1907 року преса всього світу розповідала про дивовижну знахідку. На Передкарпатті в селі Старуня Богородчанського району під час розробки озокеритної шахти на глибині 12,5 метра працівники спершу виявили тушу мамонта, а потім, коли його витягли, побачили ще одну тварину – волохатого носорога.
Команда науковців Державного природознавчого музею Національної академії наук України у Львові готує виставку, яка стане справжньою сенсацією 2018 року.
Про те, як триває підготовка до грандіозної виставки, Гал-інфо поспілкувалося з провідним експертом, завідувачем відділу ландшафтного та біотичного різноманіття, кандидатом біологічних наук, старшим науковим співробітником Державного природознавчого музею Національної академії наук України Андрієм Бокотеєм.
Передісторія
Ця сенсаційна знахідка була зроблена цілком випадково. Однак вона стала надзвичайно великою подією, і преса всього світу обговорювала ту подію. Якби не інженер, який зауважив на відвалі шахти великі кістки і повідомив про це до Львова, то, очевидно, експонати були б втрачені.
Робітники забрали собі шкіру, яка була збережена в доброму стані, щоб зробити із неї постоли. Пізніше, коли приїхала делегація з музею Дідушицького зі Львова збирати ті рештки, то частини шкури в людей доводилося відбирати через суд. У музею є навіть ці супровідні листи з Богородчанського суду, якими супроводжувалися клапті шкури, котрі ще потім досилали до Львова.
Галицьке «Discovery»: мамонт, зубр і чарівні шафи
Волохатий носоріг, який врятувався від мисливців
Андрій Бокотей продемонстрував один із найцінніших експонатів музею – рештки волохатого носорога. Цей вид вимер понад 10 тис років тому.
«Це самиця, яка мала темно сіре забарвлення хутра. У світі таких експонатів є лише два. Один у Кракові, а один у нас. Наш був першим, краків’яни так само у Старуні викопали свій експонат у 1929 році, через 22 роки після нашої знахідки. Вони знайшли великі кошти і два роки копали, поки не знайшли… У них також дівчинка, але вона ціла», - розповів Андрій Бокотей.
За його словами, знахідку виявили у шахті, в якій спершу добували нафту, а коли нафта скінчилася, то її засипали. Та через кілька десятків років з’ясувалося, що там залягає озокерит, який не менш цінний ніж нафта.
«Відтак шахту почали розкопувати і у 1907 році на глибині 12,5 м наштовхнулися на мамонта. Роботи зупинили, викликали науковців, вони все це зібрали. Мамонта привезли до Львова. Роботи відновили, заглибилися ще на 5 м і наштовхнулися на другу тушку. Знову запросили науковців і виявили, що це рештки носорога. Збереглися голова, шкіра та ліва кінцівка», - розповів Андрій Бокотей.
Як зазначив науковець, експонат 110 років стояв без реставрації.
«Наша реставраційна майстерня впродовж трьох місяців працювала над ним. Почистили її від сторічного пилу та бруду, просочили антигрибковими розчинами, щоб забезпечити довготривалість зберігання. Тріщини між шкірою та гіпсом закрили і наприкінці просочили розчинами озокериту та нафти, щоб надати первинного вигляду», - поділився подробицями реставрації науковець.
Лабораторія, де тваринам дарують вічне життя
Як зазначив Андрій Бокотей, за радіовуглицевим датуванням самиця волохатого носорога загинула приблизно 14,5 тис років тому.
«Загинула вона не випадково. У боці в неї дірка. У тому місці, де серце. Очевидно, давня людина, яка також жила біля Старуні, полювала на них. Археологи знайшли 17 поселень давніх людей поблизу долини, на території якої знайшли тварин. Спис увійшов під гострим кутом, але не дійшов до серця. Схоже, тварина втікала і просто вгрузла у нафтове багно та втопилася. Завдяки цьому тканини просочилися нафтовими сполуками законсервувалися і пролежали 14,5 тис років під землею», - розповів Андрій Бокотей.
Він зазначив, що ця тварина буде частиною першого етапу основної експозиції музею.
«Ми плануємо до кінця року відкрити п’ять залів на третьому поверсі. Для цього використаємо кошти, які ми виграли ще у 2012 році у "Фонду Ріната Ахметова". Проект «Динамічний музей» був посередині терміну заморожений, бо почалася війна, і вони скеровували кошти на гуманітарну допомогу населенню. На початку 2017 року ми отримали решту грошей та інтенсивно взялися до реставрації експонатів, підготовки приміщень. Для цього навіть змінили покриття на підлозі», - розповів Андрій Бокотей.
Назад у Льодовиковий період
Волохатий носоріг вже стоїть у залі, в якому і буде експонуватися. Окрім того, за словами Андрія Бокотея, експозиція буде розповідати про Старуню та старунські знахідки, бо поруч із мамонтом знайшли й рештки інших тварин Льодовикового періоду. Таких, як великорогий олень, болотяна сова, костогриз, рештки жаби, а також багато листя деревних порід – дуб, клен, тощо.
«180 видів решток комах, молюсків було зібрано біля цієї сенсаційної знахідки. На цій території у час льодовикового періоду буяло життя, незважаючи на те, що зими тут стояли дуже суворі, поруч був край льодовика. Ці тварини були вкриті шерстю, яка сягала до півметра, тому їм легко вдавалося перебути суворі умови.
Носороги були привабливими для мисливців, бо одна така тварина важила 2-3 тонни – це величезна кількість м’яса, це міцна і тепла шкура для одягу, а ще – для покриття житла. Великі кістки використовували для укріплення жител. Полювати на носорога було небезпечно, адже тварина агресивна. У неї на голові росло два рога. Передній мав довжину близько метра, задній – півметра. Це була дуже страшна тварина, яка могла легко покалічити і навіть вбити людину. Самці використовували роги під час турнірних боїв у шлюбний період, а взимку вони ними розгортали сніг, щоб дістатися до основного корму – трав і злаків», - розповів Андрій Бокотей.
За його словами, науковці музею поставили собі амбітну мету, отож, виставка має стати справжньою сенсацією.
«Ми поставили собі за мету, що наш музей має стати одним із найкращих природничих музеїв Європи. Тому ми дуже відповідально ставимося до того, що робимо. Експозиція буде насичена комп’ютерною технікою, матиме місця інтерактивних станцій, де можна буде рухати деякі експонати. Для дітей будуть доступні комп’ютерні тематичні ігри на розвиток різного рівня складності за віковими категоріями. Буде відповідним чином зроблене освітлення, щоб підсилити ефект сприйняття основних експонатів. В рамках проекту «Динамічний музей» ми впродовж року відвідали різні музеї, побачили що і як, збагатили свій досвід», - розповів Андрій Бокотей.
Він додав, що на сьогодні вже завершений проект технічної частини експозиції, яку розробила фірма з Вроцлава.
«На їхньому рахунку понад 50 музейних експозицій, які отримали високі оцінки в експертному середовищі, тому сподіваюся, що і наша буде для глядача дуже цікавою», – зазначив науковець.
Закулісся
У цей час у музеї вирує жвава підготовка до найочікуванішої події у Львові. Сотні шанувальників музею давно мріяли побачити найцінніші експонати – мамонта та волохатого носорога. Можливо, вже цього року музейники Державного природознавчого музею вразять глядачів прогресивним підходом до експозиції.
Андрій Бокотей люб’язно погодився привідхилити завісу та показати, як готуються до виставки.
«Перша експозиція буде називатися «Льодовиковий період». Тут ми розповімо про тваринний і рослинний світ, про ландшафти Льодовикового періоду (від 30 до 10 тис. років тому), коли жили наші носоріг та мамонт. Будемо показувати те оточення, в якому вони існували», - сказав Андрій Бокотей.
Окрім того, відвідувачам покажуть збережені органи волохатого носорога – око, лівий кут губи, гортань, клаптик шкіри, носові хрящі.
Окремо у вигляді мокрих препаратів виставлять рештки жабки та птаха костогриза, комах, які були знайдені разом із мамонтом і волохатим носорогом.
«У нас будуть ілюстрації та проекції, які розповідатимуть про цей період. Найбільше інформації буде у тачпадах, де можна буде почитати детальнішу інформацію. Для діток до 12 років це буде подано у ігровій формі. Ми готуємо мультик про полювання давніх людей на волохатого носорога. Другий рівень – інформація для підлітків та дорослих. Третій – для тих, хто глибше цікавиться цим періодом та усім, що з ним пов’язано», - зазначив Андрій Бокотей.
Він наголосив, що всі експонати походять з Галичини, адже це і було головним задумом засновника музею графа Володимира Дідушицького.
«Усі ці тварини жили тут, на нашій території. Це і тури, які вимерли, зубри, північний олень і вівцебик, які зараз живуть на далекій півночі. Тоді на межі Львова стояв льодовик, а з Карпат спускався іншій льодовик у смузі між льодовиками жила величезна кількість усіх цих тварин, чиї рештки ми покажемо на виставці. Там буяла рослинність, бо у літній період було багато води. Випасалися великі стада травоїдних тварин, відповідно, на них полювали великі хижаки, от-як, печерні леви, печерні гієни, печерні ведмеді, які вимерли. Їх вже нема на планеті, і ми знаходимо лише їхні рештки», – зазначив Андрій Бокотей.
Центральний експонат і найбільша інтрига
Головний експонат, а саме мамонта, наразі науковці не показують, тримаючи інтригу.
«Найбільшу цікавість у відвідувачів викликає мамонт. Це також самиця, і вона була руденькою. Ми на виставці покажемо унікальну річ – збережену шерсть. Нині експонат майже повністю відреставрований. Скелет мамонта вже зібрали, сьогодні підняли голову, яка важить майже 300 кг. Коли ми закінчимо повністю, тоді зробимо презентацію нашої роботи», – запевнив Андрій Бокотей.
Додамо, що наразі працює експозиція на першому поверсі музею. Вартість квитків: для дорослих – 20 грн, для дітей – 10 грн.
Нагадаємо, що Державний природознавчий музей Нацiональної академiї наук України у Львовi є одним з найстарiших i найбагатших за науковими природничими фондами серед музеїв Європи. Засновник музею, граф Володимир Дiдушицький (1825-1899 рр.) – вiдомий орнітолог, зоолог, етнограф i археолог, член-кореспондент Академiї наук у Краковi (з 1881 р.), який значну частину своїх доходiв спрямовував на придбання експонатiв i утримання музею.
Отож, в основу музейних колекцiй лягли приватнi природничi та етнографічні збори Володимира Дiдушицького. Пiзнiше до колекцi графа додалися палеонтологiчнi i мiнералогiчнi збори професора Варшавського унiверситету Л. Цейшнера, гербарiй професора Львiвського унiверситету Г. Лобажевського та iншi матерiали.
Варто зазначити, що в Музеї зібрані унікальні колекції з теренів Галичини. Саме ці зібрані колекції мають не аби яку цінність для науки.
Як повідомляло Гал-інфо, у 2012 році проектну заявку «Природознавчий музей: від теорії еволюції життя до практики Живого музею» одноголосно підтримали всі члени Експертної Ради (ЕР) проекту «Динамічний музей» фонду «Розвиток України». Музей мав отримати грант від Фонду Ріната Ахметова у сумі 10 млн грн.
Спочатку проект «Динамічний музей» передбачав виділення 3-х грантів: основного у розмірі до 10 млн грн і двох додаткових у розмірі 250 тис. грн. Під час наради ЕР прийняла рішення об'єднати два гранти в один, у розмірі 500 тис. грн., і надати його для реалізації проекту, запропонованого Музеєм Івана Гончара.
Нагадаємо, що 18 грудня 2012 року урочисто відкрилася перша за 20 років експозиція у Державному природознавчому музеї Національної академії наук України, що на вул. Театральній, 18. Виставка «Мандрівка у минуле» розповідала відвідувачам історію унікальних знахідок на теренах Галичини – мамонта і волохатого носорога.
Довідка.
Природничий музей у Львові був відкритий для відвідувачів з 1870 року. Фонди Музею – 400 тис експонатів основного фонду та 200 тис експонатів науково-допоміжного фонду. Музей працює над розробленням наукових основ природничої музеології, створення, збагачення та збереження фондових колекцій; вивченням біологічної різноманітності та екології окремих груп сучасної і викопної флори та фауни західного регіону України; проведенням науково-освітньої, популяризаторської та культурно-просвітницької роботи.
У 1995 році Державний природознавчий музей НАН України у Львові був закритий для відвідувачів, внаслідок аварійного стану приміщення, і НАН України розпочала генеральну реконструкцію будівлі. Музей продовжує функціонувати як наукова установа, у якій працює 22 кандидати і 5 докторів наук.
Палац Дідушицьких (вулиця Театральна, 18) – споруда в стилі класицизму XVIII-XIX століть.
Анна Джунківська.
