Верховна Рада ухвалила закон, який затверджує засади державної екологічної політики на період до 2030 року (далі Стратегія-2030).
Документ, який, без перебільшення, може докорінно змінити як принципи ведення бізнесу в Україні, так і загалом спосіб життя українців. Ми зосередимось на деяких конкретних показниках, що закладені в Стратегії-2030.
Викиди в атмосферу: парникові гази та забруднюючі речовини
Україна в 2016 році ратифікувала Паризьку угоду про низьковуглецевий розвиток, тому зобов'язана поступово відмовлятися від викопного палива і розвивати енергетику з поновлюваних джерел.
Крім того, Україна зобов'язана не перевищувати певний рівень викидів парникових газів. Проте базовим рівнем для України визначено рівень викидів СО2 що був на початку 90-х років минулого століття. В 1992 році, згідно зі статистикою Світового банку, викиди діоксиду вуглецю в Україні становили 631 тисячу кілотонн (тис. кт). Протягом 20 наступних років викиди зменшились майже втричі і в 2014 році складали вже 227 тис. кт. Це за даними Світового банку. За даними Держкомстату України ще менше - 195 тис. кт. Таким чином, Україна має значний запас щодо збільшення викидів парникових газів.
Основними джерелами викидів парникових газів в Україні є промисловість, енергетика і транспорт. Левова частка припадає на стаціонарні об'єкти. Наприклад, за даними Держкомстату, із всіх викидів СО2 в Україні в 2015 році, 86% були утворені стаціонарними джерелами (енергетика і промисловість), і лише 14% - пересувними (громадський, комерційний та особистий транспорт).
Викиди парникових газів є причиною т.з. парникового ефекту. Але, окрім діоксиду вуглецю, промислові та побутові викиди містять велику кількість інших шкідливих сполук, які забруднюють повітря. За даними Держкомстату в 2015 році було викинуто в атмосферу 4,5 тис. кт забруднюючих речовин. Це без урахування викидів діоксиду вуглецю. Обсяги викидів забруднюючих речовин також потрібно знижувати. За 15 років (з 2015 по 2030) в Україні передбачають скоротити викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря від стаціонарних джерел на 15%. А викиди від пересувних джерел - на 30%. До показників будуть включені всі забруднювачі, які умовно будуть приведені до оксиду вуглецю з урахуванням відносної їх агресивності.
Вочевидь, майбутні виклики вимагають від бізнесу впровадження новітніх очисних технологій та дотримання підприємствами режимів експлуатації пилогазоочисного обладнання.
Забруднення води
В 2017 році у поверхневі водні об'єкти України було скинуто 997 млн тонн неочищених або недостатньо очищених вод, згідно з даними Держкомстату. Як зазначено в Стратегії-2030, основними забруднювачами води є сполуки важких металів, сполуки азоту та фосфору, нафтопродукти, поверхнево-активні речовини тощо. Найбільшими джерелами забруднення є скиди підприємств, та змив агрохімії (міндобрива, пестициди тощо) з сільськогосподарських полів. Іншою складовою проблеми є неналежний стан інфраструктури водовідведення та очисних споруд в населених пунктах. До того ж, велика кількість водокористувачів не дотримуються норм щодо водоохоронних зон.
Становище водних ресурсів близьке до катастрофічного. Щоб в виправити ситуацію в Стратегії-2030 зафіксували ціль по скороченню в декілька разів
обсягів скидів неочищених стічних вод в річки, озера і в морське середовище (див. інфографіку). Буде чудово, якщо обсяг скидів забруднених вод не перевищуватиме п’яти відсотків.
Зрозуміло, що досягти заявленого показника можливо тільки підвищивши контроль і вимоги до промислових водоспоживачів. Напевно бізнесу слід очікувати підвищення вимог в процедурі отримання спецдозволів на водовідведення.
Відходи
В Україні дуже низький рівень переробки та утилізації твердих побутових відходів (ТПВ). Значну їх частину захоронюють на полігонах. Багато полігонів перевантажені і не відповідають природоохоронним та санітарним нормам. Саме тому в Стратегії-2030 передбачено зменшення частки відходів які захоронюються до 35% (від усіх утворених відходів). Наразі, цей рівень складає 50%.
Слід також відзначити, що в Україні відсутнє фактичне роздільне збирання відходів. Відповідно, небезпечні відходи змішуються та захоронюються разом з побутовими. Це справді величезний ризик як для здоров'я людей, так і для довкілля. Проблему накопичення ТПВ неможливо розв’язувати без побудови потужних комплексів з сортування та утилізації відходів, в тому числі і небезпечних.
Відновлювана енергетика
Ще один важливий показник, закладений в Стратегії-2030, стосується енергетики. Україна задекларувала, що до 2030 року в своєму енергобалансі збільшить частку енергії виробленої з відновлювальних джерел з 4 до 17%.
Збільшення частки виробництва енергії з відновлюваних джерел має зменшити шкідливі викиди в атмосферу, адже ТЕС і ТЕЦ є одними з головних забруднювачів атмосфери.
Всі конкретні показники і цілі Стратегії-2030, про які було написано вище, пов'язані між собою. Не досягнувши прогресу в одному питанні, годі сподіватися на успіх в іншому. Екологічна стратегія повинна впроваджуватись комплексно. Від налагодження переробки відходів залежать реформи в енергетиці. Без реформ в енергетиці неможливо скоротити викиди в атмосферне повітря. І так далі. Екологічні цінності стають повсякденним пріоритетом.
