Відомі науковці, дослідники, митці, музейники, музиканти і захисники України. Протягом 2021 року відійшли у вічність чимало видатних постатей.
Гал-інфо підготувало матеріал із згадкою про 21 відомого львів'янина, який відійшов у вічність у 2021 році.
Ольга ІЛЬКІВ
6 грудня померла відома львів’янка, зв’язкова УПА Ольги Ільків, яка у червні цього року відзначила 101-річчя.
Була зв’язковою головнокомандувача УПА Романа Шухевича ("Роксоляна", "О. Звіробій"), політув’язнена, 14 років провела в радянських тюрмах. У 2008 році нагороджена Орденом княгині Ольги ІІІ-го ступеня. Членкиня Львівського крайового братства ветеранів національно-визвольної боротьби.
Любомира МАНДЗІЙ
27 листопада, після важкої хвороби, відійшла у вічність Любомира Мандзій, заступниця міністра освіти та науки, у минулому - в. о. міністра освіти та науки, а впродовж 2016-2019 років - керівниця профільного департаменту освіти Львівської ОДА.
Упродовж 1998-2001 рр. за спеціальністю «Політичні інститути та процеси» навчалася в аспірантурі Львівського національного університету імені Івана Франка. У 2003 р. захистила дисертацію на звання кандидата політичних наук. 2008 року отримала вчене звання доцента.
З 2001 року до 2016 року працювала на кафедрі політології філософського факультету Львівського національного університету імені І. Франка. Протягом 2016-2019 рр. — директор департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації. У липні 2019 року перемогла у конкурсі на посаду начальника управління Державної служби якості освіти у Львівській області.
Вільно володіла польською мовою, а також мала достатній рівень англійської. 11 вересня 2019 р. призначена на посаду заступника Міністра освіти і науки України. В період з 25 березня 2020 року по 25 червня 2020 року виконувала обов’язки Міністра освіти і науки України.
Роман ПАК
22 листопада, на 90-му році життя, відійшов у вічність Роман Петрович Пак – головний інженер Львівського автобусного заводу. Роман Петрович працював на Львівському автобусному заводі з 1976 року. В період з 1980 до 1994 рр. обіймав посади спершу – головного технолога, тоді –головного інженера, а відтак став технічним директором.
Іван ГОТЬ
9 листопада, на 79-му році життя помер колишній декан факультету стоматології Львівського медуніверситету професор, Іван Готь.
З 1992 року очолював кафедру хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії Львівського національного медуніверситету ім. Данила Галицького. 13 років він був деканом стоматологічного факультету. Був членом президії щелепно-лицевих хірургів України, співзасновником Асоціації черепно-щелепно-лицевих хірургів України та Асоціації стоматологів Львівщини. Очолював Центр з надання допомоги дітям із вродженими вадами і пухлинами щелепно-лицевої ділянки.
Юрій СІЛЕЦЬКИЙ
8 листопада відійшов у вічність заступника директора Львівського історичного музею Юрій Сілецький, який зник безвісти напередодні, знайшли мертвим.
Юрію Сілецькому було 38 років, він закінчив історичний факультет ЛНУ ім. Івана Франка. Працював заступником директора з музейного розвитку у Львівському історичному музеї. У нього залишилися дружина та двоє дітей.
Юрій ДОСЯК
5 листопада у Львові раптово обірвалося життя учасника бойових дій на Сході України добровольця Юрка Досяка.
Він був бійцем-добровольцем батальйону "Донбас", вижив в Іловайську і навіть повернувся з полону, який тривав 19 днів. Боєць хворів на важку двобічну пневмонію, через що тиждень пролежав у медичній комі.
Леся ПЕРЖИЛО
27 жовтня у Львові обірвалося життя відомої дикторки, ведучої та журналістки Львівського телебачення Лесі Пержило.
Василь РАДКОВЕЦЬ
13 жовтня у Львові на 60-му році життя раптово перестало битися серце відомого екскурсовода, краєзнавця і батяра Василя Радковця.
Василь Радковець був найстаршим братом у сім'ї відомих львівських екскурсоводів Петра та Івана Радковців. Навчався у Львівській політехніці на інженера. Згодом почав організовувати тематичні екскурсії Львовом. Із 2017 року працював провідним спеціалістом у Центрі розвитку туризму Львівської міськради.
Михайло БАРБАРА
11 жовтня, помер відомий львівський музикант, співак, одни із засновників гурту "Мертвий Півень" Місько Барбара.
У 1989 році Михайло Барбара став одним із засновників гурту «Мертвий Півень», відтоді залишався його вокалістом. У 1998 році переїхав до Харкова, де почав займатися театром. Був лідером місцевого театру «Арабески». Брав участь у записі альбому Tourist Zone харківського гурту Lюk.
Ігор ОЖИЇВСЬКИЙ
У ніч на 6 жовтня на 64-му році життя у Львові відійшов у вічність відомий громадський діяч, заступник директора Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Ігор Ожиївський.
У різні роки він працював керівником відділу зовнішніх справ курії Львівської Архієпархії УГКЦ, був близьким помічником глави УГКЦ митрополита Любомира Гузара, брав активну участь у підготовці візиту Папи Римського Івана Павла ІІ до Львова у 2001 році. Пізніше очолював управління з питань внутрішньої політики ЛОДА, працював заступником директора музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького».
Василь ОПРИСК
14 серпня на 72-му році життя, після важкої хвороби помер молодший науковий співробітник відділу археології Оприск Василь Григорович.
Покійний працював в Інституті з 1974 р., досліджував сільські поселення Прикарпаття і Волині, працював в археологічних експедиціях по вивченню Галича, Львова, Самбора. Він був співавтором кількох колективних праць, в т. ч. “Історії української культури ХІІІ–ХVІІ ст.”, каталогів про археологічні пам’ятки Волині, багатьох наукових і науково-популярних статей.
Борис РИБАК
7 серпня перестало битися серце колишнього начальника управління культури, багаторічного директора Музею народної архітектури і побуту, заслуженого працівника культури Борислава Яковича Рибака.
Борислав Рибак очолив Музей у 1976 році, ставши його другим директором (першим була Любов Марусенкова), і 15 років успішно керував цією важливою культурною установою, що перебувала тоді у підпорядкуванні обласного управління культури Міністерства культури УРСР.
Cаме з ініціативи Борислава Рибака у Музеї було закладено Співоче поле та започатковано зоокуток. Також пан Рибак був ініціатором, організатором і безпосереднім виконавцем відтворення садиби Івана Франка в Нагуєвичах. За свою працю у культурній сфері отримав звання Заслуженого працівника культури України.
Віктор ЩЕРБАКОВ
4 серпня помер дитячий тренер з шахів Віктор Щербаков. Прекрасний тренер, колишній директор КЗ ДЮСШ «Дебют», понад тридцяти років працював в КЗ ДЮСШ Дебют, спочатку заступником директора, а потім директором. Допоміг багатьом своїм учням вдосконалити майстерність. Перший тренер багатьох гросмейстерів
Анатолій ЯРТИСЬ
В ніч на 29 травня відійшов у засвіти професор Анатолій Васильович Яртись, багаторічний очільник і один із фундаторів кафедри теорії та історії культури.
У листопаді 1941 р. родину виселили і вивезли на малородючі землі Холмщини у с. Терешин. У листопаді 1944 р. сім’я Яртисів пережила депортацію у Дніпропетровську область.
У жовтні 1946 р. родина перебралася до Львова. 1947 р. Анатолій Яртись став студентом Львівського технікуму радянської торгівлі. 1952-1957 рр. навчався у Львівському університеті на історичному факультеті. 1960 р. вступив до аспірантури Львівського університету на кафедру філософії. З 1961 р. розпочав викладацьку кар’єру на посаді асистента, з 1963 р. доцента кафедри філософії. 1968 р. захистив кандидатську дисертацію під керівництвом проф. А. Брагінця. З 1978 р. очолив кафедру, яка сьогодні носить назву «теорії та історії культури». Пропрацював тут до виходу на заслужений відпочинок. 1978 р. обраний проректором університету з навчально-виховної роботи, на цій посаді пропрацював дванадцять років. 1981 р. присвоєне вчене звання професора. 1982-1990 рр. очолював раду із захисту кандидатських дисертацій з філософії.
Михайло ДУТЧАК
19 травня відійшов у вічність народний артист України, колишній головний диригент Львівської національної опери Михайло Дутчак. Йому було 67 років.
Михайло Дутчак працював у Львівському національному академічному театрі опери та балету 45 років. Із квітня 2001 до грудня 2019 року був його головним диригентом. А в 1997-1998 роках – керівником симфонічного оркестру Львівської музичної академії. Разом із колективом оперного театру неодноразово представляв Львів під час міжнародних фестивалів у Польщі, Швейцарії, Катарі, Франції. У 2001 році отримав премію "Львівська слава" за постановку опери "Мойсей", а також премію імені Станіслава Людкевича. У 2003 році став заслуженим діячем мистецтв, у 2017 – народним артистом України.
Борис МІРУС
13 квітня, відійшов у засвіти актор Театру імені Марії Заньковецької народний артист України Борис Михайлович Мірус.
Борис Мірус народився 19 серпня 1928 року в селі Синякова Чортківського району Тернопільської області. Після закінчення у 1948 році акторської студії при театрі імені Марії Заньковецької, був зарахований до складу трупи.
У червні 1949 заарештований, звинувачений у націоналізмі та підготовці замаху на Микиту Хрущова; засуджений на 10 років виправно-трудових таборів. Ув'язнення відбував у м. Воркута (нині Республіка Комі, РФ).
Він зіграв понад 200 ролей в театрі та низку ролей у кіно. Їх могло би бути ще більше, якби не десятирічка у сталінських констаборах, куди він потрапив 20-річним юнаком, маючи за плечима недовгий досвід акторства. Але він допоміг Борису Мірусу – дав змогу брати участь участь у табірній самодіяльності, а потім потрапити до культбригади, що трішки прикрасило жахливі умови табірного існування, до того ж дало змогу і у тюрмі не полишати театральної практики. Лауреат Обласної премії в галузі культури, літератури, мистецтва, журналістики та архітектури імені Бориса Романицького за акторські роботи, виконані упродовж 2011-2013 років.
Ігор МОСЄСОВ
13 квітня помер ведучий радіо «Львівська Хвиля», головний меломан Львова Ігор Мосєсов. Саме в його виконанні слухачі «Львівської хвилі» чули авторські програми «JazzPro», «Музика з шухлядок і не тільки...»
Вікторія КОВАЛЬЧУК
4 квітня померла талановита львівська художниця Вікторія Ковальчук. Художниця, ілюстраторка дитячих книжок. Народилася 1954 року в Ковелі Волинської області. Навчалася у Львівському поліграфічному інституті ім. І. Федорова. Жила і працювала у Львові. Вікторія Ковальчук проілюструвала майже 200 книжок, із них 30 – дитячі.
Стиль художниці означували різними термінами: від символізму з елементами сюрреалізму до міфічного реалізму. Останнім часом розробляє власний напрям «приколізм» – своєрідний протест проти постмодернізму та споживацтва. Захоплюється традиційним українським фольклором, що частково сформувало стиль та образну структуру її робіт.
Сергій ПРОСКУРНЯ
1 лютого помер відомий театральний режисер та продюсер Сергій Проскурня.
Сергій Проскурня організовував театральні фестивалі, радіовистави, театральні обміни з кращими театрами Західної Європи, працював з відомими театральними фестивалями по всьому світу. Ставив вистави у театрах Львова, Києва, Одеси та Черкас.
Впродовж п'яти років з 2008 року організовував державні паради та концерти до Дня незалежності України.
Ігор ІЛЬКІВ
У ніч на 1 лютого, помер депутат Львівської обласної ради попереднього скликання, військовий лікар Ігор Ільків.
Був заступником головного лікаря КНП ЛОР "Львівський обласний госпіталь інвалідів війни та репресованих ім. Ю.Липи", миротворець у Югославії, Іраку, Кувейті, Лівані, лікар Майдану, військовий лікар на Сході України. Командир медичної роти Північного територіального Управління Національної гвардії України, полковник медичної служби першого батальйону оперативного призначення Національної гвардії імені генерала Кульчицького.
Володимир ПІДЦЕРКОВНИЙ
28 січня відійшов у засвіти головний режисер Львівського театру ляльок Володимир Підцерковний.
Володимир Євгенійович Підцерковний приєднався до команди театру 2017 року на посаду головного режисера. Він навчався у Київському державному інституті культури ім. О. Корнійчука, а згодом у Рівненському державному інституті культури на режисерському відділенні. За час роботи в театрах Володимир Євгенійович створив понад сорок вистав для дітей, юнацтва та дорослих, котрі і досі живуть на сценах театрів країни. Низка поставлених ним вистав брала участь у численних вітчизняних та міжнародних фестивалях, зокрема у Білорусі, Литві, Молдові, Польщі, де отримували як спеціальні, так і головні нагороди.
