Вищі прибутки, якісніші послуги. Хто мешкає в агломераціях, має на 10% більше грошей. В більш багатих країнах значніша частина людей – 71% – проживає в агломераціях.
Водночас бідніші країни в агломераціях мають удвічі менше жителів. Це – один із привабливих факторів для створення агломерації і в нас, довкола Львова. Саме тому розпочали роботу над створенням стратегії. Усі деталі – трошки згодом.
АГЛОМЕРАЦІЇ: СВІТОВИЙ ДОСВІД, УКРАЇНА ТА ЛЬВІВ
Саме слово «агломерація» прийшло із латини: аgglomero – нагромаджую. У Державній стратегії регіонального розвитку до 2027 року дають чіткіше визначення агломерацій. «Це територіальні скупчення населених пунктів (насамперед міст), що формують цілісні суспільно-територіальні утворення з чисельністю населення понад 500 тис. осіб. Агломерації є територіями концентрації населення, капіталу та бізнесу і мають інтенсивні господарські, трудові, культурно-побутові зв’язки з навколишніми територіями, характеризуються високим рівнем розвитку інфраструктури, економіки, надання послуг населенню» .
Метрополії (metropolia), метрополійні регіони (metropolitan regions) або метрополійні території (metropolitan area) – саме так агломерації називають у світі. В документах ООН метрополійні території визначають «як місто та його зону «комутації» (commuting), яка складається з передмістя, приміських і сільських районів, економічно та соціально пов’язаних з містом» .
Якщо усе спростити, то можна сказати: агломерація – це не об’єднання, фізичне чи адміністративне населених пунктів. Громади тут самостійні. Але взаємодіють та спільно вирішують спільні питання. Такі справи як транспорт, сміттєпереробка чи складне виробництво потребують чималих зусиль в межах значних територій. Саме тому рівноправні, паритетні громади і співпрацюють межи собою.
Загалом агломерації утворюють свого роду мережу, яка фактично формує каркас економіки сучасної Європи. Львівська агломерація має всі шанси стати одним з важливих вузлів цієї мережі – і не тільки європейської. Адже Україна все більше інтегрується в європейський і світовий простір.
Чи не насамперед варто відзначити, що в агломераціях власне і створюють більшість продукції. В країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) уже в середині 2010-их років було 275 агломерацій, які займали 4% території, де проживала приблизно половина населення і вони створювали 55% ВВП. В агломераціях країнах ЄС проживало в той же ж період 59% людей, які створювали 69% ВВП. З часом ці цифри тільки ростуть.
ЛЬВІВСЬКА АГЛОМЕРАЦІЯ – ПЕРСПЕКТИВИ
Станом на 2020 рік в світі нараховували 1934 агломерації (метрополійні території) з чисельністю мешканців понад 300 тисяч. Згідно із прогнозами ООН їхнє число до 2035 року виросте до 2363. Втім, в категорії більше 1 млн мешканців, до якої потенційно входить Львівська агломерація, таких заледве більше півтораста.
Які ж межі майбутньої агломерації? Це найбільше місто та центр регіону Львів і майже два десятки сусідніх громад. Зокрема до комітету, який почав працювати над стратегією розвитку Львівської агломерації, делегували своїх представників такі громади (в алфавітному порядку): Великолюбінська, Городоцька, Давидівська, Жовківська, Жовтанецька, Зимновідська, Івано-Франківська, Куликівська, Львівська, Мурованська, Новояричівська, Оброшинська, Підберізцівська, Пустомитівська, Сокільницька, Солонківська, Щирецька. Комітет цей створений розпорядженням начальника Львівської ОВА Максима Козицького і працює за підтримки обласного економічного департаменту. А Рада Європи зголосилася бути партнером громад потенційної агломерації у цьому процесі. Зокрема, стратегія агломерації розробляється згідно методології Рад Європи і за активної участі її фахівців з України, Польщі та Франції.
Кожен член агломерації може принести свою частку в спільний результат. І виграють від цього насамперед люди, які тут мешкають. Бо мешканці і мешканки агломерацій традиційно мають кращі можливості працевлаштування і вищі заробітні плати (так званий «більш глибокий» ринок праці), доступ до більш широкого спектру і вищої якості послуг тощо.
А щодо самої агломерації, то з високою ймовірністю можна прогнозувати, що вона буде поступово перетворюватись в потужний агломераційний вузел, який матиме суттєвий вплив на економіку регіону і країни в цілому. Дослідження показують, що позитивний економічний ефект агломерацій і великих міст відчувається навіть на відстані 200-300 км. А це означає, що Львівська агломерація матиме економічний вплив на всю західну частину України (аж до Хмельницького) і навіть на всю східну частину Польщі (аж до Кракова).
ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ЛЬВІВСЬКОЇ АГЛОМЕРАЦІЇ
Уже відбулись перші засідання робочих груп, в які входять представники громад, на яких мова більше йшла про проблеми, з якими вони зустрічаються. Відтак Рада Європи допомогла організувати низку фокус-груп, до яких залучали уже представників різних фахових середовищ, експертів, науковців, громадські організації. І тут мова більше йшла про спільні цілі громад Львівської агломерації та виклики, для вирішення яких потрібна співпраця громад. До прикладу, на групі щодо екології говорили про те, як спільними зусиллями забезпечити чистоту малих річок і водойм, повітря, роздільний збір сміття тощо. Інша дискусія була присвячена шляхам посилення потенціалу Львівської агломерації як одного з провідних студентських і наукових центрів України. Такі ж дискусії відбулись і з тими, від кого залежить розвиток бізнесу, хто займається наданням медичних і соціальних послуг тощо. Тепер зібрані дані будуть оброблені фахівцями та представлені робочим групам. Власне в такій взаємодії представників громад й фахових експертів і формуються контури майбутньої Стратегії розвитку Львівської агломерації.
Одне із головних завдань – якісне управління на усіх теренах в складі агломерації, аби мешканці отримували європейське урядування та послуги незалежно від того, де саме вони проживають. В цьому власне і сенс агломерації – в об’єднанні зусиль, обміні знаннями, спільній турботі про мешканців і мешканок. Що ж, Львівська агломерація – на старті. Але він має стати початком успішного й довгого шляху.
