Російську Федерацію потрібно визнати країною-окупантом – так вважають 69,9% українців. Міжнародні санкції проти РФє неефективними (52,9 %), Крим та Донбас є українськими територіями і необхідно повернути контроль над ними (68,8 % та 75,0 % відповідно), проти українців на сході воюють російські найманці (74,3%). Такими є результати загальнонаціонального дослідження, яке презентували сьогодні, 1 грудня під час Львівського Безпекового Форуму. Про це повідомила прес-служба Львівської міської ради.
Дослідження проведене Соціологічною агенцією «Фама» у серпні-вересні цього року на всій території України за винятком окупованих територій АР Крим, Донецької та Луганської областей.
Українці переконані у присутності росіян на Донбасі: 74,3% зазначили, що на сході України проти проукраїнських військових та добровольців воюють російські найманці за фінансову винагороду, 58,1% вважають, що там воюють російські військовослужбовці та 39,2% - російські добровольці. Кожен другий опитаний (57,5%) вважає, що проти України повернули зброю й «свої» - найманці з місцевого населення за фінансову винагороду.
Переважна більшість опитаних (72,6%) сприймають Російську Федерацію як «зовнішнього ворога»: 59,7% респондентів відносять РФ до категорії «явний ворог», і 12,9% –«прихований ворог». Тоді як Балтійські країни, Польща, Франція, Німеччина, Ізраїль та США були віднесені респондентами у категорію «союзники» України.
Серед ймовірних причин втрати контролю над власними територіями громадяни вказують окупацію цих територій Росією (40,3% респондентів вказали її причиною втрати Криму, 36,1% – Донбасу), напад Росії на Україну (25,7% та 35,8% відповідно), відсутність ресурсів в Україні для захисту своїх територій (32,3% та 25,8% відповідно).
Чверть опитаних вважають, що українська влада не зробила нічого для повернення контролю над своїми територіями та врегулювання конфлікту на Сході: 24,4% - щодо ситуації з Кримом, 21,1% - щодо Донбасу. Проте опитані вважають, що українській владі вдалось досягнути запровадження санкцій іншими країнами проти РФ (43,9% у контексті питання із АР Крим та 42,6% - у контексті Донбасу), запровадити власні санкції (26,0% та 23,1%, відповідно). Водночас кожен другий українець переконаний у тому, що міжнародні санкції є неефективними (52,9%).
Дослідження констатує наявність кризи інституційної довіри до влади: 76,3% українців не довіряють Верховній Раді, 69,8% - Кабміну, 64,4% - Президенту України. Найвищий рівень довіри українці задекларували до Збройних сил України (42,1%) та Нацгвардії (34,5%).
На думку більшості українців, влада повинна називати речі своїми іменами і чітко заявити про те, що Росія є країною-окупантом (69,9%). Кожен другий опитаний (51,7%) підтримує закріплення російської окупації на законодавчому рівні, що, в свою чергу, передбачатиме визнання Російської Федерації країною-агресором (53,6%), правдиве висвітлення історії українсько-російських відносин (38,2%), запровадження режиму митного кордону (37,0%). Противниками узаконення окупації є кожен четвертий опитаний - 23,3%.
Також значна частка українців переконані, що АР Крим та Донбас – українські території і необхідно повернути контроль над ними: 68,8% та 75,0% відповідно. Щодо стратегії дій української влади задля повернення контролю учасники дослідження менш одностайні: 36,9% рекомендують зайняти жорстку оборонну позицію та унеможливити розширення зони конфлікту, 24,7% – йти у військовий наступ, 21,1% – визнати ці території як такі, що були окуповані РФ та тимчасово ізолювати їх. Натомість 22,0% опитаних вважають за потрібне надати цим територіям особливий статус відповідно до Мінських угод. Ще 19,7% підтримують оборонну стратегію за принципом «асиметричної відповіді», тобто «у відповідь на кожен постріл має бути десять з нашого боку».
Респонденти зауважують покращення ресурсного забезпечення української армії протягом останніх двох років (2015-2017 рр.) у порівнянні з ситуацією на початку так званого конфлікту (2013-2015 рр.). Оцінка здійснювалась за допомогою 5-бальної шкали, де 1 – «незадовільно», а 5 – «відмінно» за окремими критеріями. Зокрема матеріальне забезпечення (екіпірування, харчування) до 2015 року оцінюють на 1,70, а після 2015 – на 2,96; озброєння і технічне оснащення – 1,66 і 2,99 відповідно; заробітна плата – 1,72 і 3,14 відповідно. Тобто середня оцінка зросла із «задовільно» до «добре».
За оцінками респондентів, до 2015 року українська армія «була озброєна лише патріотизмом», оскільки середня оцінка за цим критерієм у період 2013-2015 рр. становить 3,04. Дослідженням зафіксовано зростання цього показника у період 2015-2017 рр. до 3,68.
Незважаючи на зростання показників забезпечення армії, учасники дослідження вказують на низку проблем, серед яких найпоширеніші – корупція і бюрократія, неякісне екіпірування, «необстріляність» бійців, алко- та наркозалежність, неналежний супровід психологічних та медичних служб. Водночас, за їхніми словами, українська армія здатна чинити опір зовнішній агресії. В цьому переконані 40,8% респондентів.
Довідка
Дослідження проводилося методом «face to face» інтерв’ю Соціологічною агенцією «Фама». Польові роботи тривали з 14 серпня по 3 вересня 2017 року. Загалом було опитано 2500 громадян України, віком від 18 років, за винятком мешканців, які проживають на окупованих територіях Луганської і Донецької областей та АР Крим.
Не території 22 областей України (для підконтрольних Україні територій Луганської та Донецької областей було сформовано окрему вибірку) загалом було опитано 2100 осіб. Застосовувалася багатоступенева пропорційна стратифікаційна вибірка з квотами (вік, стать) на останньому щаблі. Похибка репрезентативності вибірки не перевищує 2,6% для показників близьких до 50%, 2,3% – для показників близьких до 25% або 75%, 1,6% – для показників близьких до 10% або 90%, 1,1% – для показників близьких до 5% або 95%, 0,5% – для показників близьких до 1% або 99%.
Для дослідження думок мешканців, які проживають на підконтрольних українській владі територіях Луганської та Донецької областей було сформовано окрему вибірку на основі даних ЦВК щодо кількості зареєстрованих виборців на неокупованих територіях на позачергових виборах Президента у травні 2014 року. Використовувалась багатощаблева ймовірнісна вибірка, з використанням маршрутного методу та таблиць Кіша на останніх щаблях відбору. Обсяг вибірки – 400 осіб [теоретична статистична похибка результатів, виведених по всій вибірці, не перевищує 5%, а з врахуванням дизайн-ефекту 7,5% з довірчою імовірністю 0,95].
Дані опитування на неокупованих територіях Донецької та Луганської області не враховані у загальному масиві відповідей [через відмінність процедур відбору респондентів].
