Працювати окремо один від одного, але при цьому не втрачати відчуття колективу, зберігати позитивний настрій, коли все навколо «штормить», робити більше, витрачаючи при цьому менше – розповідаємо, які завдання з’явились у роботодавців з початком карантину та як вони їх вирішували.
За даними міжнародного кадрового порталу grc.ua, коронакриза поставила багато викликів перед роботодавцями: організувати віддалену роботу або захист співробітників, які не можуть працювати з дому, підтримати рівень лояльності і мотивації персоналу у стресовий період, оптимізувати штат тощо. При цьому зробити це потрібно було швидко і без серйозних фінансових вкладень (адже, на жаль, бюджети компаній серйозно постраждали після запровадження карантину). І багато роботодавців досить успішно впоралися з цими завданнями. З основних трендів, які проявилися під час карантину, можна виділити:
1. Посилення санітарно-гігієнічних норм
Турбота про здоров’я співробітників цього року стала не просто бонусом, який надає роботодавець, а практично життєвою необхідністю бізнеса. Особливо у цьому контексті мова йде про тих працівників, які в силу специфіки обов’язків чи галузі діяльності, не можуть працювати віддалено. Їх забезпечують індивідуальними засобами захисту: масками, рукавичками, окулярами, спеціальними захисними екранами, санітайзерами для рук та оргтехніки. Деякі компанії організували корпоративні трансфери для співробітників, тим самим мінімізуючи небезпеку їх зараження у громадському транспорті. З метою дотримання соціальної дистанції та мінімізації близьких контактів частина роботодавців ввела графіки обідів та придбала додаткові кавоварки.
2. Турбота про психоемоційний стан співробітників
Роботодавців розуміють: піклуватись зараз потрібно не лише про фізичне здоров’я. І ті співробітники, які працюють віддалено, і ті, хто продовжує їздити на місце роботи, зазнають неабиякого стресу. Тому важливо, як мінімум, додати позитив у щоденні комунікації.
Наприклад, у Synevo підхопили тренд на «антихандричний» флешмоб, коли люди копіюють відомі картини і викладають фото, та вже створили кілька сотень світових шедеврів у виконанні співробітників.
У lifecell діє психологічний клуб «PSY Club», який має на меті розвиток емоційного інтелекту. Останнє онлайн-обговорення «Як зберегти стійкість під час змін?» було присвячене викликам, з якими всі ми зіткнулися під час карантину. У рамках «PSY Club» співробітники також мають нагоду поспілкуватися зі своїми колегами, які володіють певними психологічними практиками, та одержати відповідну психосоціальну підтримку. А співробітники Admixer для отримання такої підтримки можуть звернутись до корпоративного психолога.
У «Датагруп» акцентували увагу на тому, що у здоровому тілі – здоровий дух. За допомогою спортивно-благодійного проєкту компанії – DataHeart – співробітники заохочуються тренуватися вдома та реєструвати свої тренування в корпоративній системі – для доброчинної допомоги підопічним проєкту.
3. Діджиталізація
Перехід на дистанційний формат роботи та переведення більшості робочих процесів та комунікацій онлайн став справжнім викликом для компаній. Але багато хто зміг з ним впоратись, не збавити обертів та отримати максимальну користь від таких змін.
Так, наприклад, у «Київстарі» зізнаються: наради менеджменту, які перейшли у формат онлайн, наразі відбуваються навіть частіше, ніж у «докарантинний» період. Зокрема, щотижня збирається антикризовий комітет, де обговорюється поточна ситуація в країні і компанії та план подальшіх дій.
У lifecell запевняють, що карантин – не привід зупиняти корпоративне навчання. Наразі в компанії воно відбувається за графіком у віддаленому режимі. Крім того, були розроблені та впроваджені нові теми та формати. Так, онлайн-формат корпоративного навчання «Go Online Club» дає змогу брати участь у нових тренінгах на різні теми ― від «Skype for Business: 10 лайфхаків для проведення вебінарів та онлайн-зустрічей» до «Сім технік адаптування до змін».
А у Beetroot нагадують, що на роботі ми не тільки працюємо, але й спілкуємось з колегами, наприклад, за чашкою кави на кухні. Під час карантину роль цієї кухні виконують Online Lounge Zone – окремі відео-канали, створені для кожного міста, куди можна у будя-який час приєднатись та, як на справжній кухні, застати там когось іще. Та, бувало, що чаєм та бесідою не обмежувалось і, під кінець дня, народ збирався з келишком вина навіть караоке співати у лаунжах.
Діджитал-інструменти відкривають і ширші можливості для взаємодії з членами родин співробітників (а це, в свою чергу, може допомогти підвищенню рівня лояльності з їх боку). Так, наприклад, у «Капарол Україна» на онлайн-нарадах команда познайомилася із сім’ями, близькими та домашніми улюбленцями одне одного, у спільному чаті всі встигли обмінятися фото робочих місць, домашніх улюбленців. У Beetroot влучно підмітили, що на карантині сидять не тільки дорослі, та почали проводити вебінари для дітей. А у «Київстарі» створили групу «ALARM! Діти на карантині», де влаштовують активності для малчеі, роблячи їх життя цікавішим, а життя колег хоч трошечки спокійнішим.
4. Оптимізація кадрового ресурсу
На жаль, карантин – це не тільки необхідність перевести все онлайн. Багато хто стикнувся з необхідністю зменшити витрати та оптимізувати кадрові ресурси. І компаніям вдалось з честю впоратись с цією задачею.
Наприклад, у RedHead Family corporation на сьогодні відбір кадрів виключно внутрішній – тимчасово незайняті працівники (наприклад, продавці-консультанти категорії «Меблі») залучені до обробки вхідних дзвінків в інтернет-магазин antoshka.ua. І співробітники показують готовність до оперативного освоєння нових навичок і нових посад.
А у EVO запустили проєкт EVO Freelance. Керівники, у яких стало більше завдань, і керівники, у яких недозавантажені співробітники, заповнюють форму. Одні — описують завдання, для яких бракує людей. Інші — якими навичками володіють тимчасово незавантажені співробітники. А People Team зводить цих людей. Наприклад, команда організації заходів зараз на 30% займається своїми прямими завданнями – організацією заходів і курсів, але в онлайні. А 70% часу витрачає на допомогу іншим: дослідження, робота з відгуками, дзвінки постачальникам медтоварів, соцмережі, лендінги тощо.
5. Активізація програм КСВ
Цей тренд, який був актуальним і до карантину. Ще минулого року під час вебінару у рамках проєкту «Рекруторія» Ольга Бойко, яка на той час обіймала посаду провідного фахівця з Корпоративної соціальної відповідальності в Ашан Україна, запевняла: в майбутньому виживуть лише соціально-відповідальні компанії. І теперішню ситуація змусила бізнес ще більше згуртуватись, щоб допомогти вирішувати проблеми спільноти.
Умовно такі активності наразі можна розділити на дві групи:
- Придбання необхідного обладнання, засобів захисту тощо чи перерахування коштів для цих цілей: акціонер компанії Vodafone, група компаній NEQSOL Holding, виділила $ 1млн для покупки обладнання, систем тестування, препаратів і витратних матеріалів в лікарні України. Холдинг «Сімпатік Груп», який опікується Улянівською школою-інтернатом № 5 Білопільського району Сумської області та Спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом № 5 у Києві, забезпечили ці дитячі заклади масками та антисептиками, безкоштовно передали свої антисептичні гелі у Київську обласну лікарню №2, ЧАО «Укрпошта», а також у військові підрозділи, що знаходяться на передових позиціях в Авдіївці. Moneyveo виділила 3 млн грн на закупівлю апаратів штучної вентиляції легенів і придбала три американські апарати для українських медустанов, зокрема для Київської міської клінічної лікарні №9 та Чернівецької обласної клінічної лікарні. А «Київстар» спільно з благодійним фондом «Твоя опора» закупив апарати штучної вентиляції легень, монітори контролю стану пацієнтів, захисні костюми та інше спорядження для медиків на 30 млн грн.
- Надання сервісів чи продукції на безкоштовній підставі. Наприклад, «Вітмарк-Україна» збільшила кількість продукції, яку передає для соціально незахищених верств населення. Vodafone всім медичним працівникам, які користуються компанії, з 1 квітня нараховали 10 ГБ інтернету і 1000 хвилин на дзвінки, та надали безлімітний доступ до соціальних мереж і месенджерів. А в рамках підтримки проекту «Всеукраїнська школа online» також відкрили вільний доступ до трансляцій уроків через сервіс Vodafone TV. lifecell почав безкоштовно надавати 20 ГБ Інтернету та 1500 хвилин для дзвінків на міські та мобільні номери по Україні.
6. Переосмислення ролі лідерів
«Лідер – це особистість, яка вміє сам швидко адаптуватися та адаптувати команду до ситуацій, що швидко змінюються», - таку характеристику навели учасники минулорічного дослідження «HR-персона року». І коронакриза ще більше актуалізувала потребу в лідерах певного типу.
За словами Галини Цвіркун, директорки департаменту персоналу поштово-логістичної групи «Міст Груп», в один день змінився профіль керівника: «В минуле відходять «досконалі менеджери», актуальними стають «живі лідери». Це ті, які, можливо, і не знають сценаріїв виходу з кризи, бо ніколи в них не перебували. Але ті, які здатні швидко реагувати на зміни, генерувати ідеї, вести за собою людей, дивитися в очі страхам і відверто про це комунікувати з працівниками».
Що ж саме повинні робити лідери зараз? Ось невеликі приклади. Менеджмент «Київстару» щотижня проводить онлайн-зустрічі з усіма співробітниками компанії, де всі охочі отримують відповіді на актуальні питання, які їх турбують. Подібної практики дотримуються у Metinvest Digital. Щотижня за допомогою Microsoft Teams у компанії проводять Townhall-зустрічі з усіма співробітниками, на яких лідерська команда на чолі з CEO ділиться оперативною інформацією щодо розвитку бізнесу, ситуації з карантином в компанії та Україні, а також відповідає на питання в прямому ефірі. Це надає співробітникам відчуття команди і підтримки, допомагає сфокусуватися на робочих пріоритетах, отримати рекомендації щодо організації робочого часу і простору.
У Avon Україна запевняють, що у таких комунікація велику роль відіграють саме відео-дзвінки. Вони створюють ефект присутності і включають всіх учасників в дискусію, дають можливість керівникові «відчувати» емоційний фон в команді і реагувати на негативні зміни своєчасно. А, наприклад, СЕО компанії «Датагруп» Михайло Шелемба разом з активістами проєкту DataHeart двічі на тиждень проводить корпоративну ранкову онлайн-зарядку – це допомагає починати разом робочий день, підтримувати одне одного, допомагати підопічним зберегти єдність та гарний настрій.
Чи втратять ці тренди свою актуальність після зняття чи послаблення карантинних обмежень? Ні. Як влучно відмітила Вікторія Павліченко, People Operations Manager компанії Admixer, важливо, щоб у співробітників почуття безпеки зберігалося і після карантину: «Якщо ви зараз впроваджуєте цінні ініціативи, будьте готові, що люди швидко звикають до хорошого. Подумайте про розчарування співробітників, якщо ви знизите заходи захисту після зняття обмежень. Компанія заслуговує лояльність співробітників роками, але може вбити її декількома необдуманими діями». Тому ніколи не пізно взяти на озброєння зазначені вище тренди.
