Знаний серед фахівців музейної справи сайт «Музейний простір» заповзявся відреагувати на мотиваційний лист кандидата на посаду генерального директора Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Возницького, головного зберігача фондів Ігоря Хомина, але зробив це в явно упереджений спосіб.
Отож, 22 серпня, «Музейний простір» розмістив допис під нейтральною назвою «Кандидати, що ділитимуть спадщину Возницького». У ньому авторка Леся Гасиджак нагадує, що «25 серпня 2016 року в Міністерстві культури України відбудеться перше засідання комісії з проведення конкурсного добору на посаду керівника Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького. 9 членів комісії будуть обирати майбутнього очільника установи серед 3-х кандидатів». Далі начебто маємо вчиняє спробу розглянути CV та мотиваційні листи кандидатів.
Першим іде Лариса Разінкова (1954 р.) – теперішній в.о. генерального директора Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького. Тотально позитивний кандидат, суцільні плюси.
Далі беруться за засновника і редактора Незалежного культурологічного журналу "Ї" Тараса Возняка. Його представлення починається так – "за спеціальністю інженер-механік технологій машинобудування, металорізальних верстатів та інструментів, випускник Львівського національного університету "Львівська політехніка". Ось така вишукана форма помножити кандидата на нуль. Без зайвих епітетів і порівнянь.
На десерт залишено Ігоря Хомина. Просто так назвати його зайдою не випадає, б він «від закінчення університету все життя пропрацював на одному місці - у Львівській картинній галереї, нині - ЛНГМ імені Б.Г. Возницького, пройшовши шлях від старшого наукового співробітника до головного зберігача фондів (з 2008 року)». Тому за Ігоря Хомина беруть з усім апетитом. Його мотиваційний лист аналізують пристрасно та із залучення живих свідків його «страшних злодіянь». Отож, у тексті посада гендиректора Львівської галереї мистецтв для 62-річного Ігоря Хомина одразу стає «омріяною». Цитуємо: «Серед своїх першочергових завдань на омріяній посаді Ігор Хомин бачить реорганізацію управління галереєю та переатестацію всіх працівників керівного складу. У випадку перемоги в конкурсі майбутній директор має намір відмовитись від 3-х відділів галереї: Музею найдавніших пам`яток Львова, Музею "Жовківський замок" та Музею "Жидачівщина", оскільки, цитую, "організовувані там виставки є дуже примітивними", ліквідація музею "принесе державі понад 100 тис. грн. заощаджень, а туристи навіть не зауважать відсутність цього відділу", а зали Музею "Жовківський замок" "розташовані у приміщенні Державного історико-культурного заповідника Жовківський замок і аж просяться передати їх цій установі". Також Ігор Хомин планує встановити докладний контроль фінансової діяльності Олеського, Підгорецького та Золочівського замків, особливо за продажем квитків та оплатою екскурсій».
У відповідь на ці «агресивні звинувачення» «Музейний простір» не зміг не надати слово Софії Каськун, завідувачу відділу "Музей Жовківський замок" ЛНГМ ім. Б. Возницького та Надії Гупало, завідувачу Музею "Золочівський замок" ЛНГМ ім. Б. Возницького.
Тут зробимо одну заувагу. От начебто вболіваємо за спільну справу – за благо Львівської галереї мистецтв, пишемо об’єктивно про трьох кандидатів на директорську посаду, але насправді виходить, що перший - ідеальний, другий - випадковий, а третього кандидата треба просто знищити. Отака об’єктивність.
Але повернімось до наших баранів. «За 15 років Ігор Хомин жодного разу у нас в музеї не був. Ні разу не мав ніяких запитань на звітних засіданнях Вченої ради, на засіданнях Науково-методичної ради, ні разу не висловлював пропозицій чи зауважень до нашої роботи, не було також і зауважень щодо ТЕП експозиції, - пояснила Софія Каськун, завідувач відділу "Музей Жовківський замок" ЛНГМ ім. Б. Возницького». Це цитата.
А ось ексклюзивний коментар до мотиваційного листа Ігоря Хомина від Надії Гупало, завідувача Музею "Золочівський замок" ЛНГМ ім. Б. Возницького: «Ми здивовані тим, що написано. Розумієте, звинувачувати можна будь-кого, де є людський фактор, де квитки продає людина, а не автомат. Вхідний квиток до музею "Золочівський замок" коштує 30 грн., ми даємо відвідувачу квитки номіналом 20 і 10 грн. (бо ціни змінюються з роками, а ми маємо ще багато раніше надрукованих квитків). Можливо у когось це викликає думки про неконтрольовану фінансову діяльність... але ми не маємо на це часу, бо зараз приймаємо щодня тисячі відвідувачів. А це велике навантаження на працівників».
Звісно, коли справа переходить на особисте, то «Музейний простір» мав би, за всіма стандартами, взяти ексклюзивний коментар і у Ігоря Хомина, якого дописувачі цього сайту дуже добре знають. Але, вочевидь, не склалось. Ми допоможемо. Ось коментар Ігоря Хомина:
«Така агресивна реакція п. Каськун є підтвердженням правильності моїх планів. Адже ж я не пропоную закрити музей «Жовківський замок» (це дві кімнати), а пропоную передати їх Жовківському історико-культурному заповіднику. В будівлі цієї установи розташовані ці дві біднесенькі кімнати, які охороняють три сторожі і прибирає окрема прибиральниця. І заповідник теж охороняють свої сторожі і прибирають свої прибиральниці…
Також мені прикро, що пані Каськун вдається до звичайної брехні. Я був у них, і не один раз, але то пані Каськун не було на роботі, то її дочки теж чомусь не було на роботі. Зрештою, якщо ви так добре працюєте, то чому боїтесь перейти під керівництво заповідника.
Зайве говорити, але, зрозуміло, що за таких обставин, музей «Жовківський замок» не може мати ані своєї Вченої ради, ані своєї методичної ради, а на всіх засідання галерейної Вченої ради я буваю завжди, і пані Каськун про це прекрасно знає. Тому прошу не говорити неправди. Більше того, пані Каськун особисто зверталась до мене багато разів за консультаціями чи то порадами, і я жодного разу не відмовив.
Щодо вимоги встановити докладний контроль фінансової діяльності Олеського, Підгорецького та Золочівського замків – то вона категорична як наслідок численних скарг та нарікань відвідувачів.
Інформація для роздумів - Музей Олеський замок (39 працівників) і близько 100 тис. відвідувачів за рік. Музей Жидачівщина – це 27 працівників і близько 2 тис. відвідувачів за рік».
Отакий коментар від Ігоря Хомина. На цьому можна було б поставити крапку. Але зробимо ще одну заувагу. У намаганні знищити Ігоря Хомина «Музейний простір» навіть не погребував спробою пограти на темі розпалювання антипольських настроїв. Звісно, збірка Львівської галереї мистецтв – це здебільшого твори, що одночасно належать і польській культурі. А чим заробляє на хліб Ігор Хомин? Він хранитель фондів, серед яких безцінні полотна Яна Матейка, Яцека Мальчевського, Вітольда Прушковського. Отож, Ігор Хомин – «польський агент». А те, що у найбільших галереях Польщі його вважають одним з найсильніший галерейників України – це тільки підтверджує попереднє звинувачення. Не більше, не менше. Така печерна логіка. Культура як абсолютно відкрита та толерантна царина духовний надбань людства – забудьте про це.
І насамкінець. Хай хто очолить Львівську галерею мистецтв, але якщо не зробити того, про що говорить Ігор Хомин, Галерея ще довго не виборсається із тої сірості і жалюгідності, в якій вона нині пробуває. Саме тому на завершення ми ще раз процитуємо «Музейний простір»:
«Ігор Хомин (1951 р.н.) - історик за освітою, випускник Львівського державного університету імені Івана Франка. Від закінчення університету все життя пропрацював на одному місці - у Львівській картинній галереї, нині - ЛНГМ імені Б.Г. Возницького, пройшовши шлях від старшого наукового співробітника до головного зберігача фондів (з 2008 року). Багато років займається дослідженням збірки польського мистецтва у Фондах галереї (плакети, медальйони, медалі, живопис і скульптура), в результаті чого було організовано кілька виставок та видано кілька каталогів - у Польщі. За цю роботу Ігор Хомин нагороджений Золоти хрестом заслуги Республіки Польща, Срібною медаллю заслуженим культурі "Gloria Artis", Кавалерським Хрестом ордену заслуги Республіки Польща. Рекомендаційні листи Ігорю Хомину надали адміністрація Королівського замку на Вавелі (Польща), адміністрація Королівського замку у Варшаві - Музею Резиденція королів І Республіки, Ігор Кожан (генеральний директор Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького), директор Національного Інституту Імені Оссолінських Анджей Юзвенко, декан історичного факультету Львівського національного університету імені І. Франка Роман Шуст.
Серед своїх першочергових завдань на омріяній посаді Ігор Хомин бачить реорганізацію управління галереєю та переатестацію всіх працівників керівного складу. У випадку перемоги в конкурсі майбутній директор має намір відмовитись від 3-х відділів галереї: Музею найдавніших пам`яток Львова, Музею "Жовківський замок" та Музею "Жидачівщина", оскільки, цитую, "організовувані там виставки є дуже примітивними", ліквідація музею "принесе державі понад 100 тис. грн. заощаджень, а туристи навіть не зауважать відсутність цього відділу", а зали Музею "Жовківський замок" "розташовані у приміщенні Державного історико-культурного заповідника Жовківський замок і аж просяться передати їх цій установі". Також Ігор Хомин планує встановити докладний контроль фінансової діяльності Олеського, Підгорецького та Золочівського замків, особливо за продажем квитків та оплатою екскурсій».
Фото - lviv-redcross.at.ua.
