«Путін мав намір використати «сирійську шпарину» для того, щоб повернути Росію в велику геополітичну гру й домогтися послаблення її економічної та політичної ізоляції. Цього не вдалося зробити. Єдине, на що спромігся Путін, – це зменшення гостроти українського питання, проте надзавдання російської дипломатії щодо обміну України на Сирію й повернення Росії до клубу ключових геополітичних акторів не було реалізоване», – зазначив у коментарі «Гал-інфо» керівник Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.
Він наголосив, що українська дипломатія зробила все можливе, щоб українське питання, в тому числі питання Криму, не зникло з радарів наших західних партнерів. Донести та обстояти свою позицію дипломатам вдалося – як завдячуючи промовам, так і неформальному спілкуванню.
«Розмова двох президентів (Порошенка й Обами) не була публічною. Це була кулуарна бесіда, котра відбулась, як то кажуть, на полях, чи маргінесах, Генасамблеї ООН. Зрозуміло, що вона не могла бути довготривалою, дипломатично структурованою та насиченою глибинним змістом. Однак, це й не потрібно. На такого роду форумах важливі публічні промови. Й те, що сказав Обама в частині України, є вельми показовим», – наголосив Вадим Карасьов.
За його словами, Україну не забули й не забудуть, оскільки проблема полягає не лише в Україні: це проблема збереження міжнародного права, територіальної цілісності країн світу, недопущення агресії та окупації.
«Тому слова засудження анексії Криму й підтримки України не могли не прозвучати з вуст лідера домінуючої в світі країни. Ніякого розміну чи обміну Сирії на Донбас або Крим не відбулося й ніколи не відбудеться. Якщо Обама засудив анексію Криму, то це значить, що санкції з Росії не будуть зняті аж до звільнення півострова від російських окупантів. Власне, слова про те, що санкції будуть збережені, прозвучали і з вуст наших європейських партнерів», – зазначив він.
За словами Вадима Карасьова, позиція президента Сполучених Штатів, який спеціально наголосив на тому, що не має на меті політично ізолювати Росію й повертатися до холодної війни, є реалістичною й виправданою, оскільки економічні санкції також є дієвим інструментом політичного тиску.
«Слід розуміти, що економічні санкції стосуються, зокрема, й заборони на імпорт до Росії військових технологій, яких конче потребує російський ВПК та російська армія. Це армія, яка сьогодні має можливість втрутитися в сирійські справи. Очевидно, що якби її військові технології були на порядок нижче, то й можливості для використання сирійського питання (яке Путін використав, зокрема, й для того, щоб зустрітися з Обамою та показати, що той потребує російської допомоги) Росія не мала б», – сказав експерт.
Вадим Карасьов зазначив, що санкції працюють на майбутнє й б’ють безпосередньо по військовій потузі Росії, ослаблення якої вже в недалекому майбутньому не дасть їй можливості використовувати свою військову силу в точках нестабільності по всьому світі. Що, своєю чергою, сприятиме й геополітичній ізоляції Росії.
«Так що сьогодні це єдиний шлях. Треба бути реалістами. Крім того, якщо сьогодні Росія має дипломатичні, військові та військово-технічні можливості для стабілізації ситуації на Близькому Сході, то чому б їх не використати? Це теж певна політична гра: використовуй тих, хто хоче використати тебе», – наголосив він.
Воднораз експерт залишив відкритим питання, чи загроза подовження та посилення санкцій схилить Путіна до поступок на Донбасі.
«І тут постає запитання, чи захоче Путін використати своє повернення в велику геополітичну гру й погодитися на той варіант виборів (на Донбасі), який пропонує Україна, Франція та Німеччина, – чи, навпаки, буде й надалі діяти так, як і діяв. Думаю, що, враховуючи жагу Путіна до повернення до клубу світових лідерів, він може піти на певні поступки. Хоча це буде залежати від нашого з партнерами дипломатичного тиску. Так що потрібно тиснути й зробити все, щоб мир на Донбасі не був досягнений надто великою ціною», – резюмував експерт.
Розмову вів Сергій Стуканов.
