Закон, який дозволяє українцям повертати валютні кредити за старим курсом долара (на момент отримання кредиту) може обвалити банківську систему і заморозити іноземні кредити для держави – про такі ризики заявили і урядовці, і експерти, і представники НБУ. Частина з тих, хто голосував за нього, вже відкликають свої голоси, частина – пропонують, щоби парламент проголосував за скасування цього закону. Втім, він не набуде чинності, якщо його заветує президент. Частина аналітиків припускає, що власники валютних кредитів, серед яких є дуже заможні та впливові люди, підкупили депутатів.
У Верховній Раді намагаються скасувати закон про реструктуризацію кредитів громадян в іноземній валюті, за який парламент проголосував 2 липня.
Так група депутатів збирає підписи під зверненням до спікера Володимира Гройсмана про переголосування закону та під листом до президента Петра Порошенка не підписувати його.
Від спікера депутати вимагають повернутися до розгляду законопроекту у залі, оскільки «під час голосування були допущені порушення регламенту», а також через те, що проголосували картки депутатів, яких не було в залі, йдеться у зверненнях.
Водночас, процедури відкликання голосів народних депутатів згідно із регламентом Верховної Ради не існує, заявив перший заступник голови комітету Ради з питань регламенту та організації роботи парламентуПавло Пинзеник.
«З точки зору регламенту це не дасть нічого», – заявив він, коментуючи можливість відкликання голосів за закон про реструктуризацію валютних кредитів.
За словами Пинзеника, для скасування закону треба діяти інакше – потрібна відповідна постанова парламенту про це.
«Якщо хтось вважає, що були порушення регламенту, які вплинули на ухвалення закону, він може внести постанову про скасування рішення Верховної Ради. Якщо таку постанову підтримають, то тільки тоді голосування може бути скасоване», – зазначив він.
Пинзеник додав, що постанову перед голосуванням має розглянути регламентний комітет.
Між тим, депутати Верховної Ради від фракції «Батьківщина» Ігор Луценко та «Блоку Порошенка» Олександр Черненко заявили, що відкличуть свої голоси за закон про реструктуризацію валютних кредитів. Згодом до них приєдналися ще декілька колег.
Загалом за закон голосували 229 осіб, тоді як необхідний мінімум голосів – 226.
Зі свого боку, перший заступник голови парламентської фракції «Блок Петра Порошенка» Ігор Кононенко припускає, що президент не підпише цього закону.
А Юрій Луценко, який 2 липня подав заяву на звільнення з посади голови фракції «Блок Петра Порошенка», назвав ухвалення «валютно-кредитного» закону катастрофою.
Закон про реструктуризацію валютних кредитів пролобіювали ті, хто їх брав, у цій ситуації не виключений підкуп частини депутатів, таку версію подій озвучив Радіо Свобода політолог Олександр Палій.
«Серед тих, хто набрав валютних кредитів, є декілька дуже заможних та впливових людей. І вони захотіли, щоб за ризики 40 тисяч валютних позичальників заплатили 40 мільйонів українців (усі громадяни України, окрім мешканців окупованих територій), – констатує Палій. – Вони поділилися грішми з депутатами тих політичних сил, які в сесійній залі найбільше наполягали на ухваленні цього закону. Вони ж організували і той псевдопротест, який тривав під стінами парламенту. Відкликали ж голоси ті, хто помилився, не читавши законопроекту, хто голосував за компанію з однопартійцями, чи ті, в кого брали картку перед голосуванням».
Політолог додає, що прагнення валютних позичальників отримати вигоду може обернутися великим стресом для банківської системи. Про це говорять і в Нацбанку України.
Закон про реструктуризацію валютних кредитів спричинить збитки для економіки країни на 95 мільярдів гривень і нові банкрутства банків, прогнозує директор юридичного департаменту Національного банку України Віктор Новіков.
«Законопроект принесе збитки банківській системі близько 95 мільярдів гривень, але це не просто втрати банків, а збитки для всієї економіки України. Цей закон, у разі його реалізації, принесе шкоди всій системі і може призвести до того, що окремі банки будуть виведені до Фонду гарантування. Це означає додаткові витрати з держбюджету і зменшення соціальних виплат з нього, оскільки доведеться здійснювати виплати гарантованих сум відшкодування за вкладами населення», – зазначив Новіков.
Національний банк України наполягав на відхиленні цього законопроекту ще до голосування 2 липня.
Міністр економічного розвитку і торгівлі Айварвас Абромавичус, зі свого боку, побачив у кредитному законі небезпечний для України популізм.
«Цей закон – чистісінький популізм. Він суперечить нашим зобов’язанням перед МВФ. І наступного траншу, який стабілізує нашу економічну ситуацію, нам не дочекатися», – наголосив він.
Абромавичус висловив сподівання, що президент Петро Порошенко заветує закон про реструктуризацію кредитів.
