Слухай онлайн
Політика

Реформи та ефективне державне управління

Реформи та ефективне державне управління. З чим Володимир Гройсман іде на парламентські вибори

Новий парламент повинен бути ефективнішим, ніж теперішній. На цьому невтомно наголошує Володимир Гройсман. Адже хоча 8 скликання Ради, на думку Премєра, було не найгіршим, але й недоліків вистачало. Найбільше главуУряду дратувало, що зміни впроваджувалися надто повільно через затягування парламентом:

«Ми маємо змінити систему ухвалення рішень. Ми маємо бути швидкими, мобільними і максимально якісними - Ми не можемо витрачати роки на прийняття одного якогось закону. Порядок денний, який ми маємо визначити на перспективу, має бути реалістичним, сильним і здатним пришвидшити процеси, які відбуваються в державі».

Ці звинувачення не голослівні. Свого часу пасивність Ради зашкодила впровадженню судової та пенсійної реформи. А з 35-ти експертів, які Уряд визначив як пріоритетні для розвитку економіки, депутати за рік проголосували заледве кілька. Тому, якщо систему хочуть оновити не «для галочки», а по-справжньому, то перезавантаження слід ретельно підготувати.

Як зробити парламент дієздатнішим

Передовсім, міг би допомогтиновий виборчий кодекс. Прем’єр-міністр не приховує – він підтримує виборчу систему з відкритими партійними списками. Швидка зміна «шилана мило» ніякого ефекту не дасть. Якщо вибори будуть проводити за старими правилами, то й переможуть на них старі обличчя.

Більше того – нові люди, якщо й зайдуть під купол Ради, навряд чи зможуть працювати ефективно. Причина – депутати ніяк не можуть проголосувати за законопроекти, які вдосконалять і реформують роботу парламенту, забезпечать права влади і опозиції.

Йдеться про законопроекти №7550 та №6256. Перший документ передбачає, що у Верховній Раді наступного, дев’ятого скликання розподіл посад у комітетах має здійснюватися за методом бельгійського математика Віктора д’Ондта, тобто пропорційно, на основі пропозицій депутатських фракцій, залежно від їх кількісного складу. Другий законопроект має на меті оптимізувати роботу парламентських комітетів, яких має бути не більше 20-ти, а також чітко співвіднести предмети їх відання зі сферами діяльності профільних міністерств.

Обидва закони повинні ухвалити депутати ще цього скликання, аби дати своїм наступникам (і коаліції, і опозиції) реальні важелі впливу. Тоді як зі зміною виборчої системи справи плачевні.

Конфлікт замість співпраці

Новообраний Президент обрав для себе шлях конфронтації з Радою. Як наслідок – вибори відбудуться на кілька місяців раніше, але за старою системою. Рішення вкрай невдале, переконаний Володимир Гройсман:

«Піти на вибори, по старій системі, обрати новий парламент, сформувати нову коаліцію і працювати в старій системі прийняття рішень? Ви знаєте що буде? Буде те ж саме. Буде зневіра, буде неповага, і кожного з вас, кожного з представників влади будуть завжди критикувати за його неефективність».

Сам Прем’єр заяву про відставку написав одразу після того, як Зеленський в інавгураційній промові закликав це зробити.Гройсман і міністри за посади вирішили не триматися. Лише наголосили, що Президент повинен якнайшвидше зайнятися формуванням нового Уряду і взяти на себе відповідальність за стримування тарифів, боротьбу з монополістом «Нафтогазом», важкі перемовини з МВФ і недопущення дефолту –все це цілком у сфері відповідальності Президента.

Подальші плани Премєра

За період своєї діяльності Гройсман готовий нести електоральну і політичну відповідальність. Премєр перед виборами не планує обєднуватися з іншими політичними силами. Він очолить партію «Українська Стратегія». Після того, як глава Уряду заявив про участь у парламентських перегонах, рейтинг його політ сили стрімко зріс утричі – від одного до майже трьох відсотків. Зважаючи на тенденції, подолання прохідного барєру не стане проблемою для УС.

Сам лідер партії характеризує її як центристську. Каже – шукатиме баланс, аби залучити в команду молодих, але вже досвідчених людей. Львівський громадський активіст, представник ГО «Рідний Сихів» Володимир Гой також доєднався до «Української Стратегії». Каже – йому імпонує державницька політика Прем’єра:

«Гройсман – не популіст, не обіцяє золоті гори і реально дивиться на речі. Він раціональний, виважений і завжди виконує те, про що говорить»

Своєю головною метою «Українська Стратегія» називає побудову сильної економіки та ефективного державного управління. А головне – довести до кінця всі реформи, розпочати за три роки роботи Уряду Гройсмана.

Андрій СЕМЕНКІВ


 


 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...