Музей народної архітектури та побуту «Шевченківський гай» довели до руїни. За 20 років 60% об'єктів – знищено. Близько 40% об'єктів стоять без даху, крокви падають, прогнивають стелі і знищується підлога. Про це в коментарі Гал-інфо розповів екс-директора музею Борис Рибак, який пропрацював на цій посаді майже 16 років (з 1976 по 1991 рр). Нагадаємо, що попри такий плачевний стан справ влада Львова має намір більше як 13 млн грн використати на будівництво на території цього музею Візит-центру.
Борис Рибак зазначив, що громада має бити на сполох, адже пам'ятки руйнуються і зникають. Сьогодні, проходячи музеєм, екс-директор дивується з того, до якого жахливого стану довели те, що він із колективом збирав багато років.
«Ось школа, яка водночас є хатою священика-учителя, що розміщена в музеї біля центральної церкви, привезеної із с. Кривки. Подивіться в якому стані цей об'єкт – він на сьогодні є розбитим», - звертає увагу екс-директор.
Позаду школа покрита рубероїдом, а дах протікає. Борис Рибак зазначив, що це не єдиний приклад. Поки відвідувач іде головною алеєю, то все виглядає не зовсім погано, однак чим далі, то гірше.
Борис Рибак скептично ставиться до ідеї багатомільйонного проекту Візит-центру, який хочуть спорудити у той час, коли пам'ятки руйнуються.
«Це повна профанація. Треба думати про те, на що люди будуть дивитися? На руїни? Сьогодні із 126 об'єктів, які я залишив, 30 вже повністю зникли. Вони частково погоріли, дахи попадали... Подивіться на представлення регіону «Львівщина», де згинуло 5 об'єктів. Церква с. Стоянів на сьогодні напіврозкрита і протікає. Каплиця ще тримається. Була прекрасна гончарня, вона розібрана. Хата із с. Сілець стоїть розбита. Це доля музею і стратегічний розвиток? Це мені болить, як директору, який створював цей музей із колективом», - сказав Борис Рибак.
Він наголосив, що сумна доля не лише спідкала етно-регіон «Львівщина» в музеї.
«В занепаді «Гуцульщина». Згоріла гражда, кузня, яку не відновили, колиби надали під невідомі об'єкти. Накрита рубероїдом сироварня. Єдине, що лишилося, – це яворівська хата і гражда. І це із 17 об'єктів, які були в цій етнозоні», - сказав Борис Рибак.
Він зазначив, що Генеральним планом було передбачено формування етнозон «Волинь» і «Полісся».
«Волині і Полісся немає взагалі. Був один вітряк і то його розібрали. Тепер лежить під плотом. Усі п'ять об'єктів «Закарпаття» протікають. «Лемківщина» – два об'єкти лежать накриті базарними палатками. «Бойківщина» зникла, згоріла і пропала. От і весь музей. Що показувати людям? Ми їм лишили нормальний музей. Не треба було передавати це місту. Це був музей регіональний, і він мав би й далі підпорядковуватись Львівській облраді», - сказав екс-директор.
Водночас він зазначив, що із передачею музею також не все однозначно: «Музей комплексно з балансу Львівської облради на баланс Львівської міської ради не переданий. Він переданий фінансово, а об'єкти, експонати - не передавалися. Це була сесія облради, на якій передали музей фінансово з балансу області та баланс міста. Музей мав би бути обласний, адже майновий комплекс так і не передали».
За словами екс-директора, у музею мав з'явитися унікальний об'єкт «Старе місто». Однак, нині саме на місці цього об'єкту має постати Візит-центр.
«Під створення «Старого міста» були перенесені об'єкти. Це мала бути одна із етнографічних груп, як-от, «Гуцульщина» чи «Лемківщина». Однак ці об'єкти валяються розібрані і вже, певно, погнили. Це будівлі із Старгорода, Дрогобича та інші об'єкти з Львівщини. Натомість там буде Візит-центр і туалети. Я розумію, що там є всі комунікації – газ, світло, каналізація, вода. Вже сьогодні кинута велосипедна доріжка. Я нею пройшовся. Якщо велосипед їде по дорозі з півметровим бетонним покриттям, а сама доріжка має 5 метрів завширшки, то мені складно уявити габарити такого велосипеду. Вона оточила «Старе містечко» і там планується Візит-центр. Виконується замовлення, адже згідно з норм, там де буде будівництво треба будувати під'їзні дороги. От ці дороги вже й готові. Що буде будуватися – це тримається в секреті. Вони крутять, вертять і намагаються це приховати. Я думаю, що коли громада дізнається, то вона не дасть це зробити», - переконаний Борис Рибак.
Він зазначив: «Говорять про Візит-центр як візитну картку музею, але спершу треба визначитись, що ви людям будете показувати. Де сьогодні зоокуток карпатської фауни домашніх тварин? З цього зробили школу верхової їзди для багатих людей. З'явилися дорогі коні замість карпатської фауни домашніх тварин. Але люди йшли сюди і цікавилися... Основна ідея музею знівельована. Етнозони пропадають, церкви протікають. Зникають унікальні об'єкти, які вже не знайдеш».
Як зазначив Борис Рибак, музей сьогодні у жахливому стані.
«Те, що ми залишили, за 20 років на 60% знищено. Десь 40% об'єктів без даху, крокви падають, прогнивають стелі і підлоги. Натомість більше як 13 млн грн коштів громади виділяють на Візит-центр. Спершу треба підняти музей з руїни! Я звертався до мера, до нардепів про порятунок музею, але отримав банальну відписку. Держава не зацікавлена, а місто… ви самі бачите чим зацікавлене. Це буде не Візит-центр, а Бізнес-центр. Треба називати речі своїми іменами. Якщо буде ресторанна структура, то там працівники музею працювати не будуть. Тоді і землю передадуть інвестору, а потім з'являться і житлові комплекси. В Генеральному плані, який розробляли музейники, були передбачені і Волинь, і Полісся, і Львівщині і Старе містечко, а тепер на цьому місці, наголошу ще раз, має бути візит-центр. Ось і стратегічний розвиток.», - зазначив він.
Ще одне питання – це земельна афера. Екс-директор наголошує, що не просто так у музею сесія Львівської міської ради відтяла добрячий шмат землі.
«Місто нахабно забрало від музею майже 20 га землі. Чому сьогодні нема відповіді на це питання у представників влади Львова? Минулого року рішенням ради територія музею з 48,9 га зменшилася до 35,5 га», - сказав Борис Рибак.
