Слухай онлайн
Cуспільство

На Львівщині замість нинішніх 20 районів планують утворити 7. Деталі

Відповідно до реформи децентралізації області змінять свої межі, більшість теперішніх районних центрів чекає ліквідація. Про те, які зміни на нас чекають Гал-інфо поспілкувалося з консультантом Асоціації міст України Віталієм Корецьким.
Міністерство розвитку громад і територій опублікувало проект розподілу майбутніх районів.

Нагадаємо, нещодавно Міністерство розвитку громад і територій опублікувало проект майбутніх районів у всіх областях України. У більшості областей залишать по 4-5 районів. Загалом з 490 районних центрів залишиться лише 118.

У Мінрегіоні зазначили, що карти майбутніх районів підготовлені на основі пропозицій обласних державних адміністрацій та консультацій з експертами. Це є лише першим проектним документом, який ще зазнає змін в ході погоджень та попередніх обговорень перед його схваленням.

На Львівщині замість нинішніх 20 районів планують утворити 7: Дрогобицький (239 тис. осіб),  Золочівський (163.3 тис. осіб),  Львівський (1124.5 тис. осіб),  Самбірський (227.7 тис. осіб),   Стрийський (327.7 тис. осіб),  Червоноградський (233 тис. осіб), Яворівський (206.9 тис. осіб) райони. До Львівського району увійдуть теперішні райцентри Пустомити, Перемишляни, Городок, Жовква, Кам'янка-Бузька.

Зникнуть Бродівський, Буський, Городоцький, Жидачівський, Жовківський, Кам'янка-Бузький,  Миколаївський,  Мостиський, Перемишлянський, Пустомитівський, Радехівський, Сколівський, Сокальський, Турківський райони.  

Чому виникла необхідність зміни районного поділу?

Концепція, яка була розроблена у 2014 році включала в себе реформування базового рівня, тобто створення громад, та  реформування субрегіонального рівня - районів.  Відповідно з передачею повноважень на на рівень громади зменшилися повноваження районів. Тому таке районування   - це вимога часу.

За яким принципом формували нові райони?

Напрацювання нового плану районування розпочалося ще в минулому році. Декілька груп експертів працювали над цим питанням. Були пропозиції про створення від 5 до 8 районів на Львівщині, але обласна адміністрація на підставі напрацювань міжвідомчої робочої групи подали до Міністерства розвитку громад і територій пропозицію про створення 6 громад.  За результатами роботи самого Міністерства розвитку громад і територій виникла пропозиція про  створення 7 районів. 

Що зміниться у районах? 

У майбутніх районів не буде тих повноважень, які є сьогодні у районних адміністрацій. На районному рівні залишаться управління вторинною і  спеціалізованою медициною та  якісь речі,  які стосуються соціального захисту.  Для простих мешканців територій мало що зміниться, тому що первинні послуг будуть надавати в адміністративних  центрах їхніх громад. Реформа більше стосується адміністративного управління територіями і вона мало буде стосуватися громадян.  Щодо фінансування, то воно переходить на рівень громад. Основні податки  будуть залишатися у громадах. Районний рівень буде більше адміністративним, ніж виконавчим. 

Є певна диспропорція у кількості мешканців районів. З чим це пов'язано?  

Так, є певна диспропорція  у кількості мешканців,  які будуть жити у нових районах.  Від 160 тисяч  у Золочівському  і до понад мільйона  у Львівському. Проте та кількість послуг, яка буде на субрегіональному рівні, дозволяє такий розрив.  Майже всі потрібні адміністративні послуги мешканці будуть здобувати на рівні громад, і це буде зменшувати кількість послуг, які люди отримували на регіональному рівні.  Проблем для мешканців не буде,  їм більше не треба буде  їздити у районні центри.

Як ця реформа вплине на місцеві вибори у жовтні 2020? 

З урахуванням усіх обіцянок вибори у жовтні 2020 року мали б відбутися на новій адміністративно-територіальній основі.  Відповідно для того, щоб це сталося, до 25 липня мають бути прийняті всі зміни до адміністративно-територіального устрою та мають бути прийняті всі перспективні плани усіх областей.  Крім того, Верховна Рада має затвердити зміни до виборчого кодексу й інших законодавчих актів. 

Чи планують громадські обговорення? 

Це для мене є основним застереженням щодо перспективного плану. Згідно з методикою формування спроможних громад одним з основних підзаконних актів, які внормовують формування перспективних планів областей,  є громадські обговорення  з відповідним протоколюванням  думок громад.   Облдержадміністрації спростили свою роботу і покликали  на громадське обговорення лише  керівників органів місцевого самоврядування. На цих  обговореннях не  фіксували думок громадян.  Звичайно, план враховує  напрацювання,  які були зроблені впродовж 2015-2020 років, але дуже багато думок громад не почуті.  Я знаю, що на громадські обговорення у Золочівському районі зібралося понад 400 людей, і був створений відповідний протокол, але  його не врахували під час створення перспективного плану. Так само у Дублянах і Брюховичах відбувалися громадські обговорення, які не були враховані.  Малехівська сільська рада проводила сесії, які так само  не врахували під час формування перспективного плану.   Я вважаю,  що результат досягнутий, але багато думок не почуті. Перспективний  план,  попри те, що він вже затверджений Кабінетом Міністрів, все одно ще залишається динамічним. Тому обласна адміністрація  мала би дослухатися до тих думок, які є на територіях. 

Які переваги і недоліки має новий  адміністративний  поді­л?

Мені особисто  не подобається диспропорція чисельності.  Львів великий мегаполіс, і мали  б проговорити агломераційні речі, але все  інше, що не стосується Львова, оптимальне. 

Розмовляла Олеся Філоненко

Додамо, після запису матеріалу, стало відомо що, Правління Асоціації міст України звернулося до президента, Кабінету міністрів Верховної Ради України та керівників політичних фракцій і груп щодо проєкту Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів», яку планується розглянути на засіданні Уряду 12 червня. 

Як повідомили Гал-інфо в Офісі реформ у Львівському РВ АМУ, правління АМУ категорично проти цього рішення як такого, що знищує результати децентралізаційної реформи, розбудови ОТГ та призведе до вилучення з бюджетів міст і громад значної частини доходів, необхідних для надання життєво необхідних послуг їх мешканцям.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ

");