В Україні реалізується земельна реформа та реформа децентралізації, які передбачають передачу повноважень і ресурсів на рівень територіальних громад.
Важливою складовою та запорукою реалізації цих реформ є формування спроможних громад та можливість громад управляти своїми територіями, в тому числі шляхом розроблення документів державного планування, одним з яких є комплексний план просторового розвитку території територіальної громади.
Щоб допомогти розробникам - сертифікованим архітекторам та інженерам-землевпорядникам - ефективно організувати свою роботу в галузі комплексного просторового планування, в рамках Проекту USAID розроблено Посібник, який є підґрунтям якісного розроблення документації з просторового планування на місцевому рівні. Він описує послідовні кроки, які наведені нижче, заходи, плани та процедури, яких необхідно дотримуватись при розробленні комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади. Запропонована послідовність кроків щодо розроблення комплексного плану знайде своє застосування в більшості громад України, а поєднання роботи архітекторів і землевпорядників дає можливість прийняття рішень, ймовірність реалізації яких дуже висока.
1. Законодавчі засади комплексного планування
У 2020 році, із прийняттям Верховною Радою Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель» , територіальні громади отримали право планувати майбутнє використання всієї своєї території (як в межах, так і за межами населених пунктів). Документація, яка допомагає їм це робити, називається «комплексний план просторового розвитку території територіальної громади» і поєднує в собі 10 видів містобудівної та землевпорядної документації.
2. Якісні вихідні дані – якісний комплексний план
Розроблення комплексного плану починається з завдання на його розроблення, відповідно до Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, затвердженого постановою КМУ від 1 вересня 2021 року № 926. У випадку, коли у громади відсутня затверджена концепція інтегрованого розвитку території територіальної громади, формування завдання на розроблення комплексного плану відбувається шляхом проведення громадського обговорення. Виконання заходів, пов’язаних із формуванням завдання, здійснює виконавчий орган сільської/селищної/міської ради (замовник розроблення комплексних планів).
Першою та головною складовою вихідних даних для розроблення комплексного плану є картографічна основа.
Робота з установами розпорядниками вихідних даних – процес, пов'язаний з отриманням актуальної інформації про ресурси в межах територіальної громади.
Достовірність інформації про режимоутворюючі об’єкти – можливість внесення обмежень у використанні земель до Державного земельного кадастру
3. Планувальні рішення комплексного плану – основа розвитку території
Для забезпечення сталого розвитку території територіальної громади з дотриманням балансу державних, громадських та приватних інтересів комплексним планом передбачається розвиток території в цілому, як за межами населених пунктів, так і в межах них, а отже планувальні рішення комплексного плану містять перспективи використання всієї території територіальної громади. Пропозиції щодо перспективного використання території територіальної громади складаються з визначення планувальних, проєктних рішень і заходів за тематичними розділами та відповідними тематичними підрозділами згідно з пунктами 84, 85, 86 (для комплексних планів) постанови Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 № 926 «Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації».
4. Розділи комплексного плану – складові частини сталого розвитку території.
Головні завдання комплексної оцінки території громади:
· оцінити наявні ресурси громади та тенденції їх змін, виявити проблеми;
· проаналізувати структуру економіки, визначити взаємозв’язки між галузями виробництва, потенціалом та перспективами розвитку території;
· виявити конкурентні позиції громади, місцеву та регіональну специфіку;
· визначити унікальні риси території, які можуть стати відносними перевагами чи загрозами.
Комплексна оцінка території – це ґрунтовний аналіз ситуації, який охоплює всі важливі аспекти життєдіяльності, дозволяє оцінити сучасний стан та тенденції перспективного використання наявних ресурсів, створює основу для своєчасного виявлення бажаних і небажаних змін у громаді, а також для прийняття обґрунтованих рішень щодо розвитку її території. Комплексна оцінка визначає ключові проблеми та дозволяє зробити висновки щодо майбутнього розвитку території, які необхідні для подальших кроків просторового планування.
Комплексна оцінка території здійснюється в чотири етапи, які відображають структуру і послідовність ухвалення головних планувальних рішень.
Перший етап містить оцінку всього природного і соціально-економічного простору, охопленого комплексним планом. Результатом першого етапу є визначення можливого профілю і масштабів майбутнього розвитку економіки.
Другий етап – це оцінка відмінностей в природних і економічних характеристиках окремих частин територій. В результаті виконання цього етапу окреслюються відносно однорідні за сукупністю цих характеристик ділянки територій, тобто розробляється прогноз функціонального зонування території територіальної громади.
Третій етап – оцінка планувального каркасу території територіальної громади. На підставі аналізу функціонального зонування території визначається оптимальна планувальна організація території громади, в тому числі центри тяжіння населення за різними функціями (виробничі, рекреаційні, культурні, центри отримання адміністративних та соціальних послуг тощо).
Четвертий етап – оцінка окремих центрів тяжіння (населених пунктів та їх просторових з'єднань), внаслідок чого визначається масштаб та напрямки розвитку поселень, пропонуються території для розміщення окремих об’єктів. Відповідно до постанови КМУ №926 [63] тематичні розділи та підрозділи комплексної оцінки території громади визначаються завданням на розроблення комплексного плану.
Серед інших Розділ «Інженерне забезпечення території, трубопровідний транспорт та телекомунікації» містить інформацію щодо існуючого стану та перспектив розвитку систем водопостачання, водовідведення теплопостачання, газопостачання, електропостачання, телекомунікаційних мереж, розташованих на території територіальної громади. Розділ також включає інформацію щодо проходження по її території існуючих та перспективних трас трубопровідного транспорту: магістральних газопроводів, нафтопроводів, продуктопроводів тощо. Крім того, він містить інформацію щодо розміщення та перспективного розвитку споруд, що забезпечують функціонування цього транспорту: насосні станції, компресорні стації, газорегуляторні станції тощо.
Слід зазначити, що природні умови є однією з найважливіших передумов для створення здорового та зручного життя населення, що відповідає вимогам економіки будівництва та експлуатації. Ефективне використання природних умов може бути досягнуто лише на основі інженерно-будівельної оцінки території. Оцінка території повинна виконуватись за критеріями, що враховують природні та антропогенні процеси і явища, з метою визначення територій, які є сприятливими, малосприятливими та несприятливими для здійснення певних видів діяльності (з врахуванням вимог п. 12.1 ДБН Б.2.2-12:2019). При виконанні розділу інженерна підготовка повинна міститись інформація щодо типу процесу чи явища, та відповідно прийнятого проектного рішення щодо забезпечення інженерного захисту території.
5. Необхідність використання геоінформаційних систем при розробленні містобудівної документації
Постійне зростання обсягу та потреби в обміні інформацією в сучасному світі формулює нові вимоги щодо якості її обробки, структурування та зберігання. Всі ці вимоги задовольняються завдяки використанню геоінформаційних систем.
6. Електронний документ комплексного плану – основа для передачі інформації в містобудівний та державний земельний кадастри.
Доступність матеріалів розробленого комплексного плану забезпечується, відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», шляхом оприлюднення на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, офіційному вебсайті Мінрегіону, веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування, внесення відповідних даних до Державного земельного кадастру та містобудівного кадастру.
Отже:
Комплексний план містить просторові дані, метадані та інші елементи, що складають його проектні рішення і розробляється у формі електронного документа.
Строк дії комплексного плану не обмежується.
Зміни до комплексного плану можуть вноситися за результатами містобудівного моніторингу, але не частіше одного разу на рік.
Комплексний план підлягає експертизі містобудівної документації в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Комплексний план підлягає стратегічній екологічній оцінці (далі – СЕО).
Комплексний план розглядається і затверджується сільською, селищною, міською радою протягом трьох місяців з дня його подання.
Відповідно до Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» Комплексні плани просторового розвитку територій підлягають проходженню процедури СЕО.
СЕО - це інструмент стратегічного планування, направлений на включення екологічних пріоритетів в програми, плани, політики.
Метою СЕО є забезпечення високого рівня захисту навколишнього середовища та сприяння інтеграції екологічних міркувань у підготовку планів з метою просування сталого розвитку.
Це системний інструмент оцінки, який підтримує та інформує про процес прийняття рішень. Містобудівні заходи забезпечують охорону природного середовища за рахунок раціонального функціонального зонування території, створення санітарно-захисних зон, визначення територій природо-заповідного фонду, забезпечення екологічного балансу природно-ландшафтних та урбанізованих територій. При розробленні СЕО комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади важливо виконати аналіз природних умов території планування, визначити основні екологічні проблеми у зв’язку із реалізацією планувальних рішень комплексного плану та оцінити їх прояв у часовій перспективі та їх комплексну дію. Для контролю екологічного стану слід запровадити підходи щодо моніторингу стану навколишнього середовища у розрізі компонентів довкілля – атмосферне повітря, водне середовище, ґрунтовий покрив.
СЕО документів державного планування є дієвими інструментами розвитку громад та зменшення навантаження на довкілля. На сьогоднішній день фахівцями Компанії «Центр ЛТД» підготовлено велику кількість звітів з СЕО для ОМС по всій України.
Контакти для надання індивідуальної пропозиції щодо процедури СЕО Комплексного плану просторового розвитку: 79026, Львів, вул.Сахарова, 41, 380 96 781 05 37, 380 67 725 54 32 [email protected]
Ознайомитись з посібником «Як розробити комплексний план громади»
