Нова каденція Львівської міської ради торік у грудні відтяла від Музею народної архітектури та побуту «Шевченківський гай» 15 га землі. Гал-інфо спробувало з’ясувати, куди поділася забрана у Музею земля і навіщо це зробили.
У соціальній мережі Фейсбук з’явилася група Врятуй Шевченківський Гай, де описали історію приєднання землі до території «Шевченківського гаю» та рішення сесії Львівської міської ради від 2015 року, коли в Музею забрали 15 га землі.
Відтак, ще у 1966 році рішенням виконкому Львівської обласної ради від 16.04.1966 № 303 «Про створення у Львові музею народного зодчества західних областей Української РСР» було створено при Львівському музеї етнографії та художнього промислу музей - заповідник народного зодчества західних областей УРСР площею 40 га.
Далі рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів від 21.04.1983 № 138 «Про відведення земельної ділянки музею архітектури і побуту у м. Львові для розвитку експозиційних зон» було відведено земельну ділянку площею 2,96 га музею народної архітектури і побуту у Львові за рахунок території парку «Шевченківський гай».
1984 року Музею народної архітектури та побуту у м. Львові на території «Шевченківського Гаю» УРСР видано Державний акт на право користування земельною ділянкою (зі змінами) площею 49,28 га, зареєстрований в Книзі запису державних актів на право користування земельною ділянкою за № 20.
Потім рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів від 21.06.1990 № 77 «Про приєднання території лісопарку «Шевченківський Гай» до музею народної архітектури і побуту» було приєднано земельну ділянку території лісопарку «Шевченківський Гай» площею 1,5 га до Музею народної архітектури і побуту.
Таким чином Музей народної архітектури та побуту отримав у користування більше як 50 га землі.
Однак ухвалою сесії Львівської міської ради від 30.12.2015 № 68 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання Музею народної архітектури та побуту у Львові земельної ділянки для збереження та використання пам’ятки природи місцевого значення «Шевченківський гай» передано у постійне користування Музею народної архітектури та побуту у Львові земельну ділянку площею 36,5320 га.
Різниця в площі земельної ділянки разюча. Від «Шевченківського гаю» забрали близько 15 га землі
Як пояснив в коментарі Гал-інфо депутат Львівської міської ради, який входить до постійної депутатської комісії з питань землекористування Ігор Зінкевич, виконавчі органи ЛМР не повідомили про той факт, що площа «Шевченківського гаю» - це близько 50 га. Натомість переконували, що рішення дуже важливе і його потрібно ухвалити.
«Я це питання пам’ятаю. На той момент, коли ми його розглядали на земельній комісії, йшлося про те, щоб нарешті закріпити за Шевченківським гаєм його територію. У мене це не викликало жодних застережень. Ніхто не згадував про 50 га. Тому я сприйняв постановку питання, що закріплення земельної ділянки за Музеєм, позитивно. Але дізнавшись тепер, що раніше під «Шевченківський гай» було надано значно більше землі, у мене виникає запитання навіщо було пропонувати на розгляд таке рішення», - сказав Ігор Зінкевич.
У коментарі Гал-інфо начальник управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин ЛМР, в.о. директора департаменту містобудування Сергій Коровайник запевнив, що згадані 15 га нікуди не зникли і були передані парку «Знесіння», який межує з «Шевченківським гаєм».
«Вся земельна ділянка, яка не включена у «Шевченківський гай», була передана парку «Знесіння», і категорія землі не помінялася. «Шевченківський гай» межує з парком «Знесіння». Категорія землі не мінялася, і вона має природоохоронне значення», - сказав Коровайник.
За його словами, жодне будівництво на цій ділянці неможливо, адже це землі природо-заповідного фонду. Отже, будь-які роботи передбачають не лише рішення міської ради, але й рішення Кабміну та погодження з ВРУ.
«Не йдеться про те, що земля кудись відійшла і там буде вестися будівництво», - сказав Коровайник.
На запитання, чи може бути повернута земля «Шевченківському гаю», він сказав: «Питання в тому, чи дійсно Музею потрібна ще територія. Якщо потреба є, то це питання можна обдумати. Я, наприклад, сенсу не бачу. Музей і парк «Знесіння» – це комунальні підприємства. Якщо є потреба у тому, щоб поставити якісь споруди, то є можливість обдумати, щоб ми їх поставили на території парку «Знесіння». І там, і там одна категорія земель, і в одному, і в другому випадку земля оформлена на комунальні підприємства Львівської міської радит. Не йдеться про різних юридичних осіб чи балансоутримувачів. Питання в тому, чи потрібна ця земля «Шевченківському гаю».
Сергій Коровайник не зміг чітко обґрунтувати мотивацію прийняття такої ухвали сесією Львівської міської ради, але висловив свою думку з цього приводу. Він припускає, що зробили це для більшого захисту паркової землі.
«Я висловлю свою думку. Чим більше земель буде включено в парк, тим більше територія захищена законом, адже одразу переводили її на природозахисний фонд. Парк «Знесіння» є парком загально-державно значення. Вилучення будь-якого метра землі на місцевому рівні є неможливим. Має бути погодження Києва. Можливо, не було документів по «Шевченківському гаю», тому могли керуватися тим, щоб максимально оформити територію за парком «Знесіння» для збереження цієї землі. Я не впевнений, що так воно було, але, як на мене, це логічно», - сказав Коровайник.
Натомість екс-директора Музею народної архітектури та побуту Борис Рибак, який пропрацював на цій посаді майже 16 років (з 1976 по 1991 рр) у такі випадковості не дуже вірить. І припускає, що ухвала без чіткої мотивації була прийнята для того, щоб в подальшому дати можливість розвиватися якомусь інвестору та його бізнесу.
«Музей мав майже 50 га. землі. Де поділося 15 га земля? Із 17 років праці я 14 років воював за цю землю і додатково вибив її під створення етнографічних зон музею - «Львівщина», «Волинь», «Полісся» і «Старе містечко». Нині на місці цих етнозон поставили якусь лазанку. Земля була закріплена за Музеєм державним актом, було право власності на землю, і вона була передана музею. Торік мені подзвонив заступник директора і сказав, що забрали землю, а колективу нічого не казали. Ніхто не знає, на якій підставі і якою була мета. Земля відчужена від Музею не тому, що хтось її хотів захопити. Думаю, що це якось пов’язано із будівництвом Візит-центру. Земля забрана незаконно, бо є Земельний кодекс. Згідно із земельним кодексом, якщо земля використовується не за призначенням, то вони повинні землекористувача попередити за рік. Якщо ситуація не змінилася, тоді в судовому порядку землю мають забрати. Вони ж зробили це самовільно без пояснення мотивації», - сказав Борис Рибак.
