"Партія "Слуга народу" не змінить ідеологію, бо ніколи її не мала", - політолог Любомир Скочиляс.
"...Окрема історія – ідеологія «Слуги народу». Ще навесні один із лідерів партії Руслан Стефанчук в інтерв’ю виданню «Левый берег» заявив, що ідеї лібертаріанства стануть основою ідеології нової партії влади. Тоді це був реверанс у бік тих, хто захоплювався грузинськими реформами в період президентства Міхеіла Саакашвілі, координатором яких був Каха Бендукідзе. Три головні стовпи перетворень у кавказькій республіці – дебюрократизація, лібералізація і приватизація часто згадувалися і «слугами народу» в період передвиборчої кампанії, і в публічних виступах опісля неї. Однак, новий партійний лідер оголосив, що задля пошуку компромісу всередині партії її ідеологія буде змінена. А ще анонсував, що новий партійний вектор буде «десь посередині між ліберальними та соціалістичними поглядами».
Більшість політичних оглядачів відразу почали глузувати зі «Слуги народу» за те, що вона збирається поєднати непоєднуване. Мовляв, посіпаки президента Зеленського готові створити такого собі ідеологічного Франкенштейна. Та насправді соціальний лібералізм (якщо йшлося про нього) як напрям є доволі популярним. Це, зокрема, платформа канадської Ліберальної партії під керівництвом Джастіна Трюдо, британських «Ліберальних демократів» чи російського «Яблока», а в політичному спектрі цей напрям лібералізму знаходиться правіше соціал-демократії. Тому насправді власну критику журналістам і політологам варто було б спрямувати в інше русло.
Найочевидніше – те, що партія «Слуга народу» не змінить ідеологію, бо ніколи її не мала. Фактично ця політична сила є віртуальною, а її результат на парламентських виборах став наслідком електоральної підтримки глави держави. Сам Зеленський не має чітких політичних поглядів, тому неможливо змінити те, чого не було. І президент, і його партія діють кон’юнктурно та інстинктивно. Захоплення на Банковій результатами різноманітних соціологічних опитувань неймовірне. Тут прагнуть до того, щоб осідлати вже наявну суспільну думку, а не змінити чи сформувати її заново з нуля. На догоду політичній доцільності вони готові сьогодні бути лібертаріанцями, завтра – лібералами, а післязавтра – соціалістами.
У президентській команді свято вірять, що діють несистемно й такий підхід приведе главу держави та його партію до політичного успіху. Та, схоже, на Печерських пагорбах сплутали несистемність із безсистемністю. Надихаючись думкою щодо кожної конкретної проблеми з аналітичних даних Центру Разумкова чи соціологічної групи «Рейтинг», неможливо змінити країну, бо перетворення мають бути системними та проводитися у рамках єдиної стратегії змін. Косметичні ж підрихтовування то тут, то там, зрештою, запустять незворотній процес руйнації фундаменту, а під завалами ризикують опинитися не тільки партія «Слуга народу» та президент Зеленський, а й увесь державний механізм… ", - Любомир Скочиляс.
