Реформа децентралізації зробила невідкладною зміну адміністративно-територіального устрою країни, - прес-служба Віце-прем’єр-міністра України.
Прийняття закону «Про засади адміністративно-територіального устрою» дасть можливість впровадити принцип, коли на область (наприклад, Житомирську), ми матимемо чотири райони. А вони налічуватимуть в собі більше, ніж 150 тисяч людей, разом з містом обласного значення. І це дасть змогу практично підняти рівень РДА. Хоча, на моє переконання, повинна бути лише райрада та її виконком, а ще й префект, який працює в цій райраді.
Про це в інтерв’ю інтернет-виданню «Лівий берег» заявив Віце-прем’єр-міністр — Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.
За його словами, ця територіальна реформа акумулює в собі такі поняття, як госпітальний округ, який практично повинен збігатися з районним рівнем. Питання безпеки, яке пов’язане з територіальним підрозділом ДСНС. Питання екстреної медицини, яка знаходиться на обласному рівні, а повинна знаходитися на місцевому. Питання дорожньої інфраструктури. Питання старших шкіл.
«Ще раз повертаюсь, чому нам потрібен 2020 рік як горизонт. Якщо закон не буде прийнятий, ми знову отримаємо по 26 районів кожної області з мінімум 50 депутатами районних рад. Перетворивши ці райони на більш укрупнені, всі депутати районних рад до наступних виборів зайдуть в районну раду, і це буде 150 чоловік. Вони проіснують так до виборів, і далі наберуть знову 50 чоловік. Але це вже буде 50 чоловік, які реально будуть працювати у великому районі і опікуватися його проблемами», — зазначив Геннадій Зубко.
За його словами, у малих міст завжди є можливість об’єднатися, отримати статус громади і мати не тільки фінансові надходження, а ще і нести відповідальність. Класний приклад мера Тростянця Юрія Бови, який пішов на вибори, отримав 80% підтримки, фінанси і повноваження.
«Наразі існує проблема приєднання анклавів навколо великого міста безпосередньо до нього. Але така проблема існує у багатьох країнах. Зокрема, у Німеччині. Тут питання тільки в тому, що сільський голова має гроші і не хоче об’єднуватись. А люди позбавлені можливості управління своєю громадою. Якщо б вони приєдналися до міста, вони б стали депутатами міської ради і приймали б рішення, лобіювали інтереси громад на витрати і на розвиток своїх населених пунктів. Ті, хто не приєднаються, не матимуть взагалі жодної перспективи на розвиток», — наголосив урядовець.
