Проєкт Стратегії розвитку Львівської агломерації, скерований до 2027 року, представили громадськості регіону. Поки що це перший і наразі єдиний в Україні міжмуніципальний стратегічний документ такого рівня.
Процес роботи над стратегією агломерації стартував минулої осені відповідно до розпорядження начальника Львівської обласної військової адміністрації. 18 громад включно з Львівською прийняли участь у такій спільній роботі. Це переважно громади, які межують безпосередньо зі Львовом або з однією з суміжних, тісно пов’язані з ним економічними та соціокультурними зв’язками і утворюють коло навколо обласного центра приблизно 30-км радіусу. Розробка стратегії здійснюється за підтримки програми Ради Європи «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні» і за участі Фонду розвитку місцевої демократії імені Єжи Регульського (Польща). В рамках підготовки стратегії було проведено соціологічне дослідження і фокус-групи з різними категоріями стейкхолдерів, відбулась низка засідань робочих груп за участі представництва громад і за підтримки фахового середовища, зустрічі безпосередньо з активами громад, проводився публічний збір ідей можливих проєктів співпраці. Проведені дослідження підтвердили, що Львівська агломерація як певна спільнота пов’язаних між собою громад уже склалась. Залишилося лише налагодити в рамках цієї спільноти справді ефективну і взаємовигідну взаємодію. І 88% мешканців Львівської агломерації підтримують необхідність такої співпраці Львова та сусідніх громад.
Напрацювання стратегії агломерації – знаковий крок для Львівщини та й України загалом. Відтак після її схвалення представниками громад, які увійшли до керівного комітету з її розроблення, Львівська агломерація має всі шанси стати лідером у впровадженні європейських підходів до врядування у такого роду територіях. «Тут ми наразі відстаємо від країн ЄС років на 20-30. На державному рівні наразі виділяють сім агломерацій. І те, що напрацьовують у Львівській агломерації, стане в подальшому моделлю для розвитку інших метрополійних територій нашої держави, особливо на етапі відновлення», - вважає консультант Програми Ради Європи «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні» Мирослав Кошелюк.
Розраховувати на підтримку агломераційних проєктів коштами з державного бюджету, особливо в цей непростий час, важко. «Де вони є точно – це в програмах Європейського Союзу. Ми добре знаємо ці програми, тому Львівська агломерація, напевно, буде першою, хто постукає за цими грошима», – переконаний начальник департаменту економіки Львівської обласної військової адміністрації Степан Куйбіда.
В Європейському Союзі дійсно є окремі програми, які підтримують більш тісну співпрацю між великим містами і їхніми меншими сусідами. Громади, які входять до Львівської агломерації, мають добру міжнародну репутацію та розташована на межі з євроспільнотою. Тому цілком можуть скористатись такими програмами, щойно вони стануть доступними для України як кандидата на члени в ЄС.
Але дуже важливо, щоб співпраця враховувала інтереси усіх громад, аби в людей не було фобій щодо поглинання чи інших речей. «В Євросоюзі і європейських агломераціях зокрема є досвід прийняття рішень, коли кожна громада відчуває себе повноправним членом такого партнерства, і ми цим досвідом скористаємось», - розповів під час презентації перший заступник міського голови Львова з містобудування Любомир Зубач.
Мешканці майбутньої Львівської агломерації натомість отримають змогу спільно вирішити ті проблеми, які турбують громади роками. Зокрема, є низка транспортних проблем, про вирішення яких йде мова в стратегії. Напрацьовані також пропозиції про спільні водопостачання, водовідведення і поводження з відходами. Адже йдеться не в останню чергу про можливість отримання грантових європейських коштів на реалізацію спільних інфраструктурних проєктів. А це сприятиме підвищенню якості та комфорту проживання мешканців всіх громад. Розробники запевняють: стратегія має цінність, коли за нею проглядається конкретна людина.
Над реалізацією кількох проєктів уже почали працювати. Уже обговорюються питання очистки малих річок, розширення мережі централізованого водопостачання, пілотних доріжок для велосполучення помежи громадами, впровадження агломераційного квитка на громадський транспорт. Сіли за один стіл і ті, від кого може залежати впровадження приміської електрички – проєкту, про який давно уже йде мова. «Зрозуміло, що за 4 роки нереально запустити електричку в повному обсязі, але спільними зусиллями можна запустити певні пілотні напрямки», - зазначив консультант Програми Ради Європи «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні» Мирослав Кошелюк.
Розробники стратегії агломерації наголошували ще й на тому, що агломерація – це разом більше мільйона і це вагомий аргумент для залучення інвестицій. Власне співпраця і згуртованість громад, якість життя мешканців і конкурентоздатність агломерації і є трьома стратегічними акцентами, на яких має бути сфокусований її розвиток.
Орієнтовно за місяць, після ознайомлення мешканців з проєктом Стратегії і публічного обговорення, документ у листопаді має затвердити керівний комітет у складі представників усіх громад. А далі треба створювати певну платформу для того, щоб координувати спільні дії, можливо формувати Асоціацію органів місцевого самоврядування «Львівська агломерація», як це зробили громади Краківської метрополії, і рухатися вперед.
Детальніше ознайомитись із проєктом стратегії можна за посиланням.
Коментарі можна надсилати на пошту [email protected].
Автор – Григорій Макарів
