Ще б пак – за нього потрібно буде голосувати чи – не голосувати. А від цього залежатиме, яким шляхом розвиватиметься уся транспортна система Львова.
Які ж основні положення декларують творці нового плану?
Було би прекрасно створити ідеальні умови для всіх. Але що означає ідеальні умови для всіх? Чи це можливо? При чому ми не говоримо про різних мешканців, а про різні способи пересування. очевидно, що зробити всім ідеально - не є реальним в умовах існуючих обмежень.
Тому для Львова визначені наступні пріоритети:
- Кожен з нас переміщується пішки, це здорово, безкоштовно, і максимально екологічно - тому піше пересування - номер один.
- Соціологічне дослідження показує, що більше 50% користується громадським транспортом для щоденного переміщення, тому це пріоритет номер 2.
- Третім пріоритетом варто обрати вид транспорту з величезним потенціалом - велосипедний рух, який наразі не користується попитом через відсутність безпечної інфраструктури.
- Наступним у піраміді пріоритетів є транспорт, що здійснює доставку товарів та матеріалів. Його залишили поза увагою і через це виникають проблеми для усіх інших видів пересувань.
- Далі індивідуальні автомобілі. Це найменш ефективний транспортний засіб у місті, він вимагає багато простору, несе смертельну небезпеку, забруднює повітря.
- І на останньому місці - індивідуальний автомобільний транспорт, що не в русі. Один запаркований автомобіль займає 9 м2. Це велике марнування вуличного простору. Тому багато міст намагаються забирати вуличне паркування, особливо в центральній частині міста.
Виходячи з пріоритетів пересувань та глибокого аналізу потенціалу розвитку Львова та вже втілених проектів, були обрані 7 викликів, які перед нами стоять на шляху до сталого пересування і високої якості життя в місті, а саме:
- Підвищення рівня безпеки руху,
- Збільшення привабливості міського простору для пішохідного руху,
- Покращення якості громадського транспорту,
- Розвиток міста коротких відстаней (відповідно до ІКР),
- Стримування зростання автомобілізації,
- Створення умов для щоденного комфортного використання велосипеду
- Підвищення інституційністі в структурі управління містом
На кожен виклик є конкретні рішення, які допоможуть суттєво покращити ситуацію.
Перш за все безпека! Безпека для кожного учасника руху. Радянська система передбачає основним важелем впливу покарання за порушення правил дорожнього руху. Але сучасна практика доводить, що найефективніше працюють інженерні рішення, які вбудовуються в дизайн вилиць. Ці інженерні рішення спрямовані максимально на те, щоб унеможливити порушення правил дорожнього руху, або мінімізувати наслідки, якщо якийсь учасник руху допустився помилки.
Основна мета - це нульова смертність внаслідок ДТП.
- Обмеження швидкості
- Інженерні рішення (дизайн вулиць)
- Регульований рух
Наступним важливим елементом в структурі міста - є міський простір та пішохідні зв’язки, привабливість яких підвищується через прості конкретні інфраструктурні рішення на вулицях:
- Безбар’єрне середовище
- Прямі зручні пішохідні сполучення
- Комфортність середовища (освітлення, тінь, озеленення, місця для сидіння, можливість покупки/ випити кави)
- Рівне покриття на тротуарах
- Унеможливлення паркування на тротуарах
- Усунення перешкод
- Створення мережі зелених зв’язків
Для зменшення заторів необхідно розвивати громадський транспорт. Вже сьогодні 52% переміщень в місті здійснюється за допомогою громадського транспорту. Це вимагає постійного та швидкого розвитку мережі громадського транспорту за рахунок послідовних дій для забезпечення:
- Пріоритизації ГТ (світлофори, виділені смуги)
- Впровадження електронного квитка
- Оптимізації маршрутної мережі
- Достатньої кількості транспортних засобів відповідно до потреб кожного маршруту
- Належного стану інфраструктури (контактної мережі, колій, фідерів) та технічного і санітарного стану рухомого складу
- Підвищити комфорт транспортно-пересадкових вузлів, заохочувати до мешканців до мультимодальності
- Модернізація ДЕПО
- Вивчення можливості та доцільності міської електрички
В той самий час зі збільшенням добробуту та рівня життя львів’ян природньо збільшується рівень автомобілекористування, що в свою чергу збільшує затори на вулицях міста. Досвід європейських міст показує, що значно важче зменшити використання автомобіля ніж спочатку створити якісну альтернативу для заохочення пересуватися містом більш ефективним транспортом, що позитивно впливає на якість повітря, зменшення шуму та заторів в місті, що робить його більш комфортним для проживання. Прості заходи мають покращити сприйняття альтернативних засобів пересування разом з підвищення їх якості:
- Система управління паркуванням насамперед в центральній частині міста
- Посилення альтернативних способів пересування та демонстрація їх ефективності
- Промоція додаткових опцій у автомобіле користуванні, напр. підвезення друзів/ співробітників
- Чітко зрозумілий графік та правила для вивантаження товарів, шляхи транспортування, оминаючи центр та не в пікові години
- Схеми руху та паркування для туристичних автобусів в центральній частині міста
Одним з альтернативних видів пересування, який у Львові має великий потенціал за рахунок коротких відстаней є велосипед. На сьогодні він сприймається більше, як засіб для проведення вільного часу, аніж зручний та швидкий транспорт. Також в цю групу включаємо самокати, гіроскутери та інші індивідуальні малогабаритні засоби пересування. Для збільшення використання велосипедного транспорту планується:
- Мережа велодоріжок, що поєднують точки притягання
- Гнучкі абонементи велопрокату, поєднані з ГТ
- Можливість безпечного зберігання і паркування велосипеда/ самоката ітд.
- Навчання та прививання з дитинства користуватись цим транспортним засобом
Більшість користувачів автомобіля у Львові турбують затори в години пік, але ключовою причиною цього явища є маятникова міграція, коли велика кількість людей їде в одному напрямку зранку, а ввечері повертається. Це пов’язано з радянською моделлю будівництва міст з наявністю “спальних” районів. Ця ж модель була поширена і в США і в західній Європі у середині минулого століття. Містобудування сьогодні вимагає інтегрованих підходів та розосередження і рівномірний розподіл функцій по всьому місту. Наприклад, житлова забудова комбінується з офісними, торговельними та іншими приміщеннями з метою забезпечення всіх необхідних потреб мешканця, таким чином можна значно зменшити маятникову міграцію та зменшити навантаження на інфраструктуру, відповідно розвантажити вулиці від автомобілів, та розвантажити громадський транспорт.
- Нові житлові райони будуються у гармонії з центрами притягання та наявною транспортною/ пішою інфраструктурою, а також мікс функцій житло/ робота/ розваги/ торгівля
- Безбар’єрність середовища нової забудови, спільне використання території напр. парковка торгового центру вдень може бути парковкою для мешканців вночі
- Інтенсивний розвиток міста (переосмислення території, що прилягає до колишнього промислового пояса)
- Розвивати функційно збалансовані райони
Розвиток міста - складна справа, особливо в умовах обмежених фінансових ресурсів, простору та часу. Кожна реконструкція вулиці чи площі, чи громадського простору, чи парку має бути пов’язана із загальної стратегією міста та мати на меті відповідати потребам наступні 10-20 років, а не ті “симптоматичні” проблеми, які виникли вчора можливо через неправильні дії попередні 20 років. Перед нами стоїть надскладне завдання – знайти правильний баланс та зосередитись на комфорті більшості мешканців, якщо не виходить зробити ідеально добре для кожного.
Що думають про новий план розвитку депутати «Об’єднання «Самопоміч»?
Олег Шмід, Директор Інституту Просторового розвитку:
Добре зроблена робота – я не маю зауважень. Закликаю колег її підтримати.
Оксана Рубай, Член постійної комісії із питань гуманітарної політики:
Великим плюсом програми є збалансованість між учасниками руху та виставлення пріоритетів ( зелені коридори ). Мінусом може стати затягування процесу з її прийняттям , що може потягти за собою неефективне використання ресурсів громади
Ігор Стояновський, заступник начальника хірургічної роботи 8 міської клінічної лікарні:
Зі стратегією все добре. Найчастіше підводить тактика)
Вікторія Довжик, Голова комісії фінансів та планування бюджету:
Я пропоную не ідеалізувати тролейбуси, навіть бездротові, а звернути увагу на нові електроавтобуси – чудова альтернатива.
Юля Хомчин, директорка Інституту Стратегії Культури:
Найважливіше, думати не на рік чи п’ять у майбутнє, а на 10, 20 і більше. Час враховувати і потенційно наймасовіший – сучасний мобільний вид транспорту, на зразок, електросамокатів, моноколес тощо.
Загалом, депутати схвалюють курс розвитку і планують його підтримати. А що думаєте ви?
Публікація у рамках Програми висвітлення діяльності Львівської міської ради, її виконавчих органів, посадових осіб та депутатів у засобах масової інформації.
