На Афоні вдалося віднайти імовірну печеру українського подвижника і письменника-полеміста XVII ст. прп. Івана Вишенського.
Про це повідомив дослідник Сергій Шумило на своїй Facebook-сторінці.
Він зазначив, що із допомогою болгарських колег-спелеологів на Афоні вдалося відшукати невідому чернечу печеру неподалік від стародавнього Зографського монастиря, в якій, імовірно, в затворі провів останні роки життя видатний український святий, афонський старець і письменник-полеміст XVII ст. прп. Іван Вишенський, який родом був з м. Судова Вишня, що на Львівщині.
"Мало хто знав, що насправді Іван Вишенський не просто письменник-полеміст, а й афонський схимник, який на Афоні прожив понад 40 років. Останні роки життя він провів у печерному затворі у печері поряд із Зографським монастирем, підписуючись у своїх посланнях як «Іоан Русин, печерник Зографський»", - зазначає дослідник.
За його словами, він донедавна я вважав, що імовірна печера, в якій подвизався старець Іван Вишенський, це та, в якій до того подвизався прп. Косьма Зографський (відома як «печера Косьми Зографського»).
"Але поки що це моє припущення не вдалося підтвердити через те, що в печері не збереглися сліди тривалого проживання людей… Імовірно, що Іван Вишенський міг бувати у цій печері, але не факт, що останок життя провів саме у ній…", - пише Шумило
Водночас, від додає, що нововиявлена Зографська печера більше підходить під умови суворого затворницько-отшельницьго життя. Розташована вона вгору від Зографського монастиря, по дорозі (стежці) від Зографу до монастиря Костамоніт, на крутому схилі над «Зографською річкою». Щоб спуститись до печери від стежки, треба прив’язувати мотузки до дерев і по них спускатись вниз по схилу до печери.
Дослідник підсумовує, що подвижник, який уходив в затвор у цю печеру, справді був відрізаний від світу, і навіть їжу міг отримувати лише по мотузках, які мали йому спускати згори вниз до печери. Також він пише, що всередині скельна печера природного походження і була пристосована для проживання, мала кілька невеличких «кімнат», обкладених камінням з глиною і навіть частково поштукатурених і побілених. А ще там були віконні отвори, збереглася кіпоть від вогнища. Шумило робить висновки, що все свідчить про те, що у цій печері тривалий час жили і молилися самітники. Болгарськими колегами виявлені навіть залишки кераміки. Дослідник припускає, що це і є печера прп. Івана Вишенського Святогорця.
"На жаль, незручність доступу до печери ускладнює її дослідження. Але, сподіваюсь, в подальшому ще зможемо її дослідити більш ретельніше, зокрема й з метою з’ясування, чи справді там подвизався український старець і письменник-полеміст Іван Вишенський. В усякому випадку, сам Іван Вишенський залишив незаперечні свідчення, що останні роки життя провів у печерному затворі в печері Зографського монастиря. Тож згадана ним печера однозначно має бути поруч із Зографським монастирем (хоча, не виключено, що в різні періоди він міг жити в затворі в різних печерах Зографського монастиря)", - додав Шумило.
