 році порівняно із 33% у 2014 році. 81% автомобілів зареєстровані у Львові, 11% - у Львівській області.  У 2021 році менша частка людей використовує автомобіль у будні дні, як і у вихідні, що, ймовірно, пов’язано із економічними наслідками пандемії і з обмеженнями маршрутів. 

Половина опитаних респондентів сказали, що мають велотранспорт. А кожна десята сім’я має самокат або скутер. Трохи частіше про це кажуть чоловіки та мешканці громад. 

У 2021 році зменшився індекс мобільності*, що пов’язано з пандемією. Він становить 2,23 порівняно із 2,61 у 2019 році. 

* Індекс мобільності - це середня кількість переміщень однієї людини впродовж доби. 

Щодо мети переміщення, у 2021 році трохи зросла частка переміщень на роботу, порівняно із 2014 роком. 

Порівняно із 2014 роком, істотно знизився відсоток людей, що у будні дні користуються громадським транспортом (34% у 2021 році до 54% у 2014). Це відбулось, в першу чергу, за рахунок зростання кількості приватних транспортних засобів на 3-4% і за рахунок зростання тенденції до використання велосипедів (5% у 2021 році порівняно із 1,3% у 2014) і руху пішки. 

Пік переміщення населення змістився із ранкового на вечірній час. Якщо у 2014 році найбільше людей рухались по місту біля 8:00, то у 2021 - у період з 17:00 до 18:00. Це пов’язано з тим, що трохи роззосередився початок робочого дня. Все ж, найбільші затори у м. Львів - з 7:30 до 9:00 і з 16:30 до 19:00.

Левова частка поїздок триває від 20 до 40 хвилин. Це свідчить про те, що треба пришвидшувати рух громадського транспорту. 

“Тривалість руху у громадському транспорті зросла, незважаючи на те, що в багатьох районах впровадили виділені смуги. На інших ділянках є затори, і через це мешканці довше перебувають у громадському транспорті. Тоді як тривалість руху у приватному транспорті практично не зросла”, - прокоментував керівник відділу транспортного планування та моделювання ЛКП «Львівавтодор» Роман Зубачик.

У європейських містах є ті ж проблеми мобільності, що й у Львові.

Вирішення проблеми мобільності на Заході бачать кількома шляхами: зменшення кількості поїздок, зміна структури транспорту (більший перехід на громадський транспорт і мікромобільність), перехід від палива до транспорту з нульовими викидами та планування “Міста коротких відстаней”.

Як пояснив експерт у сфері мобільності Штефан Габі:

“Комбінація всіх аспектів - це щось таке, як “20 Minute Town”. Це децентралізована структура міста. Добре розвивати місто так, щоб у майбутньому всі спальні райони трансформувались у райони, де можна близько задовольнити всі потреби”. 

Як же покращити мобільність у Львові?

Депутат ЛМР, активіст Ігор Зінкевич вважає, що важливо облаштувати автостанції, що будуть точками відпочинку, на в’їзді-виїзді зі Львова: 

“Мені не вистачає у напрацьованих концепціях дві речі: кількість куплених нових транспортних засобів і скільки транспорту в’їжджає. Я беру проблеми, про які люди говорять щодо громадського транспорту. Перша проблема - “невчасно, неякісно, нечисто”. Якщо “неякісно і нечисто” ми, в принципі, можемо зробити, то з графіками є складність. Треба чітко структурувати, що має бути конкретна точка А і точка Б, і чітко контролювати. В моєму уявленні майбутнього міста, це - автостанція. Це цілі точки розваг, відпочинку: де люди, які приїжджають з району або з іншого міста, можуть залишити автомобіль на великій парковці, яка буде безпечною, під відеонаглядом; можуть закупити все, що їм потрібно, в торговому центрі; сісти на громадський автобус і поїхати в місто за бажання. Важливо, як ми рухаємося: чи ми переоблаштовуємо існуючі станції, чи думаємо про будівництво нових. Це поки ще не прописано в концепції. Коли ми це зробимо - зможемо скласти реальну модель міста: точки виїзду і гарантовані графіки”.

Депутат також визнає, що, ймовірно, восени львів’яни стоятимуть в заторах:

“В нас є зроблена центральна частина міста, є основні дороги. Зараз, зважаючи на ситуацію, що склалася, немає гарантій точних виконань дорожніх робіт. Ми можемо на осінь стати у дуже великі корки.

Придумали, ввели громадські полоси. Але є в нас перехрестя, де всі ті полоси нівелюються повністю, тому що наявні корки не дають досягти результату. В пріоритеті для нас розібратися з тими проблемними точками”. 

Ігор Зінкевич наголошує, що в пріоритеті - безпека людей:

“Нам треба переходити до безпеки людей і давати їм певну гарантію. Це переходи, це нормальні пішохідні зони, це відеонагляд”.

Зінкевич визнає, що транспортна інфраструктура - не підготовлена:

“2769 автомобілів зареєстровано зараз в електротранспорті. І, на жаль, лише цього року ми почали нагадувати, що ми не підготували інфраструктуру. В нас непідготовлена інфраструктура щодо веловикористання: в нас одні доріжки є, інших нема. Важливо, аби водій велосипеда міг безпечно користуватись: знав, де можна припаркуватись, де можна відпочити. Тоді це входить в історію, як повсякденне користування”.

Орест Олеськів, начальник управління транспорту Львівської міської ради, каже, що з вересня очікує забезпечення нового стандарту руху громадського транспорту:

“Що стосується громадського транспорту, пандемія дуже вплинула на той стан, який ми зараз маємо. Дуже сильно впав пасажиропотік у 2020 році, знизилась собівартість перевезень. І це вплинуло на якість транспорту, яка в нас є. Але зараз відновлюються пасажиропотоки, піднявся тариф, ми виходимо на реалізацію Е-квитка. І я очікую, що ці речі дозволять нам з вересня забезпечити новий стандарт руху громадського транспорту”.

Олеськів також прокоментував проблему безпечного доїзду учнів до шкіл:

“Щодо питання безпечного доїзду до шкіл, ми вирішили працювати з громадською організацією. Вони зараз напрацьовують методологію. Вони планують взяти декілька пілотних шкіл і розробити безпечні шляхи, які після цього мають масштабуватися на все місто. За цей рік ми встановили декілька піднятих переходів, острівців безпеки на місцях, наближених до шкіл, де є інтенсивний рух транспорту. Але до цього треба більш системно підходити, а не так точково, як це відбувається зараз”. 

Роман Зубачик підсумував дискусію, наголосивши на важливості проведення досліджень мобільності регулярно:

“Кожних 5 років має виділятися фінансування на такі опитування. Коли ми маємо такі дані, бачимо динаміку - нам легше керувати, і ми економимо кошти на транспортну інфраструктуру”.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ