“Український прорив - 2”: як обирали директора Львівської опери.
Відхід від бюджетного фінансування, маркетингова стратегія європейського зразка, очищення й антикорупція – такі зміни у Львівський національний академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької хотіли принести кандидати на посаду керівника закладу. Проте за результатами конкурсного добору генеральним директором - художнім керівником Львівської опери вдруге став Василь Вовкун. Як відбувалося засідання та чому конкурсантам не вдалось переконати комісію, – читайте далі.
Як відомо, в другому турі конкурсу на посаду генерального директора - художнього керівника свою програму мали нагоду презентувати четверо кандидатів, а саме: режисер, професор катедри режисури та акторської майстерності Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, ексміністр культури і туризму України, чинний генеральний директор - художній керівник Львівського театру опери та балету Василь Вовкун, соліст Львівської опери, старший викладач катедри сольного співу Львівської національної музичної академії ім. Миколи Лисенка, а також за сумісництвом директор Карпатського управління бурових робіт Роман Ковальчук, скрипаль Львівського театру опери та балету, диригент, концертмейстер оркестру K&K Philharmoniker Ігор Муравйов та народний артист України, професор, кандидат мистецтвознавства, заступник голови західного відділення Національної спілки театральних діячів України Олег Петрик.
Першим на засіданні комісії виступив Василь Вовкун, який спочатку презентував результати програми “Український прорив”, згідно з якою впродовж п’яти років працювала Львівська національна опера.
“За п’ять років найважче в реалізації програми було зробити так, щоб колектив театру, творча його частина увірувала в цю програму. І сьогодні, в кінці п’ятого року можу сказати про те, що колектив прийняв цю програму”, – розповів Василь Вовкун.
Очільник відзначив, що обсяги доходів театру у 2019 році у порівнянні з 2016 зросли на 205,5%, від реалізації квитків доходи зросли на 180,7%, а доходи від екскурсій оперою – на 1169,4%.
Команді театру та його керівнику не вдалося поспівпрацювати, мати досвід копродукції з європейськими музичними театрами через недоліки в законі.
“У нас їх було більше ніж 10 (йдеться про копродукції – ред.). Остання копродукція трьох театрів: італійський, іспанський і український. І знову, ми стикаємось зі законом. Власне копродукція прописана тільки в законі про кіно, на жаль, в театрі вона відсутня. Хоча Львівська опера ініціює увесь час питання внесення змін”, — пояснив Василь Вовкун.
Під час презентації програми розвитку Львівського національного академічного керівника театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької. на рік і на п'ять років кандидат Василь Вовкун заявив, що дотримуватиметься тієї ж програми “творчого прориву українського оперного мистецтва в європейський контекст”, але вже під назвою “Український прорив - 2”.
Головними завданнями програми стане розширення діапазону світової класики в репертуарі артистів, заохочення українських композиторів до написання опер для постановки як на камерній, так і на великій сценах, а також впровадження барокової музики в репертуар надалі.
Василь Вовкун анонсував постановку опери Станковича “Страшна помста” у вересні цього року, втілення балету “Соляріс” Олександра Родіна за підтримки Міністерство культури та національної спадщини Польщі, а також розповів про публікацію історичних нарисів Львівського оперного театру до сьогодні.
У п’ятирічному плані розвитку кандидат презентував репертуар до 2027 року.
Наступним презентував свою програму кандидата на посаду генерального директора-художнього керівника Львівського театру опери та балету Роман Ковальчук. У своїй програмі на рік артист пропонував театру опери та балету протягом року відійти від бюджетного фінансування, тобто відмовитися від коштів платників податків – фізичних та юридичних осіб, і пояснив, що кошти “зароблятимуться на міжбанківських операціях”.
Згідно з розрахунками радників Романа Ковальчука, зароблені кошти повністю покриватимуть видатки на зарплату і навіть їх перевищуватимуть. Також частина коштів від реалізації квитків піде на створення фонду забезпечення для колишніх працівників театру, який буде забезпечувати колишніх працівників “бонусом” до пенсії.
Роман Ковальчук переконаний, що у Львівському театрі опери та балету необхідно поновити постановки класичних опер, а створення нових опер потрібно стимулювати за допомогою форвардних контрактів. Суть договору полягає в тому, що замовник укладатиме договір з композитором, а у разі невиконання останнім будь-яких пунктів, той буде змушений повернути суму в подвійному розмірі.
На думку третього кандидата Ігоря Муравйова “сучасний театр повинен змінюватись сутнісно і системно, і нинішній лідер має бути активним і діловим менеджером, який здатний реалізувати нові проєкти”.
Конкурсант запрезентував розлогу програму, в якій активну увагу зосередив на майбутній промоції закладу, залученні меценатів і створенні пакетів спонсорських пропозицій, появі в штаті працівників з IT-сфери, використанні новітніх технічних засобів.
Як розповів чоловік з досвіду роботи за кордоном, рівень на якому працюють тамтешні театри відрізняється від українських реалій. На думку Ігоря Муравйова, колектив необхідно мотивувати, а з глядачами працювати по-новому, особливо з молоддю.
У своїй програмі Ігор Муравйов наголосив на ідеї реформування платіжної системи згідно з якою вартість валової вистави мала б зростати. Професор, академік національної академії мистецтв України, Богдан Струтинський зауважив, що сьогодні в Україні немає платоспроможного глядача, який може забезпечити валову вартість вистави.
Олег Петрик останнім презентував своє бачення розвитку театру опери та балету. Програма першого року розвитку театру за версією артиста має містити в собі очищення, антикорупцію, прозорість, повернення довіри колективу до свого керівництва та налагодження дієвих механізмів.
Під час виступу чоловік презентував досягнення роботи у творчій спілці “Прем’єра” спільно з ЛНУ ім. Франка. Артист вважає, що шляхом співпраці з навчальними закладами театр міг би розширити свій штат. Це своєю чергою б дозволило одній групі виступати стаціонарно в опері, а іншій – гастролювати.
Також Олег Петрик наполягав на зміні закону “Про культуру” та розповів про більш як сорок поправок, підготовлених ним у співпраці з іншими артистами та правниками.
Після презентації програм кандидатами, комісія провела обговорення та дала оцінку кожному виступу.
Професор, академік національної академії мистецтв України Любомир Медвідь наголосив, що необхідно з відповідальністю ставитись до тих осіб, на яких роблять ставку.
“Нам потрібні люди з досвідом, з розумінням перспектив, люди, які мають достатню кількість енергії, аби протистояти негайним викликам, що постають перед нами. Коли я говорю про Василя Вовкуна, я говорю про людину компетентну в адмініструванні передусім. Це людина з досвідом, яка працювала в міністерстві, відповідала за важливу складову нашого національного життя та культуру. Він має достатній досвід праці в театральній сфері та є талановитим організатором, бо втримати таку інституцію – Львівський театр опери та балету – в ці часи важких випробувань далеко не просто”, – сказав Любомир Медвідь.
На думку комісії, під час виступів троє з чотирьох кандидатів, серед яких Роман Ковальчук, Ігор Муравйов й Олег Петрик, не надали уваги візії академічного театру, перекладаючи місію на художню раду, музичних керівників. Члени комісії зійшлись на тому, що програма Василя Вовкуна “Український прорив” має цю візію, і несе позитивні зміни, які вбачають люди з культурної царини.
Як вважає режисерка-постановниця в Одеському національному академічному театрі опери Оксани Юджель, в театрах репертуарна політика і є формулою успіху академічної установи, але конкурсанти не звернули на це уваги.
“Другий кандидат Роман Ковальчук не чув питань і дуже велику увагу приділив саме фінансовій складовій, а не презентації репертуару… Третій і четвертий кандидат (Ігор Муравйов і Олег Петрик відповідно – ред.) з професійної точки зору цікаві й заслуговують на повагу. Але програма третього кандидата настільки ідеальна, що здається абсолютно універсальною, і її можна застосовувати як формулу”, — пояснила Оксана Юджель.
На думку Любомира Медвідя, усі запропоновані європейські зміни в програмі Ігоря Муравйова тим чи тим чином необхідно адаптовувати до українських реалій. І це повинен бути “виважений послідовний курс, а не революційні масові зміни”.
У промові Олега Петрика члени комісії не почули чітко викладеної програми розвитку театру генерального директора-художнього керівника, але побачили бажання навести порядок, побороти, довести.
Оксана Юджель відгукнулась про Петрика як про людину, яка вже склалася, яка у своїй галузі досягла абсолютних висот. Режисерка зауважила, що народний артист не запропонував, як збалансувати оперу і балет, адже сам займається лише балетною справою.
Опісля кожен член комісії мав час прийняти рішення. У результаті дев’ять представників одноголосно проголосували за чинного директора Василя Вовкуна.
Ірина Оліщук
