Слухай онлайн
Політика

Сусіди України теж користуються "путінською методичкою"?

Після того як 25 вересня Президент України підписав Закон України № 2145-VІІІ "Про освіту", прийнятий Верховною Радою України 5 вересня 2017 року, інформаційний простір вибухнув.

У прес-центрі Гал-інфо відбулась дискусія на тему "Мовна політика України в освітній сфері".

Фото - Марія Шевців, Гал-інфо

У дискусії взяв участь професор мовознавства Інституту славістики Віденського університету,  дослідник української мови, професор Українського Вільного Університету в Мюнхені та Католицького університету ім. Петра Пазманя в Будапешті та Пілішчабі Міхаель Мозер.

Також свою думку висловив  доктор філологічних наук, професор, проректор з науково-педагогічної роботи Львівського національного університету ім. І. Франка Ярослав Гарасим.

Модераторотор і активним учасником обговорення виступив громадський активіст, керівник конфедерації вільних профспілок Львівщини, вільної профспілки освіти і науки України Андрій Соколов. 

Ярослав Гарасим вислови занепокоєння через те, що в інформаційному просторі певної мірою роздувають, створюють штучний галас довкола цього закону: «У ЗМІ найбільшу увагу щодо «Закону про освіту» журналісти досі приковують до сьомої статті, яка регулює мовну політику в освітній сфері. Закон прийнятий, і це вже факт. Навіть, коли ми зараз дивимось заголовки у ЗМІ та бачимо «Президент підписав скандальний закон», то виникає у мене запитання: чим він скандальний? Ось закон Ківалова-Колісніченка – оце скандальний, адже він вийшов за правові рамки».

Також Ярослав Герасим нагадав, коли і як мовний закон приймали в Україні. І звернув увагу на те, що закон про мову не достатньо регламентований, не всі терміни і поняття мають чіткі, однозначні визначення та розуміння. Також він додав, що помітив тотожність у риториці Угорщини з Росією: "11 вересня Міністр освіти Угорщини під час брифінгу у Будапешті заявив, що вони будуть захищати свою діаспору, угорськомовне населення в Україні - національну меншину. Тут чітко чується риторика президента Росії. Склалось враження, що наші сусіди, нібито, однією методичкою користуються".

Фото - Марія Шевців, Гал-інфо

Своєю чергою Міхаель Мозер продовжив так: «Я впевнений, що гарна мова політика завжди ґрунтується на балансі. Частина цього балансу – це обов’язково національні меншини. Ми розуміємо, що кожна країна проводиться свої мовні заходи відповідно до специфіки населення, але при тому все однак має дотримуватись загальноприйнятих норм.

Чи закон про освіту дотримується балансу? Безумовним є те, що над законом працювали професіонали, які мають достатній досвіт у міжнародному полі. Саме тому я впевнений, що коли закон будуть обговорювати у Раді Європи, то я думаю, що там помилок не знайдуть. Мабуть, не всі розуміють, не всі знають, що Україна не повністю прийняла Хартію, а з певними застереженнями та винятками. Ми маємо завжди усвідомлювали, що Україна є і буде європейською державою. А захист національних меншин -  це частина європеїзації".

Фото - Марія Шевців, Гал-інфо

Думку щодо хартії продовжив Андрій Соколов: «Проблема у тому, що важко трактувати зміст Хартії, адже деякі норми висловлені не чітко ­– розмито.  Це означає, що вони містять таке: «чи», «або». Що розуміти, коли пропонується альтернатива? Дехто це трактує так, що цей вибір – «так» чи «ні», -  залишається за громадянами. Я вважаю, що у питаннях державної мови, яка є складовою державної політики, все ж таки останнє слово має бути за керівництвом країни.

Фото - Марія Шевців, Гал-інфо

На мою думку,  цей закон про освіту, про мову зокрема, є найліберальнішим законом як мінімум у Європі. Закон дає право навчатися в садочка і в молодших школах мовою національних меншин. Цей випадок - це скорше виняток серед європейських унітарних державах. Це означає, що всі предмети або більшість далі будуть викладатись мовою національних меншин. Цей закон - це однозначно поступ вперед».

Фото - Марія Шевців, Гал-інфо

Олена Ляхович, Гал-інфо.
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Завантаження...
Loading...