Упродовж майже 3 місяців мешканці Львова зареєстрували понад 500 звернень, пропозицій та вимог, з яких 16 зібрали необхідну 1000 підписів, а 9 – уже отримали відповідь. Найбільша ж кількість поданих петицій – за напрямками «Благоустрій та будівництво» і «Транспорт та дороги». Про це повідомляє керівник міського управління «Секретаріат ради» Юрій Лукашевський, який, власне, й адмініструє процес розгляду петицій, повідомила прес-служб Львівської міської ради.
За його словами, якщо петиція не набирає 1 000 голосів впродовж 60 днів, вона архівується та зникає із сайту. Таким чином, зараз на розгляді перебуває 148 звернень, за які вже сумарно проголосувало понад 13,5 тис львів’ян. «Місто Львів має найбільше голосів серед усіх міст, які присутні на e-dem, та найбільшу кількість поданих петицій. Цей механізм дуже популярний серед мешканців міста. Можна говорити, що є певна довіра до влади, бо є бажання звертатись до неї через петиції», – зазначає він.
Львів'яни хочуть створити базу викрадених велосипедів
«Електронні петиції – це найбільш зручний формат колективного звернення, який дозволяє в мережі Інтернет зібрати необхідну кількість підписів і запропонувати певні зміни чи рішення, якими оперує Львівська міська рада. І за 3-місячний термін експеримент довів свою ефективність, тож ми плануємо й надалі регулювати роботу над оптимізацією цього сервісу», – зазначає керівник міського управління ІТ Тимофій Александронець.
Однак, як зазначають розробники, під час тестового періоду зафіксовано не лише позитиви, а й низку проблемних моментів, які необхідно вирішити. Зокрема, йдеться про накрутку голосів через спрощену форму реєстрації, тобто за допомогою е-пошти. «Ми вже маємо приклад того, як ці петиції можна використовувати як інструмент для здійснення своїх прагматичних цілей, – розповідає Тимофій Александронець. – Так, ми отримали технічний висновок, що щодо однієї із петицій, яка набрала більше тисячі голосів, був факт накрутки голосів. Конкретно мова йде про петицію щодо звільнення з посади Інни Свистун, керівника міського управління комунальної власності. Якщо ми поглянемо на топ-20 IP-адрес, з яких відбувалось голосування, то побачимо, що вони однакові. І з цієї адреси здійснено 733 голоси. Звісно, можуть бути випадки, коли з однієї адреси голосують різні люди, тому що вона може бути динамічною, або ж голосували в інтернет-клубах тощо. Однак, якщо розглянемо всі ці голоси та побачимо, з яких номерів телефону та пошт було здійснено реєстрацію, усі сумніви зникнуть. Наприклад, номер 0631007062 і пошта на gmail.com, яка складається з 1 літери та того ж 0631007062. І так усі 733 рази. До того ж, можна додати, що ті, хто це робив, хотіли залишитись непоміченими, тому що голосування відбувалось достатньо рівномірно – скажімо, щодня з 12 до 1 години ночі кожні 15 хвилин». Відтак, як підкреслює директор з інновацій у Львові Яніка Мерило, дуже важливо, щоб зрештою інструменти електронної демократії не перетворилися на інструменти політичних маніпуляцій, адже уже є перші приклади і спроби.
Серед інших негативних моментів тестування – також необґрунтованість або слабка обґрунтованість петицій, відсутність оперативного зв’язку з автором, нечітка назва звернення тощо.
Відтак, 19 травня результати тестового впровадження петицій вже презентували громадськості, і за підсумками обговорення присутні подали низку пропозицій щодо покращення роботи системи та вирішення вищенаведених проблем. Серед основних:
подавати та голосувати за петиції лише за допомогою BankID (як варіант – також електронно-цифровий підпис);
додати можливість авторам петицій вказувати контактний телефон або профіль у соцмережах, а також редагувати текст петиції з відкритою історією змін;
додати можливість обговорення петицій авторизованим користувачам;
зробити обов’язковими пункти «обґрунтування петиції» та «пропонованого вирішення» під час подання тощо.
«Тож у результаті отриманого досвіду, після громадського обговорення, робимо висновок, що нам потрібно виключити можливості тих чи інших людей користуватися цим інструментом для досягнення особистих цілей, і з іншого боку – сформувати звичку користування BankID, яким і доводити свою особистість під час голосування за петиції», – зазначає Тимофій Александронець.
Нагадаємо, що наразі подати електронне звернення можна на веб-сайті Єдиної системи місцевих петицій (e-dem.in.ua), зареєструвавшись там за допомогою електронної пошти, або ж скориставшись системою BankID чи карткою львів’янина. Збір підписів до поданих петицій триває 2 місяці. За цей час звернення повинне зібрати не менш ніж 1000 підписів, і лише після цього його розглядатимуть. Опісля петиція надходить в міське управління «Секретаріат ради», звідки потрапляє на розгляд профільних виконавчих органів. Останні готують проекти рішень та інформують міського голову, який опісля скеровує рішення на розгляд профільних комісій.
Як додає керівник ІТ-управління, після обговорень із громадою процес тестування електронних петицій уже зі змінами – тобто BankID як єдиним способом ідентифікації – продовжать на наступні 2 місяці. Після його завершення, знову проведуть громадське обговорення та при потребі – внесуть відповідні коригування.
Довідка
Електронна петиція – це колективне звернення громадян до Львівської міської ради, яке є однією з форм участі територіальної громади у здійсненні місцевого самоврядування. Е-петиції повинні стосуватись питань, які відносяться до повноважень та компетенції органу місцевого самоврядування, відповідно до Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та законодавства України.
Для створення е-петиції до Львівської міської ради, її автор заповнює спеціальну форму на веб-сайті e-dem.in.ua, авторизувавшись, вказавши заголовок та суть, надавши, за потреби, фото, яке ілюструє петицію. Упродовж 2 робочих днів з моменту подачі її перевіряє адміністратор сайту на відповідність вимогам. Збір підписів на підтримку петиції триває 60 днів з моменту опублікування на сайті.
Єдину систему місцевих петицій створено в рамках швейцарсько-української програми «Електронне урядування задля підзвітності влади та участі громади» (EGAP), що виконується Фондом Східна Європа у партнерстві з Державним агентством з питань електронного врядування.
