Як зазначають експерти, нецільове залучення коштів може негативно впливати на залучення міжнародних фінансових інвестицій.
Останні кілька днів особливого резонансу набуло питання «військового» ПДФО. 12 вересня 2023 року Кабінет Міністрів України ухвалив законопроєкт про те, що 100% цього податку із виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, будуть зараховані до спеціального фонду держбюджету.
Про значення та наслідки такого рішення уряду розмовляли із експертом місцевих податків, професором економічного факультету ЛНУ ім. Івана Франка Юрієм Раделицьким.
Куди йде «військове» ПДФО?
ПДФО – податок доходів фізичних осіб, який за відсотковим принципом розподіляють між бюджетом територіальних громад (64% податку), області (15%) та загальним державним бюджетом(21%). А от «військове» ПДФО – це податок доходів саме військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу. Розмір податку, який вони сплачують, - 18% від отриманих виплат. Тобто коли мова йде про «військове» ПДФО, слід розуміти, що йдеться про чималі фінансові суми.
І власне проблема «військового» ПДФО полягає в тому, що кошти, які залишаються в територіальній громаді, не завжди використовують на потреби армії. У містах та селах кладуть дороги, будують стадіони та проводять ремонтні роботи у різноманітних приміщеннях. Натомість на Збройні Сили йдуть значно менші суми грошей, аніж повинні були би.
«Держава дала шанс органам місцевого самоврядування чинити морально: купувати необхідне, допомагати Збройним Силам. Ви отримуєте кошти з тієї військової частини, їй і віддавайте. Віддавайте не на ремонт штабу у Львові, а віддавайте на закупівлю зброї, на пікапи, на дрони, на те, щоб підсилювати Збройні Сили України», - зазначив Юрій Раделицький.
Прозорість розподілу коштів
Професор зазначає, що українське суспільство готове миритись з труднощами воєнного часу і щонайважливіше – продовжує працювати і донатити. «Зараз суспільство ставить багато запитань: про різноманітні ремонти площ, капітальні ремонти, як, наприклад, суду в Одесі, і про те, що це не йдуть кошти на армію. Люди не мають вже коштів! Люди ставлять запитання – чому ми маємо донатити, а навіщо нам в цей період площа?», - додає Юрій Раделицький. Загроза ракетних ударів також ставить під сумнів доцільність побудови стількох нових споруд та проведення дороговартісних ремонтів приміщень.
Експерт зауважує, що європейські країни також дивуються з того, яка розбудова триває в Україні в часі війни проти росії. Нецільове залучення коштів може негативно впливати на залучення міжнародних фінансових інвестицій, які, до речі, розподілені не лише на зброю та військову техніку, але й на гуманітарну допомогу, медицину, освіту тощо.
Саме тому, на думку Юрія Раделицького, слід запровадити чітку систему звітування про розподіл коштів та усі фінансові операції. Громади повинні чітко подавати інформацію про те, скільки коштів вони отримали, на що і як витратили. Прозорість та підзвітність забезпечують довіру громадян до держави чи конкретного органу, установи.
«Перекоси» в бюджеті
«Військове» ПДФО отримують ті територіальні громади, в межах яких зареєстровані військові частини. Тобто сам військовослужбовець сплачує податок із заробітної плати до бюджету громади тієї області, у військовій частині якої проходить службу. Таким чином відбуваються «перекоси» в бюджеті, змінюється розподіл коштів: в деяких громадах їх стає більше, а в деяких – менше.
Натомість законопроєкт, який ухвалив Кабінет Міністрів України 12 вересня 2023 року, передбачає створення спеціального фонду держбюджету, і до нього будуть надходити усі 100% «військового» ПДФО. Юрій Раделицький не заперечує, що це централізація, проте держава у часі війни повинна контролювати розподіл таких коштів. Професор також додав, що певний відсоток податку може залишатись у територіальних громадах, проте його використання повинне бути цільовим та підзвітним.
«Тут я є прихильник, що це має централізовано забирати держава і на період війни контролювати. Якщо у нас є обмеження законів, обмеження прав людини під час воєнного стану, то має бути певне обмеження тут. Держава не забрала усі ПДФО, вона забрала тільки військових», - зазначив Юрій Раделицький.
Додамо, що відповідно до законопроєкту 50% залучених коштів будуть спрямовані до «Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України для здійснення заходів із закупівлі спеціальної техніки та обладнання; а інші 50% - Міністерству з питань стратегічних галузей промисловості України на виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення».
«Всі ресурси мають бути на перемогу»
Про переваги та недоліки законопроєкту Юрій Раделицький зазначив: «Перевага – це чітко, що кошти мають йти під час війни на Збройні Сили України, на війну. Всі ці кошти для нашої перемоги. Ризики, що апелюють, що це був раніше швидший зв'язок військової частини, яка тут закріплена, з тим органом місцевого самоврядування. Вони їм давали запити і швидше отримували кошти, наприклад, на ремонт коліс. Так, звичайно, тут у цьому плані десь я згідний, але це не велика часткова структура. Органи мали шанс. Вони його пустили на бруківку, на стадіони, на дороги. Вони закатали ті гроші в асфальт, коли нам в 2023 році була потрібна та допомога».
Україна сьогодні перебуває у війні проти росії, і цільове використання коштів на Збройні Сили має велике значення для забезпечення обороноздатності країни. «Війна закінчиться – розбудовуємо Україну, відновлюємо Україну. Тут питань ніяких немає. Але під час війни, у нас всі ресурси мають бути на перемогу», - експерт.
