Для напрацювання оновленої Стратегії розвитку Львова’2025 Інститут міста реалізував дослідження, аби зрозуміти: які саме питання турбують мешканців та чи дійсно проблеми, про які найчастіше говорять мешканці, повинні бути пріоритетними у фінансуванні. Про це повідомили Гал-інфо у пресслужбі ЛМР.
Нижче подаємо результати дослідження.
Чи спостерігають львів’яни покращення у місті?
Загалом 64% опитаних відзначають про покращення умов проживання у місті за останні 5 років, а 9% - ті, кому покращення не помітні. Чоловіки частіше вказують про відсутність покращень у місті, ніж жінки: 14% проти 5% відповідно.
|
Оцінка розвитку міста за останні 5 років |
Усі загалом, % |
Жінки |
Чоловіки |
|
Помітні покращення |
65% |
67% |
63% |
|
Місто залишилось на рівні 2015 року |
24% |
27% |
20% |
|
Не помітно покращень |
9% |
5% |
14% |
|
Важко відповісти |
2% |
1% |
3% |
За віковим розподілом молодші групи більшою мірою оптимістичні щодо розвитку міста (73% – 18-28 років та 74% – 29-39 років). А ось найменше покращень у місті спостерігають особи віком 50-59 років (14%, із даних випливає, що для них місто залишилось на рівні 2015 року, а також що ця вікова категорія, з-поміж інших, має найвищий запит щодо зайнятості та наявності робочих місць).
У розрізі за районом проживання наявний лідер щодо оцінки розвитку міста, проте і не до кінця однозначний. З одного боку, мешканці Галицького району (78%) найбільше вказали про наявність покращення у місті, а з іншого – про відсутність (16%, проти 8-9% серед мешканців із інших районів). Припускаємо, це пов’язано із тим, що для мешканців центрального району викликів є більше: наприклад, вони частіше відзначають про надмірний шум, вуличну музику, туристичні потоки тощо). Про те, що місто за останні 5 років суттєво не змінилось переважно вказали опитані із Сихівського (30%) та Личаківського (28%) районів.
Що турбує львів’ян найчастіше?
Для виявлення ієрархії «болючих точок у місті» застосовувалась техніка «відкритого запитання», де мешканці повинні самостійно назвати проблеми, які їх турбують у функціонуванні міста. Загалом опитані замаркували 1 039 згадок про проблеми Львова. На їхній основі сформовано 11 блоків загальних категорій.
Перша проблема, яка турбує кожного другого мешканця, – транспорт та мобільність (46% | 476 згадок).
ТОП-3 проблеми:
→ стан доріг (112 згадок)
→ затори (95 згадок)
→ технічний стан громадського транспорту (79 згадок)
Друга проблема – благоустрій (31% | 317 згадок).
ТОП-3 проблеми:
→ неналежне прибирання вулиць (83 згадки)
→ частота вивезення сміття (63 згадки)
→ стан тротуарних доріжок (25 згадок)
Третя проблема – архітектура та пам’ятки (6% | 67 згадок).
ТОП-3 проблеми:
→ хаотична забудова (21 згадка)
→ незаконна забудова (21 згадка)
→ відсутність реставрацій історичної частини міста (8 згадок)
Які сфери, на думку львів’ян, мають бути у пріоритеті для Львова 2025?
Гіпотеза про те, що проблеми, які турбують мешканців зараз, і сфери, які мають розвиватися у майбутньому, відрізняються – підтвердилась. Результати дослідження демонструють, що цьому, з одного боку, сприяють макроситуації (пандемія, економічна нестабільність тощо), а, з іншого боку, – щоденні практики взаємодії із містом.
Так, уявляючи Львів 2025, мешканці Львова найбільше хотіли б розвитку у сфері охорони здоров’я та медицини (25,1%). Ця ж сфера є у 2 пріоритеті із найбільшою часткою у 18,6%. Припускаємо, що цьому сприяла ситуація із COVID-19, що дозволила посунути наскрізну сферу у 3 пріоритетах – транспорт та мобільність – на другу сходинку у пріоритеті №1.
Третю сходинку у пріоритеті між собою розділили «Освіта» (11,8%) та «Розвиток економічних умов: нові робочі місця, умови для ведення бізнесу» (11,0%). Розвиток освіти найбільш важливий для молоді 18-28 років (17%) та осіб 40-49 років (15%), а економічні умови – для осіб 50-59 років (19%).
За думками львів’ян у пріоритеті №2 з’являється нова сфера «Благоустрій» (10,5%), яка важлива передусім для жінок (13% проти 7% чоловіків), осіб 40-49 років (14%) та мешканців Франківського (16%), Личаківського (15%) районів. У пріоритеті №3 теж виникає новий запит – сфера комунальних послуг (12,1%), яка важлива для осіб віком 40-49 років (19%) та 60 років + (16%).
"Ця Стратегія розвитку Львова повинна містити бачення усіх політичних сил. Відповідно, уже створений Комітет з її підготовки та реалізації, і ми мали вже декілька робочих зустрічей. З обов'язкових вимог є те, що Стратегія має враховувати думки мешканців. Відповідно, ми звернулися до них з різними питаннями, але найголовніші з них це: що вони бачать найосновнішими проблемами у місті і на що, у першу чергу, повинне бути спрямоване фінансування? Адже Стратегія має бути профінансована за рахунок міського бюджету, і ми маємо розуміти як мешканці бачать ці пріоритети", - зазначив директор КУ Інститут міста Олександр Кобзарев.
У КУ Інститут міста додають, що збір даних тривав упродовж 20 липня – 20 серпня 2021 року методом опитування віч-на-віч. Об’єм вибіркової сукупності – 700 мешканців Львова, віком від 18 років. Тип вибірки: багатоступенева пропорційна стратифікаційна вибірка з квотним відбором на останньому щаблі [вік, стать та район проживання]. Теоретична похибка вибірки з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 3,78% для показників, близьких до 50%.
